Ухвала

від 20.01.2025 по справі 314/1405/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.01.2025 Справа № 314/1405/24

Єдиний унікальний № 314/1405/24

Провадження № 22-ц/807/246/25

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

20 січня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року позов ОСОБА_2 до Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкуванняза законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

земельну частку (пай) площею 5,6399 га кадастровий номер 2321584500:02:003:0034, розташовану на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 057720, виданого Вільнянським районним відділом земельних ресурсів 13.10.2006;

земельну частку (пай), кадастровий номер 2321584500:02:003:0035 площею 5,7802 га, розташовану на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 057721, виданого Вільнянським районним відділом земельних ресурсів 21.08.2007;

житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового зборузадоволено.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року у цій справі.

Визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року у цій справі, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження від 27.11.2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року уцій справі залишено без руху.

Надано строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку.

Попереджено, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані у заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

На виконання вищевказаної ухвали апеляційного суду від 11 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Карчевський С.О. подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 з 2006 року перебуває на обліку в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб», не одноразово перебував на стаціонарному лікуванні, про що надав відповідні документи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 ст. 358 ЦПК України.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі, гарантує стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Також колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

Конституційний Суд України в Рішенні №9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина першастатті 55 Конституції Українимістить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно достатті 64Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першоїстатті 55Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 6-зп від 25 листопада 1997 рокуГоловним обов`язком держави, згідно зістаттею 3 Конституції України, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується (стаття 8 Конституції України).

Крім того, відповідно до абзацу другого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019, утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті8, частини першої статті55 Основного Закону Україниполягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні ефективного механізму такого захисту.

У свою чергу, в абзаці п`ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012зазначено, що гарантованаКонституцією Українирівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод; у правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 6 квітня 2022 року гарантованаКонституцією Українирівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян передзакономта заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другоїстатті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.

Поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення, обізнаність особи про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження та їх доведеність, тривалість строку, який пройшов з часу ухвалення судового рішення, яке оскаржується, сутність доводів апеляційної скарги та інші обставини, які мають істотне значення.

НормиЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення прокушеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у справі №439/1493/15-ц від 18.11.2020 та у справі №466/948/19 від 18.11.2020.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені представником ОСОБА_1 адвокатом Карчевським С.О. причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду від 03.06.2024 року є поважними, оскільки виникли внаслідок об`єктивних обставин.

Згідно з ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Статтею 129КонституціїУкраїни однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно дост.9Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і вст. 129 Конституції України.

Ураховуючи викладене та виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень статей 3, 15 ЦК України, статей 2, 4, 5 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та інтересів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року.

Розглянувши апеляційну скаргу і беручи до уваги, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 354, 356 ЦПК України, колегія суддів вважає, що можливо відкрити апеляційне провадження.

Керуючись ст.ст. 356 - 361 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Карчевського Сергія Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року в цій справі.

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 03 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування.

Учасникам справи разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження надіслати копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів.

В порядку статті 278ЦПК України особи, які беруть участь у справі, протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати відзив на апеляційну скаргу.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частин 3, 4 статті 360ЦПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В порядку частини 3 статті 359ЦПК України учасники справи протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі можуть подати заперечення щодо поданих заяв чи клопотань.

Роз`яснити учасникам право заявити клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядкуст. 212 ЦПК Україниабо розгляд справи за їх відсутності відповідно з ч.3ст. 211 ЦПК України.

Одночасно апеляційний суд роз`яснює учасникам справи право заявляти відвід суддям або всьому складу суду, який відповідно до вимог статті 39 ЦПК України повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Для забезпечення апеляційного розгляду справи провести підготовчі дії, передбачені ст. 365 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.А.Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А.Онищенко