Рішення

від 20.01.2025 по справі 280/10408/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Справа № 280/10408/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )

до Комунарського Відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України Запорізькій області (м.Запоріжжя вул.Космічна,40)

про визнання протиправною відмови зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України Запорізькій області Комунарського Відділу у місті Запоріжжі (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області у місті Запоріжжі у видачі ОСОБА_3 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;

зобов`язати Управління Державної міграційної служби в Запорізькій області у місті Запоріжжя оформити та видати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про її батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України є її законними представниками. Зазначає, що по досягненню дитиною 16-річного віку ОСОБА_1 звернулась до Комунарського відділу у місті Запоріжжі УДМС у Запорізькій області, що є територіальним підрозділом Управління Державної міграційної служби у Запорізькій області, із заявою від 21.08.2024 року №С11/6/23 12-24 з проханням оформити і видати дитині ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України віл 26.06.1992 № 2503-XIІ. Вказує, що у заяві повідомлено про відмову від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обгрунтовано право на паспорт-книжечку. Покликається на те, що на вказану заяву відповіддю від 03.09.2024 №С-10/6/2312-24/23 12/184-24 Управління ДМС України в Запорізькій області було повідомлено про відсутність повного пакету документів, зокрема, рішення суду. Вважають, що такою відмовою відповідач порушує законні права та інтереси дитини, сім`ї. На підставі викладеного, просить задовольнити позов.

Відповідач подав відзив на позовну заяву вх. № 5564 від 03.12.2024, в якому вказує, що оформлення документів, що посвідчують особу здійснюється на підставі особистого волевиявлення, не передбачено подання заяви від імені законного представника дитини яка досягла 16-річчного віку. Вказує, що лише у випадку якщо особа визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників може буди прийнята дана заява. Такого рішення батьками не надано. Покликається на те, що сама по собі заява щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, у довільні формі, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у вигляді книжечки. Ствержує, що позивачами не було дотримано встановленого порядку звернення для отримання паспорту громадянина України. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 18.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/10408/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного відділу у місті Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

Листом Комунарського районного відділу у місті Запоріжжі управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області від 03.09.2024 рекомендовано надати сину заявниці, ОСОБА_3 , для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», особисто звернутись в порядку встановленому законодавством з наданням відповідних документів, згідно вищезазначеного переліку.

Не погоджуючись із відмовою відповідача та з вимогами вчинити певні дії, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед яких: паспорт громадянина України.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання.

Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI).

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

Згідно частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою ВРУ від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис Україна, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис Паспорт. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис Паспорт громадянина України. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

Пунктом 1 розділу VI Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (Тимчасовий порядок), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 встановлено, що для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає:

1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку;

2) рішення суду;

3) заяву;

4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта);

6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу I "Загальні положення" Тимчасового порядку Оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):

1) особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;

2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною,- на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).

Таким чином, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є саме особисте звернення особи, яка досягла 16-річного віку до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з долученням відповідного переліку документів. Натомість, підставою для звернення одного з батьків з такою заявою є визнання особи обмежено дієздатною або недієздатною.

Судом встановлено, що у даному випадку, до Комунарського Відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України Запорізькій області звернулась мати ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_3 , який досяг 16-річного віку. Проте, доказів визнання ОСОБА_3 судом обмежено дієздатним або недієздатним, що зумовлює неможливість особистого звернення із заявою про видачу паспорта громадянина України, як передбачено Тимчасовим порядком, не надано.

Отже, при зверненні до відповідача позивачем не було дотримано порядку звернення, визначеного Пунктом 1 розділу VI Тимчасового порядку, про що і було зазначено відповідачем у листі у відповідь на звернення позивача.

При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_3 не позбавлений права особисто звернутись у встановленому порядку до відповідача з метою отримання такого паспорта з дотриманням Порядку №302.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Проте, суд критично оцінює посилання відповідача про необхідність надання позивачем рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт зразка 1994 року, оскільки рішенню суду передує порушення прав особи на отримання паспорту, яка до нього звертається, та прийняття такого судового рішення є наслідком розгляду справи, а тому позивач не міг його надати разом із заявою.

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, з наступних підстав.

Предметом спору у вказаній справі були вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення №2503-ХІІ. Тоді як у цій справі відповідач не відмовляв позивачу у видачі паспорта у вигляді книжечки з підстав ненадання особою згоди на обробку персональних даних. Відповідь відповідача стосувалася того, що позивач звернувся про видачу паспорта до відповідача у невстановлений спосіб, через що йому було роз`яснено порядок звернення.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачами позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Комунарського Відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України Запорізькій області (м.Запоріжжя вул.Космічна,40) про визнання протиправною відмови зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 січня 2025 року.

Суддя Л.Я. Максименко