Ухвала

від 20.01.2025 по справі 160/1110/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

20 січня 2025 р.Справа №160/1110/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» про забезпечення позову у справі №160/1110/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

1. 17.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» (вул. Мічуріна, буд. 5, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 24615640) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), у якій просить:

- скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код ЄДРПОУ 24615640) №6936-п від 30.12.2024.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код ЄДРПОУ 24615640) №6936-п від 30.12.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Разом із позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» (далі - заявник) подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.12.2024 №6936-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код за ЄДРПОУ 24615640)» до набрання законної сили рішенням у даній справі.

4. В обґрунтування заяви зазначено, що предметом оскарження у справі є наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.12.2024 №6936-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний».

5. На думку заявника, реалізація Головним управління ДПС у Дніпропетровській області своїх функцій податкового контролю шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки може призвести до порушення прав та інтересів заявника, а саме донарахування податкових зобов`язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема шляхом звернення до суду про визнання недійсними рішень, тощо.

6. Заявник зазначає, що зміст положень ст. ст. 78, 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) свідчить про те, що платник податків має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оспорити його в суді. Проведення перевірки у період оскарження платником податку у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

7. Заявник вважає, що в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист його прав стане неможливим, оскільки мета проведення перевірки буде досягнута, а у випадку недопуску до перевірки контролюючий орган з моменту недопуску до перевірки подасть подання до суду про арешт майна, та упродовж 96 годин судом може бути підтверджений арешт активів платника, що унеможливить здійснення господарської діяльності.

8. За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

9. Заявник стверджує, що в оскаржуваному наказі, як підстави проведення перевірки зазначені пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

10. Але ж абзацом другим п. 78.2 ст. 78 ПК України встановлено, що «контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків».

11. Заявник звертає увагу суду на те, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у 2023 році було проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства заявника з питань дотримання податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2020 по 31.12.2022.

12. Таким чином, оскаржуваним наказом належить провести повторну перевірку питань, що були предметом дослідження під час перевірки проведеної у заявника в лютому-травні 2023 року.

13. Заявник посилається на норми ПК України, згідно пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

14. При цьому абзацом другим наведеної норми передбачено, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато дисциплінарне провадження або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Наведена норма містить ряд обов`язкових умов для проведення повторної перевірки, що покликані забезпечити захист прав платника податків від зловживання з боку контролюючого органу, а саме чітко визначені підстави проведення перевірки, які повинні бути підтвердженні чітко визначеними та документально підтвердженими обставинами.

15. Таким чином, заявник вважає, що проведення повторної перевірки з питань, що вже досліджувались податковим органом, можливе у виняткових та чітко визначених випадках, оскільки за наслідками повторної перевірки ймовірне застосування до платника податків більш суворої відповідальності ніж за результатами первинної перевірки.

16. Крім запобіжників захисту прав платника податків, що містяться в наведеній спеціальній нормі, ПК України передбачає ряд інших загальних інструментів, що покликані захистити платника податків від не правомірних рішень контролюючих органів.

17. Основними такими інструментами в контексті спірних правовідносин є оскарження винесеного за результатами перевірки рішення податкового органу, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання та право платника податків не допустити до проведення перевірки посадових осіб податкового органу.

18. Відтак, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю.

19. Водночас, пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України визначено, що в разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, може бути застосовано адміністративний арешт майна.

20. При цьому, відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України адміністративний арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

21. Відтак, заявник зазначає, що застосування такого способу захисту як недопуск до перевірки посадових осіб контролюючого органу в період розгляду судом адміністративного позову може мати негативні наслідки у вигляді застосування до платника податків адміністративного арешту майна в порядку, визначеному статтею 94 ПК України, який розглядається у скорочені терміни упродовж 96 годин із моменту надходження до суду.

22. З огляду на викладене, під час вирішення справи щодо оскарження наказу про проведення перевірки, судом можуть бути встановлені обставини незаконності перевірки, у той час як можливість застосування до платника податку арешту його активів упродовж 96 годин із дати недопуску позбавить позивача на ефективний спосіб захисту та доступу до суду у тлумаченні ст. ст. 6 та 13 Європейської конвенції з прав людини та ст. 1 протоколу до Конвенції щодо права мирно володіти своїм майном.

23. На думку заявника, при вирішенні даного питання про забезпечення позову можна зробити висновок, що невжиття таких заходів може істотно перешкодити в ефективному захисті оспорюваних прав та інтересів заявника, за яким останній звернувся до суду.

24. Заявник вважає, що доцільно також зазначити, що невідворотним наслідком задоволення можливої заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявника упродовж 96 годин на підставі ст. 94 ПК України в частині зупинення видаткових операцій є повне зупинення господарської діяльності підприємства заявника.

25. На думку заявника, такі негативні наслідки відобразяться на роботі підприємства в цілому, в тому числі, у формі втрати очікуваного прибутку від господарської діяльності, на зобов`язаннях позивача в частині збереження робочих місць та виплати заробітної плати найманим працівникам, а також на податкових зобов`язаннях позивача, оскільки обсяг сплачуваних підприємством податків напряму корелюється з фінансовими результатами господарської діяльності підприємства.

26. Зважаючи на встановлені фактичні обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин, заявник вважає, що загроза настання для нього негативних наслідків, що ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів у випадку ухвалення рішення у справі на користь заявника, є реальною.

27. Відтак, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника та третіх осіб, що враховуючи тимчасовий характер заходів забезпечення позову, може нанести значно більше шкоди для різних учасників цивільних правовідносин ніж ймовірне недотримання заявником податкової дисципліни.

28. У контексті наведеного, заявник вважає, що є достатнім і співмірним позовним вимогам забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.12.2024 №6936-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код за ЄДРПОУ 24615640).

29. 17.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.

30. В обґрунтування своєї позиції Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначає, що у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав від рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за захистом яких позивач планує звернутися до суду, як і не надано документального підтвердження наявності обставин, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

31. Щодо посилань на позбавлення можливості здійснювати свою господарську діяльність заявником зазначають, що зазначені заявником обставини не призведуть до зупинення діяльності підприємства в цілому, а лише щодо зупинення діяльності за двома ліцензіями.

32. Також на думку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними.

33. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

34. Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих документів, вирішуючи по суті заяву про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

36. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

37. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

38. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

39. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

40. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

41. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

42. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

43. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

44. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

45. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

46. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

47. Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та документи, додані до неї встановлено, що 30.12.2024 заявник отримав в електронному кабінеті платника податків наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6936-п від 30.12.2024 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код ЄДРПОУ 24615640)».

48. В наказі назначено, що перевірка буде проводитись протягом 5 днів з 23.01.2025.

49. Тобто, на момент звернення до суду із позовною заявою та заявою про забезпечення позову у справі №160/1110/25 реалізація спірного наказу не відбулась.

50. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

51. Нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог Податкового кодексу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

52. Зміст положень ст. ст. 78, 79, 81 Податкового кодексу України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

53. Водночас, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

54. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17.

55. Виходячи з викладеного, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

56. Отже, у разі, якщо наказ про проведення перевірки від 30.12.2024 №6936-п який є предметом спору, буде реалізовано контролюючим органом шляхом його застосуванням (фактичне проведення перевірки), то його подальше оскарження буде неможливим, оскільки такі позовні вимоги не будуть підлягати розгляду в порядку жодного судочинства, відтак це призведе до неможливості відновлення порушеного права платника податків, бо з моменту складення акта за результатами такої перевірки і винесення на його підставі податкових повідомлень-рішень, позивач безповоротно буде позбавлений права на оскарження наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код ЄДРПОУ 24615640) №6936-п від 30.12.2024.

57. Таким чином, проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку щодо оскарження в суді наказу про призначення такої перевірки.

58. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.02.2019 у справі №813/112/18 з приводу забезпечення позову у справі про оскарження наказу про призначення податкової перевірки.

59. Реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки може призвести до порушення прав та інтересів заявника, а саме: до донарахування податкових зобов`язань.

60. Отже, для відновлення порушених прав заявника необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, проведення перевірки та нарахування податкових зобов`язань, а також звернення податкового органу до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна призведе до необхідності ініціювання судових процесів щодо оскарження актів, прийнятих за результатами перевірки, що, в свою чергу, потягне за собою матеріальні витрати у вигляді сплати судового збору, оплати правової допомоги тощо).

61. Наведене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, у разі подальшого визнання його протиправним та скасування судом, та прийняття за результатами такої перевірки рішень про визначення грошових зобов`язань, які можуть мати наслідки у вигляді тривалого судового оскарження та понесення судових витрат.

62. Враховуючи викладене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів заявника, суддя вважає, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є співмірним заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Вжиття заходів забезпечення позову про зупинення дії оскаржуваного наказу не скасовує чинність останнього, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим наказом заходів.

63. Суддя також зазначає, що вжиття судом заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на можливість реалізації податковим органом його контролюючих функцій після розгляду справи по суті, а також не порушить прав та законних інтересів контролюючого органа чи інших осіб.

64. Під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не надає правової оцінки ані спірному наказу, ані діям контролюючого органу щодо винесення зазначеного наказу, оскільки дослідження цих обставин належить здійснювати під час розгляду по суті справи.

65. Суддя зазначає, що захистом прав заявника буде забезпечення позову саме зазначеним способом: шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.12.2024 №6936-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код за ЄДРПОУ 24615640)» до набрання законної сили рішенням у справі.

66. Суддя також зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

67. З огляду на викладене у сукупності, суддя робить висновок, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може унеможливити поновлення порушених прав заявника у разі вирішення спору на його користь.

68. Проміжний або тимчасовий захист є одним з найбільш суттєвих засобів, за допомогою якого особі може бути гарантоване ефективний правовий захист від протиправної діяльності суб`єкта владних повноважень.

69. Це важливо, оскільки за найефективнішої судової системи складність багатьох справ може призвести до значної затримки, перш ніж буде прийняте рішення у справі за розглядом позовних вимог по суті. Тому призупинення дії адміністративного рішення чи судова заборона, що зупиняє його виконання до винесення судового рішення, має ключове значення для системи ефективних засобів правового захисту.

70. Суддею враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

71. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

72. У рішенні від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

73. Враховуючи викладене, суддя вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до звершення розгляду справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення позову у спосіб запропонований заявником.

74. Суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

75. Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

76. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» про забезпечення позову у справі №160/1110/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

77. Зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.12.2024 №6936-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ювілейний» (код за ЄДРПОУ 24615640)» до набрання законної сили рішенням у справі

78. Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

79. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю М`ясокомбінат «ЮВІЛЕЙНИЙ» (вул. Мічуріна, буд. 5, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52005, код ЄДРПОУ 24615640).

80. Боржник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

81. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 20.01.2028 року (включно).

82. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

83. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський