Рішення

від 20.01.2025 по справі 380/14920/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 рокусправа № 380/14920/24 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМП-ЗАХІД» до Львівської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМП-ЗАХІД» (далі - позивач, ТзОВ «ВАМП-ЗАХІД») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій просить:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100260/2 від 13.05.2024 року;

- визнати протиправною картку відмови Львівської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001625 від 13.05.2024 року та скасувати її.

В обґрунтування позову зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Вказав, що надані документи за своїм змістом не суперечили один одному, в повному обсязі свідчили про вагу та ціну товару які не мали відмінностей, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Тому вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів і картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 16.07.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 58551 від 31.07.2024) у якому проти позову заперечив. Вказав, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100260/2 від 13.05.2024 року (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 09.05.2024 № 24UA209230042053U9), виносилось на товари: частини гальмівної системи для дискових гальм, диски гальмівні, призначені для легкових автомобілів, нові. Торговельна марка:FSO autoparts; виробник: QINGDAO QINGDAO ECOPARTS INDUSTRIAL CO.,LTD; країна виробництва: CN Китай, за ціною 2,0451 дол. США за кг., на умовах поставки FOB QINGDAO, частини гальмівної системи для барабанних гальм, барабани гальмівні, призначені для легкових автомобілів, нові. Торговельна марка: FSO autoparts; виробник: QINGDAO QINGDAO ECOPARTS INDUSTRIAL CO.,LTD, країна виробництва: CN Китай, за ціною 2,1089 дол. США за кг., на умовах поставки FOB QINGDAO. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 09.05.2024 № 24UA209230042053U9 (далі - МД) опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено, що експортна декларація країни відправлення № 422220240000003760 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару; вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними, у розділі «Номер коносаменту» зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано, розділ інвойсу (договору) не заповнено. Вказав, що інформація про вантажовідправника в експортній не відповідає заявленій у поданій до митного оформлення декларації, у коносаменті SZX240200579 в нижньому лівому кутку вписано номер документа, який не надано до митного оформлення. Відповідно до вимог п. 2.2 Додатку (від 01.07.20) до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 № 01082019001 зазначено, що продавець складає проформу-інвойс на підставі замовлення покупця, де має бути вказано характеристики товару, що ввозиться на митну територію України, проте, даний документ декларантом не надано митному органу; згідно з п. 4.1. контракту передбачено, що якість продукції, що поставляється повинна відповідати технічним умовам виробника. Декларантом не наданий документ, що передбачає такі норми, а також не надані документи, що підтверджують виробника товару та ТМ. Зазначив, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно з графою 44 ЕМД. Повідомив, що у п. 5.2 цього ж контракту партія Продукції надходить згідно з індивідуальними заявками по справжньому контракту. Такі заявки не надані до митного оформлення. Також, згідно з п. 10.1 зазначено, що договір набирає чинності з моменту подання заявки на товар і діє до моменту відмови від договору. На думку відповідача, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Вказав, що у відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного декларантом додатково надано експортну декларація країни відправлення, яка не містить будь-яких відміток митних органів країни, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, договір № 0103/19-02 про транспортно-експедиторське обслуговування із ТзОВ «ФОРМАГ», відповідно до п. 2.4.2 якого клієнт зобов`язаний надати експедитору заявку для надання транспортно-експедиторський послуг не менше ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності товару до відвантаження. Такий документ відсутній, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; звіт про незалежну експертну оцінку, який містить довідковий характер.

Відповідач стверджує, що у наданій на вимогу заявці імпортера відрізняється розмір замовлення. Зазначив, що надані декларантом документи не містять інформації, яка спростовує виявлені розбіжності. Вказав, що зважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини від сутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелами інформації для коригування митної вартості слугували: для товару № 1 - МД 24UA500500008561U7 від 12.03.2024, де вартість такого товару становить 4,24 дол. США за кг (даного виду товару); для товару № 2 - МД 24UA100230506699U9 від 08.04.2024, де вартість такого товару становить 4,22 дол. США за кг. Коригування на умови поставки, комерційні рівні та розмір партії не здійснювалося. Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2024/100260/2 від 13.05.2024 становить 271664,31 грн. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

Між ТОВ «ВАМП-ЗАХІД» (Україна) (Покупець) та QINGDAO ECOPARTS INDUSTRIAL CO.,LTD (Китай) (Продавець) 07.01.2024 укладено договір № VMP20240107, відповідно до якого Продавець зобов`язується виготовити автомобільні запчастини та зобов`язується продавати їх тільки Покупцю.

Ціна і кількість «Продукції», що поставляється, обумовлюється і вказується в інвойсі при кожній покупці окремо.

На підставі договору №VMP20240107 від 07.01.2024 та рахунку-інвойсу № ECO23-DS01 від 06.02.2024 Покупець придбав у Продавця автомобільні запчастини, загальною вартістю 15355,52 доларів США.

До митного оформлення позивачем подано електронну митну декларацію 24UA209230042053U9.

Після розгляду пакету документів, Львівська митниця направила ТОВ «ВАМП-ЗАХІД» запит (повідомлення) від 09.05.2024, відповідно до якого зробила запит щодо надання додаткових документів для підтвердження вартості товару, у якому просила надати додаткові документи.

Митний брокер на вимогу відповідача надав Львівській митниці для митного оформлення такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № ECO23-DS01 від 06/02/2024 на поставлені товари, зовнішньо-економічний контракт № VMP20240107 від 07/01/2024 з виробником-постачальником, рахунок на оплату транспортних послуг № 2405099 від 09/05/2024, рахунок на оплату транспортних послуг № 2405073 від 07/05/2024, довідку про транспортні витрати № 1130 від 09/05/2024, довідку про розподіл транспортних витрат № 242 від 09/05/2024, звіт про незалежну експертну оцінку № 237-05-224 від 10/05/2024 щодо вартості аналогічних поставлених товарів, договір на перевезення вантажів № 1303/20/1-авто/Ф від 13/03/2020, договір на перевезення вантажів № 0103/19-02 віл 01/03/2019, експортну декларацію 422220240000003760 від 14/02/2024 країни експортера (Китай), специфікацію № ECO23-DS01 від 06/02/2024 виробника-експортера, прайс-лист виробника-експортера, посилання на інтернет-сайти з пропозиціями аналогічних товарів на внутрішньому ринку, лист імпортера щодо призначення імпортованих товарів до бюджетного сегменту легкових автомобілів, заявку імпортера ВН-0033658 від 08/01/2024 з деталізацією асортименту та кількості товарів, посилання на судові рішення про визнання неправомірними та скасування рішень про коригування митної вартості на аналогічні товари. Повідомив, що більше документів надати не може, просив завершити митне оформлення на підставі наданих документів, або винести рішення по визначенню митної вартості.

Львівською митницею 13 травня 2024 року винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100260/2 від 13.05.2024. У пункті 33 рішення вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Експортна декларація країни відправлення 422220240000003760 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано; розділ інвойсу (договору) не заповнено. Інформація про вантажовідправника в експортній не відповідає заявленій у поданій до митного оформлення декларації. В коносаменті SZX240200579 в нижньому лівому кутку вписано номер документа який не надано до митного оформлення. Відповідно до вимог п. 2.2 Додатку (від 01.07.2020) до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 № 01082019001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу; Згідно з п. 4.1. контракту передбачено що якість продукції, що поставляється повинна відповідати технічним умовам виробника. Декларантом не наданий документ, що передбачає такі норми, а також не надані документи що підтверджують виробника товару та ТМ. Зазначено, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. У п. 5.2 Цього ж контракту партія Продукції надходить згідно з індивідуальними заявками по справжньому контракту. Такі заявки не надані до митного оформлення. Також згідно п. 10.1 зазначено що договір набирає чинності з моменту подання заявки на товар і діє до моменту відмови від договору. Отже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації;-прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного декларантом додатково надано експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. На вимогу митного декларантом додатково надано договір 0103/19-02 про транспортно-експедиторське обслуговування із ТзОВ «ФОРМАГ», п. 2.4.2 клієнт зобов`язаний надати експедитору заявку для надання транспортно експедиторський послуг не менше ніж за 5 робочих днів до заваленої дати готовності товару до відвантаження. Такий документ відсутній, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару; Звіт про незалежну експертну оцінку, який містить довідковий характер. У наданій на вимогу заявці імпортера відрізняється розмір замовлення. Вказано, що надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності. Документів, які спростовують попередньо зазначені розбіжності не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару № 1 слугувала МД 24UA500500008561U7 від 12.03.2024 де вартість такого товару становить 4,24 дол; США за кг (даного виду товару) товару № 2 слугувала МД 24UA100230506699U9 від 08.04.2024 де вартість такого товару становить 4,22 дол. США за кг».

Львівською митницею за результатами розгляду документів позивача прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209230/2024/001625.

З метою випуску товару у вільний обіг позивачем здійснено митне оформлення товару за митною декларацією № 24UA209230043155U8 від 13.05.2024, ціна в якій визначена з урахуванням рішення про коригування митної вартості № UA209000/2024/100260/2 від 13.05.2024.

Позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» № 2 від 13.03.2017.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

Частиною 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

З аналізу рішення про коригування митної вартості товарів № UA 209000/2024/100260/2 від 13.05.2024 слідує, що підставою для його прийняття слугувало те, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Експортна декларація країни відправлення 422220240000003760 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; {в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано; розділ інвойсу (договору) не заповнено. Інформація про вантажовідправника в експортній не відповідає заявленій у поданій до митного оформлення декларації. В коносаменті SZX240200579 в нижньому лівому кутку вписано номер документа який не надано до митного оформлення. Відповідно до вимог п. 2.2 Додатку (від 01.07.2020) до зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2020 № 01082019001 зазначено, що Продавець складає проформу-інвойс на підставі Замовлення Покупця, де має бути вказано характеристики товару що ввозиться на митну територію України, проте даний документ декларантом не надано митному органу; Згідно з п. 4.1. контракту передбачено що якість продукції, що поставляється повинна відповідати технічним умовам виробника. Декларантом не наданий документ, що передбачає такі норми, а також не надані документи що підтверджують виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД. У п. 5.2 Цього ж контракту партія Продукції надходить згідно з індивідуальними заявками по справжньому контракту. Такі заявки не надані до митного оформлення. Також згідно п. 10.1 зазначено що договір набирає чинності з моменту подання заявки на товар і діє до моменту відмови від договору. Отже відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально у повному обсязі.

Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію митну декларацію № 24UA209230042053U9.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивача подав до Львівської митниці такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № ECO23-DS01 від 06/02/2024 на поставлені товари, зовнішньо-економічний контракт № VMP20240107 від 07/01/2024 з виробником-постачальником, рахунок на оплату транспортних послуг № 2405099 від 09/05/2024, рахунок на оплату транспортних послуг № 2405073 від 07/05/2024, довідку про транспортні витрати № 1130 від 09/05/2024, довідку про розподіл транспортних витрат № 242 від 09/05/2024, звіт про незалежну експертну оцінку № 237-05-224 від 10/05/2024 щодо вартості аналогічних поставлених товарів, договір на перевезення вантажів № 1303/20/1-авто/Ф від 13/03/2020, договір на перевезення вантажів № 0103/19-02 віл 01/03/2019, експортну декларацію 422220240000003760 від 14/02/2024 країни експортера (Китай), специфікацію № ECO23-DS01 від 06/02/2024 виробника-експортера, прайс-лист виробника-експортера, посилання на інтернет-сайти з пропозиціями аналогічних товарів на внутрішньому ринку, лист імпортера щодо призначення імпортованих товарів до бюджетного сегменту легкових автомобілів, заявку імпортера ВН-0033658 від 08/01/2024 з деталізацією асортименту та кількості товарів, посилання на судові рішення про визнання неправомірними та скасування рішень про коригування митної вартості на аналогічні товари.

Митну вартість товару згідно з поданою митною декларацією визначено за першим методом - за ціною договору.

Наданий до митного оформлення інвойс № ECO23-DS01 від 06/02/2024 у розумінні ст. 52 МК України містить відомості про вартість товарів.

Судом також встановлено, що на вимогу митного органу позивачем надано прайс-лист та комерційну пропозицію, про що зазначено у відзиві відповідача. При цьому, на думку відповідача, документ під назвою "прайс-лист" не є комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для суб`єкта.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді цієї справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17.

Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 810/5295/17.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Тому доводи відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача про те, що експортна декларація країни відправлення 422220240000003760 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, оскільки надана позивачем експортна декларація країни відправлення не є документом, який підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 2 ст. 53 МК України. Як зазначалось вище, подані позивачем документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. З урахуванням зазначеного, у позивача не виникло обов`язку із подання експортної декларації країни відправлення 422220240000003760 для підтвердження митної вартості товару. Водночас, надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення № 422220240000003760 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення (зокрема штрих-кодовий ідентифікатор та QR код), що, в свою чергу, надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а не покладати на декларанта не передбачені законодавством обов`язки щодо підтвердження виконання уповноваженими установами інших країн встановлених ними процедур. Крім того, в цій частині висновок відповідача не містить правових обґрунтувань, які б підтверджували необхідність подання вказаного документа (створеного в електронній формі) із наявністю у такому документі відмітки (печатки) митних органів країни відправлення, а тому в цій частині висновок митного орану суд вважає необґрунтованим. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Суд зазначає, що позивачем до митної декларації надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. Так, інвойс є доказом операцій купівлі- продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку умови поставки товару узгоджені сторонами в контракті № VMP20240107 від 07/01/2024 відповідно до пункту 5.1 якого товар поставляється продавцем на умовах FOB NINGBO (Китай) відповідно до Інкотермс 2010. Згідно з п. 2.1 Контракту ціна і кількість «Продукції», що поставляється, обумовлюється і вказується в інвойсі при кожній покупці окремо. Пунктом 4.3 Контракту передбачено, що у вартість товару входить вартість вантажно-розвантажувальних робіт, а також вартість тари, упаковки та маркування. Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил ІНКОТЕРМС 2010. Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Суд враховує, що ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення товару в місце призначення (до кордону України).

Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.

Ураховуючи наведені вище мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності його у частині визначення митної вартості імпортованого товару, тому таке рішення належить визнати протиправними та скасувати.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001625 від 13.05.2024, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами другою, третьою статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Суд встановив, що підставою для оформлення відповідачем спірної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення стало коригування Львівською митницею митної вартості товару, заявленої декларантом у митній декларації № 24UA209230042053U9.

Зважаючи на те, що у процесі розгляду справи суд встановив, що прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100260/2 від 13.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, тож сформована на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2024/001625 від 13.05.2024 є протиправною, а тому позовну вимогу про визнання її протиправною та скасування також належить задовольнити.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що така вимога буде розглянута судом у випадку надання доказів (договорів, рахунків тощо) відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 6056,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА209000/2023/100260/2 від 13.05.2024.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Держмитслужби № UA209230/2024/001625.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАМП-ЗАХІД» судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАМП-ЗАХІД» (вул. Ковельська 109Б м. Львів 79056; код ЄДРПОУ 36659531).

Відповідач: Львівська митниця (вул. Костюшка 1 м. Львів 79000; код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Р.П. Качур