Рішення

від 04.11.2024 по справі 160/22989/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/22989/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального населення Павлоградської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального населення Павлоградської міської ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення допомоги як внутрішньо переміщеній особі та зобов`язати повторно розглянути заяву від 21.03.2024 року про призначення цієї допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача щодо не призначення та невиплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі. Зокрема, зауважує, що для отримання допомоги має бути дотримано виключно дві умови, як бути облікованою на території, якою включено до відповідного переліку або перемішеним з такої території

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що позивачем до не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б його відповідність критеріям, визначеним Порядком № 332, для призначення допомоги як особі, що звертається за нею не вперше.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що позивач є внутрішньо переміщеною особою проживав, який прижвав у м. Горлівка Донецької області до вересня 2016 року, у вересні 2016 році перемістився до м. Павлоград Дніпропетровської області, тобто з вересня 2016 року місце проживання Позивача - АДРЕСА_1 .

Позивач у період часу з вересня 2016 року до 28.02.2024 року отримував спірну допомогу.

Надалі позивач 21.03.2024 року звернулася до відповідача із заявою про надання цієї допомоги но новий період.

Між тим, рішенням від 21.03.2024 року, оформленим повідомленням відмовлено позивачеві у призначення допомоги, за відсутності переміщення (повторного) з територій, виключених до переліку територій, затверджених Мінінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення бойових дій або тимчасової окупації.

Вказані обставини й слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 2 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

20.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якою затвердив Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок № 332).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі допомога).

Пунктом 2 Порядку № 332 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що з 1 серпня 2023 допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

- для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

- для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Не є спірним, що з вересня 2016 року до 28.02.2024 року позивач отримував спірну допомогу, відтак не може вважатися таким, що звернулась вперше за її призначенням.

Водночас п. 5 Порядку №332 визначено, що допомога може призначатися й особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення:

у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації;

яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, перелік яких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року.

Переміщення вважається повторним, якщо внутрішньо переміщена особа повторно залишила або покинула своє місце проживання та перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також якщо внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) її житлове приміщення.

У рамках розгляду цієї справи позивачем до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, що підтверджували б його відповідність критеріям, визначеним Порядком № 332, для призначення допомоги як особі, що звертається за нею не вперше.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. В зазначеному переліку, місто Павлоград Дніпропетровської області, відсутнє.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу позивача, що Урядом 22 березня 2024 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 331 "Деякі питання провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. соціального захисту дітей, залишених без батьківського піклування" (набрання чинності 28.03.2024 року), якою Порядок № 332 було уточнено п. 13, відповідно до якого особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім`ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, особам, які перемістилися з територій, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання), та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї/ яким вона була припинена, та (або) яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена на наступний шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 13-1-13-4 цього Порядку, з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7 і 7-1 цього Порядку.

Суд наголошує, що позивачем подано заяву до внесення зазначених змін у законодавством.

Більше того, на момент розгляду відповідачем такої заяви, зазначена норма не набула чинності.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в призначенні позивачеві допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв`язку з чим відсутні підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна