Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 січня 2025 року Справа№200/8454/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення № 051330003435 від 22.08.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_1 від 16.08.2024, про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту подання заяви на перерахунок пенсії, а саме: з 16 серпня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/8454/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою у відповідача витребувано докази у справі.
Ухвалою від 27 грудня 2024 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) та відомості щодо розрахунку пільгового та страхового стажу (Форма РС-право).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що його пільговий стаж за Списком №1 (Шахтарі) становить 19 років 5 місяців 22 дні, відповідно до чого він має право на отримання пенсії на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Але розрахунок його пенсії здійснений без урахування вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 16 серпня 2024 року позивач з метою досудового врегулювання спору через особистий кабінет електронного веб-портал ПФУ звернувся із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло його заяву та прийняло рішення № 051330003435 від 22.08.2024 року, яким відмовило у перерахунку пенсії. Позивач не погоджується з такою відмовою, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09 грудня 2024 року відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову, а також витребувано докази у справі.
Як вбачається з КП «Діловодство спеціалізованого суду», копія зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі № 200/8454/24 була доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 09 грудня 2024 року. Відповідач надав суду витребувані докази, проте правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 , виданим 13 листопада 2018 року органом 1428, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком.
Позивач зазначає, що через протиправну діяльність територіального управління Пенсійного фонду України, яким за принципом екстериторіальності було розглянуто його заяву про призначення пенсії, певні періоди його трудової діяльності, періоди військової служби та навчання за професією не були зараховані до його пільгового стажу, у зв`язку з чим він вимушений був звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.
Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 200/3389/23, яке набрало законної сили 10 липня 2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 05.06.2023 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пільгової пенсії за віком по Списку №1. Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №051330003435 від 12.06.2023 в призначенні пенсії за віком позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на підземних і відкритих гірничих роботах. Відмова в призначенні пенсії була аргументована тим, що страховий стаж особи 30 років 3 дні (щодо пільгового стажу інформації не має).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 200/3389/23, яке постановою Першого апеляційного адміністративного суду залишено без змін та набрало законної сили 10 липня 2024 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 12 червня 2023 року № 051330003435 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 05.06.2023, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.09.1996 по 31.12.1998, до пільгового стажу за Списком №1 (Шахтарі) періоди роботи з 17.05.1991 по 31.07.1991; з 08.01.1992 по 30.04.1992; з 10.06.1992 по 21.06.1992; з 05.05.1993 по 19.04.1996; з 23.02.2010 по 03.03.2022; періоди навчання за професією з 01.09.1988 по 16.05.1991; з 01.08.1991 по 07.01.1992; з 01.05.1992 по 01.06.1992, період проходження військової служби з 22.06.1992 по 02.03.1993.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 200/3389/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області до пільгового стажу позивача зараховані періоди його трудової діяльності, періоди військової служби та навчання за професією, зазначені у рішенні, та призначено пенсію відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з розпорядження про перерахунок пенсії від 23.10.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком; умови призначення: ЗУ №1058-IV,Прик.полож.,п.2,ч.1; ЗУ №1788,ст.13,а) (Робота за списком №1); особливості: призначення за рішенням суду з 09.04.2023 по довічно. Страховий стаж (повний): 47 років 6 місяців 18 днів; в тому числі робота за Списком № 1: 19 років 5 місяців 22 дні. Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при обчисленні розміру пенсії не застосовані.
16 серпня 2024 року позивач засобами веб-порталу звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив перерахувати пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16 серпня 2024 року за принципом екстериторіальності була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду вказаної заяви від 16.08.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 051330003435 від 22 серпня 2024 року про відмову у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено: «…В результаті аналізу наданих документів до заяви встановлено: За рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2023 № 200/3389/23 Вам зараховано стаж роботи за Списком №1 (Шахтарі) періоди роботи з 17.05.1991 по 31.07.1991; з 08.01.1992 по 30.04.1992; з 10.06.1992 по 21.06.1992; з 05.05.1993 по 19.04.1996; з 23.02.2010 по 03.03.2022, зобов`язувальну частину якого виконано Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Враховуючи вищевикладене, підстави для перерахунку пенсії відсутні…».
Позивач вважає таке рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 051330003435 від 22 серпня 2024 року протиправним, зазначає, що має достатньо стажу для обчислення розміру його пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 3 статті 4 Закону №1058-IVвизначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з нормами статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
Так, пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI).
Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до положень статті 1 Закону № 345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Нормами статті 8 Закон № 345-VI визначені особливості пенсійного забезпечення. Так, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, абзацом 3 частини 1 якої визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №392/17/17.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому, розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 26 травня 2020 року у справі № 205/8712/16-а.
Отже, головною умовою для застосування положень статті 8 Закону № 345-VI до обчислення розміру пенсії є наявність стажу на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Як вже було встановлено судом, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 200/3389/23, яке набрало законної сили 10 липня 2024 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах від 05.06.2023, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.09.1996 по 31.12.1998, до пільгового стажу за Списком №1 (Шахтарі) періоди роботи з 17.05.1991 по 31.07.1991; з 08.01.1992 по 30.04.1992; з 10.06.1992 по 21.06.1992; з 05.05.1993 по 19.04.1996; з 23.02.2010 по 03.03.2022; періоди навчання за професією з 01.09.1988 по 16.05.1991; з 01.08.1991 по 07.01.1992; з 01.05.1992 по 01.06.1992, період проходження військової служби з 22.06.1992 по 02.03.1993.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 200/3389/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області періоди роботи з 17.05.1991 по 31.07.1991; з 08.01.1992 по 30.04.1992; з 10.06.1992 по 21.06.1992; з 05.05.1993 по 19.04.1996; з 23.02.2010 по 03.03.2022; періоди навчання за професією з 01.09.1988 по 16.05.1991; з 01.08.1991 по 07.01.1992; з 01.05.1992 по 01.06.1992 та період проходження військової служби з 22.06.1992 по 02.03.1993 були зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1 (Шахтарі), що підтверджується розрахунком стажу (форма РС-право) ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного розрахунку стажу (форма РС-право) пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 19 років 5 місяців 22 дні. Такий самий стаж відображено також у розпорядженні щодо перерахунку пенсії від 23.10.2024 року.
Наявність пільгового стажу за Списком № 1 не є предметом спору між сторонами та не заперечується відповідачем.
Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років, а отже, на позивача поширюється положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 22 серпня 2024 року № 051330003435 про відмову позивачу у перерахунку його пенсії відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Згідно з нормами 2 другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову. Відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 7 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а, від 12 квітня 2018 року справі № 826/8803/15, від 21 червня 2018 року у справі №274/1717/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/5134/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №826/521/16, від 30 березня 2021 року у справі №400/1825/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними); відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею; завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади; принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності; перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства; адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Суд також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі №380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22 серпня 2024 року № 051330003435 про відмову позивачу у перерахунку пенсії визнано судом протиправним, та встановлено наявність усіх визначених законом умов для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вимогами, викладеними в його заяві від 16 серпня 2024 року, суд доходить висновку щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) від 22 серпня 2024 року № 051330003435 про відмову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 16 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 20 січня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124532061 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Смагар С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні