Ухвала

від 17.01.2025 по справі 340/191/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/191/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Департаменту соціальної політики Кропивницької міської рад, вул. А. Паученка, 41/26, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 р. в меншому розмірі, ніж передбачено законом;

- зобов`язати Департамент нарахувати та виплатити грошову допомогу до 05 травня за 2022 р. у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставин.

Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Разом з цим, слід зазначити, що така виплата є регулярною та виплачується один раз на рік.

Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до органів праці та соціального захисту населення для виплати такої допомоги у повному розмірі.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17.

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що відповідач мав право виплатити позивачу до 30 вересня відповідного року разову грошову допомогу у належному розмірі, однак така виплата може відбувається лише у тому випадку, коли особа до 05 травня відповідного року не отримала щорічної разової грошової допомоги або отримала її у меншому розмірі та, у строк з 05 травня до 30 вересня відповідного року звернулася із відповідною заявою до органу праці та соціального захисту населення задля отримання такої щорічної разової грошової допомоги або отримання недоотриманих сум коштів, які б мали бути виплачені.

Тобто, 30.09.2022 - встановлений законом кінцевий строк, до якого особа може звернутися до відповідного органу праці та соціального захисту населення за отриманням допомоги та, за наявності такого звернення щодо нарахування та здійснення соціальних виплат у строк до 30.09.2022, однак не отримання до 30.09.2022 виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з 30.09.2022.

Натомість, у разі не звернення із заявою до 30.09.2022 щодо отримання виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з дня, до якого виплачується така допомога, тобто до 05 травня та закінчується 05.11.2022.

Зі змісту долучених до позовної заяви документів вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою, на що отримав відмову від 11.12.2024.

Матеріали позовної заяви не містять заяви позивача про звернення останнього до відповідача у строк до 30.09.2022 щодо здійснення йому доплати неотриманої у повному обсязі такої суми грошової допомоги (за 2022 рік) у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

З цим позовом позивач звернувся до суду 13.01.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ст.122 КАС України.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, в поданій до суду заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні докази поважності причин його пропуску.

Позивач, у поданій заяві про поновлення пропущеного строку, вказує, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 24.02.2022 року виконує завдання по захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Зазначає, що лише у грудні 2024 року він дізнався про порушення своїх прав та звернувся до відповідача із заявою про виплату йому недоотриманих коштів грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, на що отримав відмову.

Необхідно зазначити, що законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення спорів такої категорії, а звернення позивача до відповідача із заявою у грудні 2024 року не впливає на висновки суду про те, що право на цей позов виникло з 30.09.2022 року, а також не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Верховний Суд у постанові від 04.10.2024 року у справі №200/1643/24 вказав, що посилання позивача на проходження військової служби під час ведення воєнного стану на території України не може бути безумовною підставою для поновлення строку на подання позовної заяви без зазначення конкретних обставин, які вплинули на можливість своєчасного звернення до суду, та без надання доказів на підтвердження того, що виконання обов`язків служби під час введення військового стану вплинуло на позивача, і, відповідно, обумовило пропуск строку на звернення до суду.

Позивач, стверджуючи про те, що проходить військову службу з 2022 року, не надав жодних доказів на підтвердження цих обставин, зокрема копію військового квитка, накази про зарахування його до списків особового складу військової частини та призначення на посаду, наказ про його призов на військову службу по мобілізації, а також доказів того, що він приймав безпосередню участь у бойових діях чи в інший спосіб виконував обов`язки військової служби (виконував бойові завдання), які унеможливлювали йому звернення до суду з цим позовом у встановлений строк та у зв`язку з чим він зволікав з його поданням у 2022 - 2024 роках.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

Відтак, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням терміну для усунення недоліків, які можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, із зазначенням підстав для його поновлення та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО