Рішення

від 20.01.2025 по справі 160/21957/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуСправа №160/21957/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: 14.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 19.04.2024 №0175680412 про накладення штрафу у сумі 35 503, 24 грн (тридцять п`ять тисяч п`ятсот три гривні 24 копійки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що особливістю операцій із реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг є те, що відповідно до норм Податкового кодексу України реєстрація розрахунку коригування здійснюється з дня отримання розрахунку коригування покупцем (отримувачем). Натомість, відповідач неправильно застосовує норми податкового законодавства, а саме: абзац перший пункту 120.1 ст.120.1, пункт 201.10 ст. 201, пункти 89,90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Аргумент відповідача щодо відсутності правового врегулювання податковим законодавством механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, складеного до податкової накладної, тому відповідно варто керуватись такими строками (при реєстрації розрахунків коригування на зменшення), що передбачені п.201.10 ст. 201 ПК України та п.89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, - позбавлено правового підґрунтя. Більш того, така позиція відповідача позбавляє належної уваги до значення направлених документів, а саме: протоколів руху документів/звітів та пов`язаних з ними повідомлень/квитанцій, разом з запереченнями позивача на акт перевірки, для встановлення наявності/ відсутності порушення податкової дисципліни позивачем. Крім того, надані документи позивачем разом із запереченнями на акт перевірки до відповідача свідчать про факт та час отримання розрахунків коригування на зменшення до податкових накладних позивачем, покупцем, від постачальників, а також час реєстрації таких розрахунків коригування не можна залишати поза увагою для встановлення порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, та слугують належним підтвердженням. До того ж, обов`язок доведення вини, згідно з Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Отже, оскільки відповідачем не з`ясовано та не взято до уваги релевантні документи, які є належним підтвердженням дати отримання та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, поданих позивачем разом з запереченнями на акт перевірки (до складання податкового повідомлення-рішення №0175680412 від 19.04.2024 та нарахування штрафу), а також виключають будь-яку винну поведінку з боку позивача в аспекті дотримання податкової дисципліни, то складане податкове повідомлення-рішення №0175680412 та нарахований штраф є такими, що не відповідають законодавству (правомірності), а тому підлягають скасуванню у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28.08.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Правила складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної регулюються статтями 201 та 192 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, (далі - Порядок №1307). Відповідно до п. 5 Порядку №1307 податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 Кодексу). Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. Отже, перерахунок податкових зобов`язань, які виникли при постачанні товарів/послуг, здійснюється постачальником у разі здійснення зміни суми компенсації вартості таких товарів. Така зміна їх вартості відбувається у разі здійснення відповідної господарської операції, наприклад - повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг; повернення товарів/послуг особі, яка їх надала; коригування договірної вартості товарів; тощо. При проведенні таких господарських операцій в обов`язковому порядку складаються розрахункові/банківські, первинні бухгалтерські (рахунки, накладні, акти приймання-передачі, тощо), договірні, інші документи, які підтверджують, є підставою для їх проведення і підписуються (як правило у двосторонньому порядку) відповідними посадовими особами суб`єктів господарювання. Примірники таких документів надходять/є у наявності як у постачальника, так і у отримувача товарів. Факти проведення таких господарських операцій та наявність документів, які підтверджують їх проведення, є підставою та обов`язком для відповідного коригування податкових зобов`язань як постачальником, так і отримувачем таких товарів/послуг у податковому періоді в якому такі операції відбулись. Отже, у відповідному податковому періоді (місяці) на дату виникнення (зміни) податкових зобов`язань постачальник товарів зобов`язаний скласти розрахунок коригування до відповідної податкової накладної та у невідкладному порядку надати/надіслати такий розрахунок коригування отримувачу товарів для реєстрації його в ЄРПН. Для платника податку (продавця) Кодексом передбачено право на зменшення податкових зобов`язань, при умові реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (покупцем) у законодавчо передбачені граничні терміни встановлені для реєстрації таких розрахунків коригування. Для платника податку (покупця) Кодексом визначено обов`язок щодо зменшення податкового кредиту по факту проведених змін по операції з поставки товару або повернення попередньої оплати, при цьому зменшення податкового кредиту платником податку (покупцем) не залежить від факту реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування складеного на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг платником податку (продавцем). Відтак, відповідач критично ставиться до заяви позивача, що «Товариство не знало та не могло знати про дату складення розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику та, відповідно, що такий розрахунок був виписаний, про дату виписки такого розрахунку, а дату дізналось про нього лише по факту його отримання». Позивач маючи (у будь-якому разі повинен був мати) первинні бухгалтерські та/або інші документи, на підставі яких здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів, знав, що постачальник повинен на дату складання таких документів скласти відповідний розрахунок коригування та надати (надіслати) його позивачу. Отже, позивач був обізнаний про необхідність проведення такого (відповідного) коригування податкового кредиту та про необхідність фіксації змін даних операцій в ЄРПН. Тобто, платник податків був обізнаний та мав можливість дотриматися норм чинного законодавства в частині своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак не вжив достатніх заходів для цього. Дане діяння платника податків, вважається винним, зважаючи, що особа мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. З огляду на дію зазначених норм ПК України та те, що позивачем не здійснено (не забезпечено) своєчасну реєстрацію розрахунків коригування в ЄРПН, за наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є перевезення вантажним автомобільним транспортом, код КВЕКД 49.41, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач перебуває на податковому обліку у Криворізькій ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з 01.10.2012 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер: 378905804187.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку з питань дотримання позивачем порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період липень, жовтень та грудень 2023 року, за результатами якої складено Акт від 13.03.2024 №10465/04-36-04-12/37890581.

Камеральною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за період виписки липень, жовтень та грудень 2023 року, зокрема граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до ПН в ЄРПН з датою складання:

-розрахунку коригування №3089 від 07.07.2023 до податкової накладної №2834 від 28.10.2022 на 191 день (термін реєстрації - 05.08.2023; дата реєстрації - 12.02.2024; сума ПДВ: -8 333.33 грн.);

-розрахунку коригування №268543 від 31.07.2023 до податкової накладної №55574 від 15.02.2022 на 104 дня (термін реєстрації - 18.08.2023; дата реєстрації - 30.11.2023; сума ПДВ: -28 337.43 грн.);

-розрахунку коригування №105283 від 05.10.2023 до податкової накладної №590578 від 25.09.2023 на 8 днів (термін реєстрації - 05.11.2023; дата реєстрації - 13.11.2023; сума ПДВ: -131.44 грн.);

-розрахунку коригування №3092 від 08.12.2023 до податкової накладної №2836 від 31.10.2022 на 34 дня (термін реєстрації - 05.01.2024; дата реєстрації - 08.02.2024; сума ПДВ: -17 087.80 грн.);

-розрахунку коригування №3090 від 08.12.2023 до податкової накладної №2834 від 28.10.2022 на 39 днів (термін реєстрації - 05.01.2024; дата реєстрації - 13.02.2024; сума ПДВ: -224 578.87 грн.);

-розрахунку коригування №3091 від 08.12.2023 до податкової накладної №2835 від 31.10.2022 на 34 дня (термін реєстрації - 05.01.2024; дата реєстрації - 08.02.2024; сума ПДВ: -58 333.33 грн.).

Не погоджуючись із вказаним актом, Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» було подано заперечення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Проте, 17.04.2024 року позивачем отримано від ДПС України рішення №28026/6/04-36-04-12-14 про результати розгляду заперечення, відповідно до висновків якого Акт залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі Акта від 13.03.2024 №10465/04-36-04-12/37890581 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 19.04.2024 №0175680412, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 35 503,24 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Проте, 11.07.2024 позивачем отримано від ДПС України рішення про результати розгляду скарги, відповідно до висновків якого податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 19.04.2024 № 0175680412 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 19.04.2024 №0175680412 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Так, на переконання контролюючого органу позивачем проведено реєстрацію розрахунків коригування, поза межами строків встановлених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.89 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзац з п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України визначає, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

-постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

-отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених пп. а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до ст.199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст.201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, законодавством на платника податків покладено обов`язок реєстрації розрахунків коригування до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), тоді як недотримання вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення (у відповідності до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 1 статті 1 Закону України Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування від 12.01.2023 року №2876-IX (далі Закон №2876-ІХ) доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктами 89 та 90, відповідно до яких збільшено граничні строки реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року та, відповідно, зменшено розміри штрафів за порушення зазначених строків реєстрації.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

При цьому, за наведеного вище правового регулювання, строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються інакше, а ніж інші, відтак, строк для такої реєстрації обраховується від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від складання такого розрахунку.

Отже, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 або 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).

Проте, ані Акт перевірки, ані розрахунок до спірного ППР не містить інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкової накладної покупцем.

Отже, ПК України чітко встановлює, що строк у який повинен здійснити дії платник податків обчислюється з моменту отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Позивач надав відповідачу дані про час отримання розрахунків коригування із запереченнями на акт перевірки та зі скаргою на податкове повідомлення-рішення до ДПС, проте зазначені дані не були прийняті відповідачем до уваги.

Судом з`ясовано, що позивачем через систему «М.Е. Doc» були отримані від контрагента наступні розрахунки коригування:

-розрахунок коригування №3089 від 07.07.2023 до податкової накладної №2834 від 28.10.2022: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу позивачем отриманий 12.02.2024 об 11:50;

-розрахунок коригування №268543 від 31.07.2023 до податкової накладної №55574 від 15.02.2022: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу отриманий 27.11.2023 о 13:21;

-розрахунок коригування №105283 від 05.10.2023 до податкової накладної №590578 від 25.09.2023: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу отриманий 03.11.2023 о 13:14;

-розрахунок коригування №3092 від 08.12.2023 до податкової накладної №2836 від 31.10.2022: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу отриманий 07.02.2024 о 10:51;

-розрахунок коригування №3090 від 08.12.2023 до податкової накладної №2834 від 28.10.2022: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу отриманий 12.02.2024 об 11:52;

-розрахунок коригування №3091 від 08.12.2023 до податкової накладної №2835 від 31.10.2022: за даними сервісу електронного документообігу «M.E.Doc» відповідно до повідомлення про результати обробки документу отриманий 07.02.2024 о 10:51.

Аргумент відповідача щодо відсутності правового врегулювання податковим законодавством механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, складеного до податкової накладної, тому відповідно варто керуватись такими строками (при реєстрації розрахунків коригування на зменшення), що передбачені п.201.10 ст. 201 ПК України та п.89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, - позбавлено правового підґрунтя.

Більш того, така позиція відповідача нівелює значення направлених позивачем документів, а саме: квитанцій про отримання РК позивачем та роздруківок з програми «M.E.Doc», разом з запереченнями позивача на акт перевірки, для встановлення наявності/ відсутності порушення податкової дисципліни позивачем. Крім того, надані документи позивачем разом із запереченнями на акт перевірки свідчать про факт та час отримання розрахунків коригування на зменшення до податкових накладних позивачем, покупцем, від постачальників.

До того ж, обов`язок доведення вини, згідно з Податковим кодексом України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого податкового повідомлення-рішення не з`ясував та не взяв до уваги релевантні документи, які є належним підтвердженням дати отримання та реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, поданих позивачем разом з запереченнями на акт перевірки (до складання податкового повідомлення-рішення та нарахування штрафу), що призвело до неправомірності висновків про порушення граничних термінів реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із чим висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, а рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення в частині, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

У силу вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» (ідентифікаційний код: 37890581, місцезнаходження: 53073, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна, буд. 65А) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 19.04.2024 №0175680412 про накладення штрафу у сумі 35 503, 24 грн (тридцять п`ять тисяч п`ятсот три гривні 24 копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС АВТО ТРАНС АН» (ідентифікаційний код: 37890581, місцезнаходження: 53073, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна, буд. 65А) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон