Постанова

від 14.01.2025 по справі 463/3047/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/3047/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/2587/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

за участю секретаря: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 17 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

04.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства«Львівський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації»,в якомупросила визнатинезаконним таскасувати наказ Державного підприємства«Львівський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» № 6-к/о від 17.01.2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності провідного інженера відділу кадрів та організації роботи ОСОБА_2 .

Позов обгрунтовувала тим, що згідно наказу №49-к від 01.04.2021 року з 02.04.2021 року вона займала посаду начальника відділу документообігу та зв?язків з громадськістю Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації». Згідно наказу №506 від 29.11.2023 року - була відповідальною за облік, видачу, зберігання та списання бланків суворої звітності. У грудні 2023 року підприємством було замовлено бланки, в яких була допущена помилка, зокрема, повторювалась нумерація бланків, за що наказом № 6-к/о від 17.01.2024 її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Вважає оскаржуваний наказ незаконним, оскільки на її ім`я службові записки на виготовлення бланків не надходили, завдань на здійснення замовлень бланків від підприємства вона не отримувала, а відтак бланків суворої звітності не замовляла. Крім того, в оскаржуваному наказі відсутня інформація в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків, тому вважає оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відповідно до п. 1 Наказу № 6-к/о від 17.01.2024 року їй ( ОСОБА_1 ) оголошено догану за порушення трудової дисципліни (обов`язків, визначених № 141 від 30.04.2021, щодо обліку, видачі, зберігання та списання бланків суворої звітності), що призвели до виготовлення зіпсованих бланків суворої звітності. Зазначений Наказ № 6-к/о від 17.01.2024 про оголошення догани не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема, в ньому не зазначено в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків, визначених наказом № 141 від 30.04.2021. При цьому вважає, що наказ № 141 є лише розпорядчим документом, яким її призначено відповідальною особою за облік, видачу, зберігання та списання бланків суворої звітності. Судом в оскаржуваному рішенні не зазначено, в чому саме полягає порушення нею трудової дисципліни, зокрема, обов`язків, передбачених наказом № 141. Також судом не надано правової оцінки закупівлі не уповноваженими на це особами бланків суворої звітності всупереч чинному на підприємстві Положенню про облік та використання бланків суворої звітності, затвердженому наказом генерального директора «ДП «Львівстандартметрологія» № 554 від 29.12.2018 року. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував, що вона не здійснювала закупівлю зіпсованих бланків суворої звітності, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

У засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та її представник Гришин О.В. скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.

Представника відповідача - Грабинський М.І. проти скарги заперечив, просив у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Згідно ст. 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ст.3КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Недотримання працівником умов трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням трудової дисципліни.

Відповідно до ст.147КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана; звільнення.

Згідно положень ст.147КЗпП України порушення трудової дисципліни - це невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Чинним законом порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 149КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на працівника відповідного стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст.149КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до ч. 4 ст.149КЗпП України стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, в силу ст.ст.147-149КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18), порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Відповідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18.03.2024 року у справі № 607/9072/22, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок та чи не закінчився встановлений для цього строк.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17.

Відповідно до ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XVцього Кодексу).

Судом встановлено, що наказом Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» №49-к від 01.04.2021 року ОСОБА_3 з 02.04.2021 року переведено з посади провідного інженера відділу кадрової роботи та організаційної роботи на посаду начальника відділу документообігу та зв?язків з громадськістю.

Згідно пункту4наказуДержавногопідприємства «Львівськийнауково-виробничийцентр стандартизаціїметрології тасертифікації» №49-к від01.04.2021року № 506 від 29.11.2018 року, до якого внесено зміни наказом № 141 від 30.04.2021 року, позивача призначено відповідальною особою в ДП «Львівстандартметрологія» за облік, видачу, зберігання та списання бланків суворої звітності.

Пунктом 1.5 Положення про облік та використання бланків суворої звітності, затвердженого наказом Генерального директора ДП «Львівстандартметрологія» № 554 від 29.12.2018 року передбачено, що організацію обліку, видачі, зберігання, списання та ведення реєстрів бланків здійснює відповідальна особа, тобто позивач.

Згідно пункту 2.4 зазначеного вище Положення відповідальна особа після одержання бланків зобов`язана здійснити наскрізну нумерацію отриманих бланків та відобразити в реєстрах дату одержання та номери бланків. Нумерація ведеться окремо по кожному бланку.

Відповідно до доповідної записки начальника відділу кадрів та організаційної роботи ОСОБА_4 від 28.12.2023 року, у грудні 2023 року відбулась планова закупівля бланків, а позивач, як відповідальна особа повідомила відповідні типографські номери цих бланків. Після отримання бланків з`ясувалось, що зазначені на бланках номери є помилковими (повторюються номери виданих раніше бланків).

Як убачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 , їй не надходили службові записки на виготовлення бланків, завдання на здійснення замовлення вона не отримувала та відповідно не здійснювала такого замовлення.

Згідно службової записки першого заступника генерального директора, уповноваженого з антикорупційної діяльності та начальника юридичного сектору щодо доповідної записки ОСОБА_4 від 28.12.2023 року помилка була зумовлена тим, що позивач не мала точної інформації щодо замовлених та використаних бланків суворої звітності, за які вона відповідальна. При цьому, також встановлено, що журнал обліку бланків вели інші працівники підприємства, внаслідок чого журнал заповнено з помилками, і тому з його змісту неможливо встановити номери використаних бланків.

Наказом Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» № 6-к/о від 17.01.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_4 » за порушення трудової дисципліни (обов`язків, визначених наказом № 141 від 30.04.2021 року, щодо обліку, видачі, зберігання та списання бланків суворої звітності), що призвели до виготовлення зіпсованих бланків суворої звітності, позивачу оголошено догану.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою через неналежне ведення нею відповідних реєстрів в нумерації бланків суворої звітності була допущена помилка, яка в подальшому призвела до виготовлення бланків з помилковою нумерацією. Такі дії ОСОБА_1 є безпосереднім наслідком неналежного виконання позивачем своїх трудових обов`язків та свідчать про наявність її вини, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) та допущеним порушенням. Відтак, відповідач правильно кваліфікував дії позивача як дисциплінарний проступок, що є підставою для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності. При цьому, суд вважав, що формулювання оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути достатньою підставою для його скасування. Відповідач належними доказами підтвердив факт порушення позивачем трудової дисципліни, а також дотримався порядку накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 149 КЗпП України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Як убачається з тексту оскаржуваного наказу Державного підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» № 6-к/о від 17.01.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 та ОСОБА_4 » такий винесено відповідачем з підстав порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни (обов`язків, визначених наказом № 141 від 30.04.2021 року, щодо обліку, видачі, зберігання та списання бланків суворої звітності).

При цьому, у зазначеному наказі не конкретизовано (не зазначено) за які саме порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 оголошено догану та які вимоги Положення про облік та використання бланків суворої звітності, затвердженого наказом Генерального директора ДП «Львівстандартметрологія» № 554 від 29.12.2018 року, нею порушено.

Враховуючи, що оскільки у наказі про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не зазначено в чому конкретно полягає порушення нею трудової дисципліни та коли таке мало місце, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності винесений Державним підприємства «Львівський науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» з порушенням вимог закону, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17.

З наведених мотивів рішення суду слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити, визнати незаконним та скасувати наказ № 6-к/о від 17.01.2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності провідного інженера відділу кадрів та організаційної роботи ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 17 липня 2024 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 6-к/о від 17.01.2024 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності провідного інженера відділу кадрів та організаційної роботи ОСОБА_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20 січня 2025 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра