Ухвала

від 20.01.2025 по справі 120/573/25

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

20 січня 2025 р. Справа № 120/573/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ 02909909) до Ямпільської міської ради (вул. Свободи, 132, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 3772660), Гуманітарного ліцею Ямпільської міської ради Вінницького району (вул. Мануїла Козачинського, 7, м. Ямпіль, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 26244797) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави до Ямпільської міської ради, Гуманітарного ліцею Ямпільської міської ради Вінницького району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідачів щодо невжиття заходів до приведення у готовність до використання захисної споруди цивільного захисту.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Надаючи оцінку зазначеним у поданій заяві підставам для звернення прокурора до суду в інтересах держави, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Крім того, звертаючись до суду, прокурор повинен залучати до участі у справі ті органи державної влади та місцевого самоврядування, які уповноважені на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, або ж зазначити про відсутність цих органів, що є підставою для набуття прокурором статусу позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання віднесені.

Статтею 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном що належить до комунальної власності відповідних територіальних рад.

За приписами статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" територіальним органам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами право комунальної власності.

Водночас, на переконання керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури, Ямпільська міська рада як орган місцевого самоврядування та Гуманітарний ліцей Ямпільської міської ради Вінницького району неналежним чином виконують свої повноваження та не вживають заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність укриття № 02703, що знаходиться у двоповерховій будівлі Гуманітарного ліцею Ямпільської міської ради Вінницького району та розташоване за адресою: вул. М.Козачинського, 7 в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області.

На думку суду, керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури, звертаючись до суд з позовом, належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою, а також чому в даному випадку він виступає позивачем.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі.

Водночас пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Визначаючись з приводу того, за якими правилами позовного провадження здійснюватиметься розгляд адміністративної справи, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України, -

у х в а л и в :

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом Могилів-Подільська окружна прокуратура в інтересах держави до Ямпільської міської ради, Гуманітарного ліцею Ямпільської міської ради Вінницького району про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Жданкіною Наталією Володимирівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).

Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 2- денний термін з дня отримання відповіді на відзив, у разі наявності таких.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у 5 днів з дня вручення ухвали, у разі наявності таких.

Повідомити позивача, що він має право подати відповідь на відзив у 2- денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна