Ухвала

від 20.01.2025 по справі 320/50514/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 січня 2025 року м. Київ № 320/50514/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» до приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Гненного Дмитра Анатолійовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

до Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Остринську А.К. звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Гненного Дмитра Анатолійовича, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича щодо стягнення з ТОВ «Київський БКК» суми основної винагороди у розмірі 165387,20 грн і витрат на виконавче провадження у розмірі 747,36 грн та повернути на рахунок ТОВ «Київський БКК» 166134,56 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, а саме у зв`язку з пропуском місячного строку звернення до суду, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 19.11.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.

В ухвалі судом зазначені недоліки позовної заяви та запропоновані способи їх усунення, зокрема шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від представника позивача - адвоката Остринської А.К. надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Розглядаючи дане клопотання суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є дії приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича щодо стягнення з позивача суми основної винагороди та витрат на виконавче провадження.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що про порушення свої прав позивач дізнався 25.06.2024, коли з його рахунків було списано суму у розмірі 1 820 006,59 грн.

Водночас, з цим позовом позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 01.08.2024, подавши його засобами підсистеми «Електронний суд», тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в обґрунтування пропуску строку звернення представником позивача подана заява про поновлення пропущеного строку, за результатами вивчення якої судом не встановлено поважності причин такого пропуску.

В заяві представник позивача зазначає, що ТОВ «Київський БКК» в межах десятиденного строку звернення, встановленого частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, звернулося до Господарського суду м. Києва як до суду, який видав виконавчий документ із скаргою на дії приватного виконавця, проте ухвалою від 11.07.2024 у справі № 910/9998/23 відмовлено у прийнятті до розгляду скарги з підстав того, що вказаний спір належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача зазначає, що вказану ухвалу Господарського суду було ним отримано 22.08.2024 о 20:06 засобами підсистеми «Електронний суд», проте через перебування законного представника ОСОБА_1 у щорічній основній відпустці по 29.07.2024 не мало можливості звернутися до адміністративного суду із вказаним позовом.

Проте, суд відхиляє вказані доводи представника позивача, оскільки звернення до Господарського суду міста Києва із скаргами на дії приватного виконавця із порушенням правил підсудності не може вважатись поважною причиною пропуску строку на подання позовної заяви.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19 дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Частиною другою статті 123 Кодексу передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, із повідомлених у заяві обставин, судом не встановлено поважних причин пропуску десятиденного строку звернення до суду.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху позивача було попереджено судом, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Із урахуванням викладеного, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський БКК» до приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Гненного Дмитра Анатолійовича про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.