Рішення

від 20.01.2025 по справі 400/10024/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 р. № 400/10024/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Комунтехбудсервіс", вул. Достоєвського, 14/2,м. Первомайськ,Миколаївська обл., Первомайський р-н,55202,

простягнення податкового боргу у сумі 700935,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбудсервіс» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 700935,46 грн з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначив, що податковий борг відповідача виник в зв`язку з несплатою нарахованих позивачем відповідним податковим повідомленням -рішеннями штрафних санкції з податку на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг). Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті.

В зв`язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого кабінету у підсистемі «Електронний суд» ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу за допомогою поштового зв`язку.

На зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 25.10.2024, яка тримана останнім 02.11.2024 року.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи зазначені приписи справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи(у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Зазначений податковий борг виник на підставі:

- самостійно нарахованого платником основного платежу 85 738,00 грн, по декларації №9099206604 від 19.04.2024 за період 03.2024;

- самостійно нарахованого платником основного платежу 78 563,00 грн, по декларації №9135354369 від 20.05.2024 за період 04.2024;

- самостійно нарахованого платником основного платежу 86 407,00 грн, по декларації №9166585082 від 18.06.2024 за період 05.2024;

- самостійно нарахованого платником основного платежу 76 352,00 грн, по декларації №9200448387 від 18.07.2024 за період 06.2024;

-самостійно нарахованого платником основного платежу 84 071,00 грн, по декларації №9239884628 від 19.08.2024 за період 07.2024.

Крім того, відповідачем донараховано штрафні санцкії (за невчасну сплату) в сумі 205 718,68 грн., відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0/9023/041108 від 29.04.2024 за період з 30.05.2019 по 30.11.2021.

Податкове повідомлення-рішення № 0/9023/041108 від 29.04.2024 направлене за податковою адресою відповідача та вручене 08.05.2024 року.

Також відповідачем нараховано пенi (ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо перiоду поширення коронавiрусної хвороби (COVID-19)) по податковим деклараціям з податку на додану вартість у сумі 84 085,78 грн.

Контролюючим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу з відповідача у встановленому законодавством порядку, а саме позивачем винесена податкова вимога від 22.02.2018 №11196-17, яка була направлена та вручена відповідачу 07 березня 2018 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

У силу п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 5 ПК України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов`язання та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі несплати в установлений строк грошового зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні застосовується штраф та нараховується пеня у порядку і розмірах, передбачених статтями 126 і 129 Податкового кодексу України, виникає право податкової застави на майно платника податків і таке грошове зобов`язання визнається податковим боргом. Контролюючим органом вживаються заходів з погашення податкового боргу в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з пунктом 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

- 129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

- 129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- 129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 129.3.3 пенкту 129.3 статті 129 ПК України на рахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Застосовуючи ці приписи до обставин справи вбачається, що податкове повідомлення- рішення було надіслане на податкову адресу відповідача. Отже, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України воно є належно врученим.

У разі незгоди з податковим повідомленням - рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу оскарження, скасування чи відкликання податкового повідомлення-рішенння зазначених вище.

Також відповідачем не надано доказів сплати грошового зобов`язання, самостійно нарахованого по деклараціям №9099206604 від 19.04.2024, №9135354369 від 20.05.2024, №9166585082 від 18.06.2024, №9200448387 від 18.07.2024, №9239884628 від 19.08.2024 та нарахованого за податковим повідомленням - рішенням № 0/9023/041108 від 29.04.2024.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкове зобов`язання перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, узгоджене грошове зобов`язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового

зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 22.02.2018 №11196-17, яка була направлена відповідачу та вручена 07.03.2018.

Позивач стверджує, що податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги не переривався і не був погашений. Відповідач це твердження не спростував.

Відповідно до п.59 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, крім іншого, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 статті 87 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, судом з`ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг у розмірі 700935,46 грн . У зв`язку з цим, суд доходить до висновку, що вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтехбудсервіс" (вул. Достоєвського, 14/2,м. Первомайськ,Миколаївська обл., Первомайський р-н,55202 ЄДРПОУ 37822108) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбудсервіс» (код ЄДРПОУ 37822108) на користь Державного бюджету податковий борг у розмірі 700935,46 грн. (сімсот тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень 46 коп.) з податку на додану вартість із вироблених і Україні товарів (робіт, послуг), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтехбудсервіс» (код ЄДРПОУ 37822108).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко