Ухвала

від 20.01.2025 по справі 320/38671/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2025 року № 320/38671/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Релігійна організація «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області (вул. Симоненка, 3, кв.35, м. Вишгород, Київська область, 07300, РНОКПП 39306686) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України на найближчому засіданні Колегії розглянути по суті скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 №13/06/24, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.06.2024 за №СК-3230-24 на рішення від 22.04.2024 №72727297 державного реєстратора Димерської селищної ради Гребенюк Анни Миколаївни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, в порядку і строки, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/38671/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла заява представника позивача.

Таким чином недоліки позову були усунуті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.

31.10.2024 до суду надійшла заява Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідач, посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 05.11.2021 у справі №826/9823/18, у постанові від 28.04.2021 у справі №826/20215/16, вказує, що даний спір не може бути розглянутий в межах адміністративного судочинства, оскільки стосується приватно-правового спору, а не публічно-правового. Зважаючи на те, що Наказ Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 прийнятий у зв`язку із поданням скарги особою, права якої оскаржуваним рішенням не порушено, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його приватного права, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Розглядаючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі за заявою відповідача від 31.10.2024, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням таким суб`єктом владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Як слідує з матеріалів судової справи, спір винник між позивачем та Міністерством юстиції України стосовно прийняття останнім Наказу №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті», оскільки скаргу подано особою, права якої, у зв`язку з оскаржуваним рішенням, не порушено.

Оскаржуваний Наказ, в свою чергу, винесено на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 04.07.2024.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на протиправність оскаржуваного наказу, прийнятого суб`єктом владних повноважень без достатніх на те підстав та з метою поновлення його порушеного права просить зобов`язати Міністерство юстиції України на найближчому засіданні Колегії розглянути по суті скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 №13/06/24, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.06.2024 за №СК-3230-24 на рішення від 22.04.2024 №72727297 державного реєстратора Димерської селищної ради Гребенюк Анни Миколаївни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, в порядку і строки, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128).

Згідно Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 року № 71/5, Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 Порядку № 1128 встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1128.

Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Частиною восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги.

У свою чергу, частина п`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та з визначеним переліком інформації що в ній зазначається.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

З вищенаведеного слідує, що низкою нормативно-правових актів врегульовано порядок розгляду Міністерством юстиції України скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дії Міністерства юстиції України, при здійсненні ним розгляду скарг.

Відтак, оскільки дії щодо розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції та прийняття за результатом розгляду таких скарг відповідних актів індивідуальної дії - є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу Міністерства юстиції, прийнятого стосовно розгляду/нерозгляду/залишення без розгляду скарги, - зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру й повинно розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024, позивач діє з метою захисту своїх порушених прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, оскільки предметом спору у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень щодо залишення без розгляду скарги позивача по суті.

Щодо посилань відповідача на висновки Верховного Суду про те, що даний спір не підсудний адміністративному суду, то такі до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень щодо залишення скарги без розгляду, а не рішення за результатами розгляду скарги на дії державного реєстратора прийняте по суті.

Суд застосовує правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №815/5049/17, предмет розгляду якої, як і у справі, яка розглядається, не охоплював питання оцінки дій суб`єктів державної реєстрації прав, а стосувався виключно процедури розгляду Міністерством юстиції України скарги на дії державного реєстратора, такий спір належить вирішувати за правилами саме адміністративного судочинства.

Також, суд вказує та застосовує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №826/9046/16 та від 04.09.2018 у справі №910/8424/17, за якими справи щодо оскарження рішень Міністерства юстиції України, прийнятих за наслідками розгляду скарг на дії державних реєстраторів, підлягають розгляду за правилами саме адміністративного судочинства.

Висновки суду також узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2023 у справі №500/6428/21.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовий спір, який є предметом розгляду даної справи є виключно публічно-правовим спором, ініційованим позивачем з метою захисту його прав у сфері публічно-правових відносин, і такий спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв`язку із чим відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 2, 19, 238, 243, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

В задоволені заяви Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Парненко В.С.