Постанова

від 16.01.2025 по справі 523/2635/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2023/25

Справа № 523/2635/24

Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Крупської М.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії, в обґрунтування якої зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_2 . Після його смерті позивач має право на обов`язкову частку у спадщині у відповідності зі ст.1241 ЦК України.

До складу спадкового майна входять, зокрема житловий будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Суворовської державної нотаріальної контори від 08 вересня 2023 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відмова мотивована тим, що вищевказане майно не входить до складу спадкового майна, так як право власності на них зареєстровано за іншою особою. Зазначає, що із тексту постанови незрозуміло, хто мається на увазі під іншою особою, але позивач впевнена, що такою особою є ОСОБА_3 , яка в період з 26.07.2007 року по день смерті сина перебувала з ним у шлюбі.

Житловий будинок та земельна ділянка набуті подружжям під час перебування у шлюбі є спільною сумісною власністю незалежно від того, за ким із подружжя зареєстровані.

Як вважає позивачка, оскаржувана постанова нотаріуса вмотивована лише тим, що житловий будинок та земельна ділянка зареєстровані за іншою особою. При цьому в оскаржуваній постанові не зазначена конкретна особа, на яку зареєстровано право власності і що саме цей факт унеможливлює видачу позивачу свідоцтва про право на спадщину. Фактично постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії є невмотивованою.

Позивач вважає, що постанова нотаріуса є такою, що не відповідає вимогам закону, порушує її права спадкоємця, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене позивач просила суд скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2750/02-31, винесену 08 вересня 2023 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ласурія Я.Ю., вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Суворовський районний суд міста Одеси рішенням від 05 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії - залишив беззадоволення.

Ухвалюючи оскаржуванесудове рішення,суд першоїінстанції виходивз того,що ОСОБА_1 оригінали та/або копії правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 до Суворовської державної нотаріальної контори не надані, тому державний нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки жодних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2750/02-31, винесеної 08 вересня 2023 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ласурія Я.Ю. не має.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 просить скасуватирішення Суворовськогорайонного судум.Одеси від05липня 2024року таухвалити нове,яким їїпозовні вимогизадовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційнійскарзі скаржникпосилається нате,що призверненні донотаріуса Унтілова С.Р. повідомляла, що не має у розпорядженні оригіналів правовстановлюючих документів на вказані об`єкти нерухомого майна, так як вони знаходяться у її невістки. Зазначає, що у позивача склались неприязні відносини із невісткою, а тому вона не могла взяти у неї ці документи. ОСОБА_1 вважає, що нотаріус міг сам витребувати у невістки ці документи на підставі ст. 46 Закону України "Про нотаріат". Натомість нотаріус, не зробивши цього, формально перевіривши наявність інформації про власника нерухомого майна за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно, виніс постанову, фактично ухилившись від виконання своїх обов`язків, які покладені на нього Законом України "Про нотаріат".

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 20.09.2024року відкрито апеляційнепровадження заапеляційною скаргою, роз`яснювалось Суворовській державній нотаріальній конторі у місті Одеса право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.

Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса копію ухвали про відкриття провадження від 20.09.2024 року отримала 23.09.2024 року в особистомукабінеті Електронногосуду,що підтверджуєтьсядовідкою,а копію апеляційної скарги отримала 30.12.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 , в порушення підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу ІІ; пп. 4.16, 4.19 п. 4 гл.10 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року № 296/5, оригінали та/або копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на ім?я спадкодавця ОСОБА_2 до Суворовської державної нотаріальної контори не надані.

Зазначає, що державним нотаріусом, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було з?ясовано, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:02:001:3006, площею 0,05 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 . Про що, на заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 року до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса, що зареєстрована за вхідним № 432/01-16 від 08.02.2024 року, була надана відповідь 21.02.2024 року за вихідним № 486/01-16 щодо того, хто є власником вищезазначеного нерухомого майна. У відповідності до статей 4, 7, 46, 49 Закону України «Про нотаріат», статей 2, 10, 76, 81, 178 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618- ІV (із змінами) просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та залишити рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 05 липня 2024 року по справі № 523/2635/24 без змін.

Одеський апеляційнийсуд ухвалоювід 16.01.2025року,яка занесенадо протоколу судового засідання, відмовив у долученні до матеріалів справи доказів доданих до відзиву на апеляційну скаргу, а саме: заяви ОСОБА_4 від 31.07.2024 року, листа Суворовської державноїнотаріальної конториу містіОдеса від07.08.2024року №1890/01-16,з огляду на таке.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року у справі № 922/393/18.

Надані відповідачем документи не існували на час розгляду справи судом першої інстанції.

Додані до відзиву на апеляційну скаргу інші докази не потребують процесуального вирішення, оскільки містяться в матеріалах справи.

Суворовська державна нотаріальна контора у місті Одеса судову повістку отримала 28.10.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 про дату,час тамісце розглядусправи повідомленаналежним чином,судову повістку отримала 30.11.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні позивачка доводи апеляційної скарги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 оригінали та/або копії правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 до Суворовської державної нотаріальної контори не надані, тому державний нотаріус правомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії, то суд першої інстанції вважав, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2750/02-31, винесеної 08 вересня 2023 року державним нотаріусом Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ласурія Я.Ю. не має.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2 ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У ч. 4 ст. 274 ЦПК визначено категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема спори щодо спадкування.

Так,предметом споруу данійсправі єоскарження постановидержавного нотаріусаСуворовської державноїнотаріальної конторивід 08вересня 2023року провідмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Суворовського районного суду Одеської області від 19 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 23 квітня 2024 року, з викликом сторін по справі.

Проте, судом першої інстанції не враховані положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України та в порушення вимог процесуального законодавства призначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 щодо спадкування в порядку спрощеного провадження.

Отже суд першої інстанції розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є порушенням норм процесуального права і є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом та ухвалення нового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис за № 9745 від 07.10.2022 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане повторно Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12 жовтня 2022 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2022 року ОСОБА_1 зверталася до Суворовської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_2 та Суворовською державною нотаріальною конторою у місті Одеса була заведена спадкова справа № 562/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 вересня 2023 державний нотаріус Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ласурія Я.Ю., після розгляду документів спадкової справи № 562/2022 та заяви ОСОБА_1 про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , а саме: на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (сорок сім літера а), відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, у зв`язку з не наданням спадкоємцем оригіналів правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно на ім`я спадкодавця. Шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним нотаріусом з`ясовано, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:02:001:3006, площею 0,05 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за іншою особою.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус абопосадова особа,яка вчиняєнотаріальні дії,відмовляє увчиненні нотаріальноїдії,якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту.

Предметом судової діяльності у справах про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні є перевірка законності дії нотаріусів або відповідних посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії чи які відмовили в їх вчиненні.

Перевіряючи законність дій нотаріуса, суддя повинен детально вивчити закон, на підставі якого діяв нотаріус чи інша посадова особа, уповноважена на вчинення нотаріальної дії, дослідити всі докази і з`ясувати обставини, що мають значення для справи. Це, у свою чергу, дає суду можливість винести законне й обґрунтоване рішення.

Згідно підпункту 4.9. пункту 4глави 10розділу IIПорядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Підпунктом 4.12пункту 4глави 10розділу IIПорядку вчинення нотаріальнихдій нотаріусамиУкраїни визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Відповідно до підпункту 4.16 п. 4 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальнихдій нотаріусамиУкраїни видача свідоцтвапро правона спадщинуна майно,право власностіна якепідлягає державнійреєстрації,проводиться нотаріусомпісля поданнядокументів,що посвідчуютьправо власностіспадкодавця натаке майно,крім випадків,передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.19 п. 4 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.09.2023 року, яка міститься в спадковій справі № 562/2022 вбачається, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер: 5122786400:02:001:3006, площею 0,05 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (сорок сім літера а) зареєстровано за ОСОБА_3 .

На заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 року до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса, що зареєстрована за вхідним №432/01-16 від 08.02.2024 року, була надана відповідь 21.02.2024 року за вихідним № 486/01-16 щодо того, хто є власником вищезазначеного нерухомого майна.

Відповідно до статті 71 Закону України «Про нотаріат» уразі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Доводи скаржника про те, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії суперечить положенням статті 46 Закону України «Про нотаріат», а саме не витребувані документи та порушує її законні права на отримання спадкового майна після смерті свого сина, не заслуговують на увагу, оскільки нотаріусом до винесення постанови про відмови у вчиненні нотаріальної дії було вчинено регламентовані законодавством дії щодо запитування відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких відомості про належність спадкодавцеві спірних будинку і земельної ділянки в цьому реєстрі відсутні.

Ураховуючи не надання спадкоємцем ОСОБА_1 документів щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку на ім`я спадкодавця, беручи до уваги відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно таких відомостей за спадкодавцем та відсутність письмової згода дружини ОСОБА_3 на визначення частки померлого у документах які засвідчують право власності, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок та земельну ділянку, державний нотаріус діяв у відповідності до положень Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Колегія суддів зауважує, що оскарження ОСОБА_1 постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не призведе до поновлення права позивача, яке вона вважає порушеним, з огляду на те, що як зазначалося вище, право власності на житловий будинок та земельну ділянку за спадкодавцем ( ОСОБА_2 ) не зареєстроване, та відсутня письмова згода іншого з подружжя ОСОБА_3 на ім`я якої зареєстровані житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Слід зауважити, що позивачка не позбавлена можливості звернення до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно у встановленому законом порядку.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасуватисудове рішенняповністю абочастково іухвалити увідповідній частинінове рішенняабо змінитирішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, на підставі п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення судускасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Оскільки оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та вимога позивача не підлягає задоволенню, то судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Суворовської державної нотаріальної контори у місті Одеса про оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 січня 2025 року.

Головуючий В.А.Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова