Рішення

від 20.01.2025 по справі 420/21120/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21120/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» (код ЄДРПОУ 39341579, місце знаходження: 65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 51) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04 липня 2024 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» (код ЄДРПОУ 39341579, місце знаходження: 65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 51) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а), в якій позивач просить:

-Визнатипротиправнимтаскасуватирішенняпро коригування митної вартості товарів №UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 року.

- Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2024/000113.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 6056 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000 грн.

Ухвалою суду від 10 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 17.06.2024 року на митному пості «Орлівка» Одеської митниці ТОВ «АЛЕКСАНДРІЯ І К» (митний брокер), що діяв від імені Позивача на підставі договору про надання послуг № 2-АК від 27.02.2023 року, для митного оформлення товару: Добриво CAN (суміш нітратуамонію з карбонатом кальцію) із вмістом азоту 26,0% (856211,2 кг) prilled, у перерахунку насухий безводний продукт для сільськогосподарського використання в біг-бегах 3297 шт. (по1000 кг) за ціною 708 020,80 доларів США, придбаний Позивачем, як покупцем, у Компанії«GEMLIK GUBRE SAVAYI1 A.S.» згідно контракту від 21.05.2024 року № EX24MAY02 о 09:11:22 Відповідачу було подано електронну митну декларацію№ 24UA500420000648D9.

До митної декларації Позивачем було надано наступні документи: 0003 сертифікат від виробника - 22/11/23; 0003; Сертифікат від третіх осіб 24-0287 - 03/06/24; 0325 EX24MAY02 - 21/05/24 (проформа-інвойс);0380 IHG2024000000038 - 03/06/24 (інвойс-фактура); 0705 1 - 31/05/24 (billofloading/коносамент); 0785 б/н - 31/05/24 (cargomanifest); 0861А 1908486 - 03/06/24 (certificateoforigin/сертифікат походження); ml807 24UA141000629662Z0 - 13/06/24 (декларація щодо прибуття морського судна, існує тільки в електронному вигляді); 3001 Банківський документ 04/06/24 (оплата Позивачем за Товар за Контрактом та за Рахунком); 3001 Банківський документ - 23/05/24 (оплата Позивачем за Товар за Контрактом та за проформою-інвойсом); 300400000000139 - 03/06/24 (інвойсна оплату послуг за перевезення Товару); 3005Банківський документ -4)6/06/24;- (оплата Позивачем послуг з перевезення Товару); 3008 3070 - 03/06/24 (оплата Позивачем послуг зі страхування Товару); 3016 Висновок ДЗІ № 3-l/643 - 24/05/24 (висновок ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» щодо ринкової ціни Товару); 3530 40-1509-00519/00006 - 31/05/24 - .(страховий поліс); 4104 EX24MAY02 - 21/05/24 - (Контракт); 14207 2-АК - 27/02/23 - (Договір із митним брокером); 4301 FH08/2021 - 29/07/21 - (Договір на перевезення Товару); 4301 Додаткова угода No7 - 27/05/24 - (Додаткова угода до Договору на перевезення Товару); 5056 Закон України No86/95-BP - 02/03/95 - посилання на Закон України «Про пестициди і агрохімікати» в частині того, що Товар не відноситься до пестицидів і агрохімікатів; 9000 Паспорт безпеки - 13/06/23 - (26% CAN FertilizerSafetyDataSheet/паспорт безпеки добрива); 9000 Сертифікат № 24-0278 - 31/05/24 -9000 Сертифікат № 24-0287 - 31/05/24 - (TALLY CERTIFICATE); 9000 Генеральний акт -16/06/24 - загальний акт при заході судна в порт; 9000 Лист № 17-06/AIK -17/06/24; 9000 Лист щодо помилки № I8-O6/AIK -18/06/24; 9000 Лист від брокера № 18-06/АІК/01 -18/06/24; 9000 Лист від брокера № 18-06/АІК/2 -18/06/24; 9610 24160400ЕХ00049531 - 28/05/24 - експортна декларація.

Митне оформлення Товару проводилось Позивачем, в особі митного брокера, шляхом електронного декларування в програмі MD OFFICE: MD Declaration, яка є програмним комплексом, працюючим згідно чинного законодавства України, тобто подання МД разом із всіма вищевказаними додатками відбулось 17.06.2024 та 18.06.2024 року за допомогою вказаної програми.

Після подання МД разом із додатками митним брокером було зазначено про подання додатків не в повному обсязі у зв`язку із чим 17.06.2024 року митним брокером в порядку ч. 3 ст. 53 МК України було подано лист вих. № 17-Q6/A1K від 17.06.2024року щодо необхідності надання додаткових документів до МД.

18.06.2024 об 11:46:44 митному брокеру в програмі MD OFFICE: MD Declaration від Відповідача надійшло повідомлення із зазначенням розбіжностей, які містяться при митному оформленні товару та для підтвердження заявленої митної вартості зобов`язано надати додаткові документи.

18.06.2024 о 14:09:47 у відповідь на вказане повідомлення Відповідача, митним брокером було надіслано повідомлення, ідентифікатор № E1585B07-5155-4035-B824-96222DFE282C, до якого додано, лист вих. № 18- 06/АІК, згідно з якого митний брокер зазначив, що в зв`язку з технічною помилкою яка виникає в наслідок відключення світла в країні помилково було зазначено не вірно номер контракту EX24JUN01 від 03.06.2024 прошу вважати вірним EX24MAY02 від 21.05.2024, а також до цього листа митним брокером додатково було надано копію Контракту.

Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв`язку із чим 18.06.2024 о 18:13:03 митним брокером було надіслано додаткове повідомлення, ідентифікатором №DFB332A4-AF33-4073:BD31-20CC5F87BB5F, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/2, згідно з якого митний-брокер надав пояснення щодо зазначених у повідомленні розбіжностей.

Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв`язку із чим 18.06.2024 після отримання Відповідачем Листа митного брокера № 18-06/АІК/2 з додатками, позивачем було надіслано додаткове повідомлення, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/01, згідно з якого митний брокер зазначив, що всі документи ним були надані та інші документи по запиту відповідача відсутні.

18.06.2024 року Відповідачем за результатами митного оформлення Товару та його декларування в МД було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів№UA500420/2024/000009/2.

Позивач з даним Рішенням не згодний, вважає, що воно за своїм змістом дублює Повідомлення Відповідача від 18.06.2024 року, не зважаючи на відправку митним брокером та отримання Відповідачем Листа митного брокера № 18- 06/АІК та Листа митного брокера № 18-06/АІК/2 разом із додатками та ґрунтованими поясненнями на повідомлення Відповідача від 18.06.2024 року.

Щодо зазначених відповідачем розбіжностей позивач зазначив таке.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність даних щодо включення такої складової митної вартості як витрати на пакування, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, представник позивача зазначив, що відповідно до умов Контракту №EX24MAY02 від 21.05.2024 року, ціна товару вже містить в собі вартість упаковки, оскільки пакування товару здійснюється виробником на підприємстві.

Щодо відсутності в сертифікаті про походження посилання на інвойс та не надання на момент подачі МД Контракту, на який посилається інвойс, представником зазначено, що Сертифікат про походження Товару № А 1908486 від 03.06.2024 містить посилання на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024 року, місце посилання: пункт 2 Сертифікату про походження Товару, чинне законодавство не зобов`язує декларантів в імперативному порядку надавати при поданні митної декларації сертифікат про походження тільки з посиланням на інвойс. Крім того, представник зазначив, що відповідачем безпідставно проігноровано Лист митного брокера №18- 06/АІК, згідно якого митний брокер зазначив, що в зв`язку з технічною помилкою, яка виникає внаслідок відключення світла в країні помилково було зазначено не вірно номер контракту EX24JUN01 від 03.06.2024 він просить вважати вірним № EX24MAY02 від 21.05.2024, а також до цього листа митним брокером додатково було надано копію Контракту.

Щодо дати рахунку-проформи, а саме того, що його складено раніше ніж Контракт № EX04JUN01 від 03.06.2024; зазначення в Інвойсі Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024, а заявлення до митного оформлення іншого контракту та посилання у Висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 року на Контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, який надано не було, позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно проігноровано Лист митного брокера №18- 06/АІК, згідно з якого митний брокер зазначив, що в зв`язку з технічною помилкою, яка виникає в наслідок відключення світла в країні помилково було зазначено не вірно номер контракту EX24JUN01 від 03.06.2024 він просить вважати вірним № EX24MAY02 від 21.05.2024, а також до цього листа митним брокером додатково було надано копію Контракту.

Щодо тверджень відповідача, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № ІНС2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчате, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб`єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів, позивач зазначив, що на Інвойсі, окрім іншого, стоїть штамп відповідача «Під митним контролем», що свідчить про прийняття Відповідачем Товару під митний контроль без зауважень та заперечень.

Стосовно того, що Декларація країни відправлення 24160400ЕХ00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура (інвойс) № ІНС2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа, представником позивача зазначено, що декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця, у Туреччині відповідно до умов законодавства Туреччини. У випадку наявності якихось сумнівів та порушень, зокрема, з питань замитнення Товару в порядку вимог чинного законодавства Туреччини, повноважними представниками турецької митниці Товар би не був випущений за межі митного кордону Туреччини та взагалі не був би доставлений на митну території України.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24UA500420000650U0 від 19.06.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Позивач вважає прийняте Рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

До канцелярії суду 25.07.2024 року (вхід. № ЕС/30604/24) від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «ХІМАГРО», а саме:

Товар 1.Добриво CAN (суміш нітрату амонію з карбонатом кальцію) із вмістом азоту 26,0% (856211,2кг) prilled, у перерахунку на сухий безводний продукт, для сільськогосподарського використання. Всього спаковано біг-бегів 3297 шт. (по 1000кг), вага брутто 3299710кг, вага нетто-3293120кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № EX04JUN01 від 03.06.2024; Додаткова угода №7 від 27.05.2024рахунок- фактура (інвойс) № IHG2024000000038 від 03.06.2024;рахунок-фактура про транспортно-експедиційні послуги №00000000139 від 03.06.2024 документ, що підтверджує вартість страхування № 3070 від 03.06.2024коносамент № 1 від 31.05.2024;сертифікат про походження товару № А 1908486 від 03.06.2024;копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00049531 від 28.05.2024.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 , а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) крім того сертифікат про походження № А 1908486 від 03.06.2024 не містить посилання на інвойс; а контракт на який він посилається до митного оформлення на момент подачі декларації наданий не був.

3) рахунокпроформа № EX24MAY02 від 21.05.2024 датований раніше дати складання контракту від 03.06.2024 № EX04JUN01;

4) інвойс від 03.06.2024 № IHG2024000000038 та документи щодо передплати за задекларований вантаж посилаються на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, проте до митного оформлення декларантом було надано контракт № EX04JUN01 03.06.2024;

5) У висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 у переліку документів фігурує зовнішньоекономічний договір (контракт) за номером EX24MAY02 від 21.05.2024, однак до митного оформлення наданий контракт за номером EX04JUN01 від 03.06.2024.

6)У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчасте, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб`єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів;

7) Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи тавідомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;7) калькуляцію витрат; 8) комерційний документи (інвойс) між нерезидентами.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Декларантом було надіслано листа №18-09/АІК/2 від 18.06.2024 про неможливість надання додаткових документів.

Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ UA500420/2024/000113 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ХІМАГРО».

До канцелярії суду 25.07.2024 року (вхід. №ЕС/30605/24) від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмолено.

29.07.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №ЕС/31141/24), згідно з якою позивач вважає, що у відзиві на позов повністю проігноровано аргументи позивача, наведені у позові, зокрема, щодо того, як відбувалось декларування Товару за МД № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 року, які документи, пояснення тощо були надані позивачем до митної декларації, тому позивач вважає позовні вимоги правомірними на наполягає на їх задоволенні.

До канцелярії суду 01.08.2024 року надійшли заперечення (вхід. №ЕС/31694/24) зі змісту яких вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що твердження позивача є безпідставними та не відповідають дійсності та просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагро» є юридичною особою та було зареєстроване 07.08.2014 року. Основним видом економічної діяльності є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами. Інші види: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що 21.05.2024 року між компанією «GEMLIK GUBRE SANAYII A.S.» (Продавець) та ТОВ «Хімагро» (Покупець) було укладено Контракт № EX24MAY02, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав прильованукальцієво аміачну селітру CAN 26% Nсільськогосподарського призначення (код УКТ ЗЕД 3102 40 10 00 11) тут та надалі іменовану як «Товар». Товар поставляється в біг-бегах, вагою по 1000 кг (+/- 2%), на умовах FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020 (п.1 Контракту).

Відповідно до п.3 Контракту продавець під час поставки товару зобов`язується надати покупцю сертифікат походження товару.

Ціна кальцієво аміачної селітри CAN 26% N складає 215 доларів США за одну метричну тону на умовах FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020. Загальна вартість контракту складає 645,000.00 (+/- 10%) доларів США (п. 4 Контракту).

Відповідно до п. 5 Контракту операції щодо навантаження будуть проведені до кінця травня 2024. Порт навантаження Гемпорт, Гемлік Бурса, Туреччина. Порт розвантаження Рені, Україна (п. 5 Контракту).

Загальна вартість Контракту складає 645,000.00 (+/- 10%) доларів США. 80% передоплата здійснюється не пізніше 24 травня 2024 року; - 20% суми оплачується після прибуття судна в порт навантаження; - оплата балансу здійснюється протягом 1 робочого дня після дати BL (п. 7 Контракту).

Відповідно до п. 8 Контракту умовами продажу будуть FOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020.

Страхування товарів, які продаються відповідно до Договору буде покрито покупцем (п. 10 Контракту).

03.06.2024 було виставлено Інвойс № IHG2024000000038 на загальну суму 708.020,80 доларів США. Кількість Товару 3293,120 МТ, ціна за одну метричну тону 215,00 доларів США. Зі змісту вказаного Інвойсу вбачається, що 645.000,00 доларів США були отримані продавцем як авансовий платіж за договором №EX24MAY02 від 21.05.2024 року. 63.020,8 доларів США потрібно сплатити протягом 1 робочого дня після дати коносаменту.

Судом встановлено, що наданий позивачем коносамент підтверджує заявлену в інвойсі кількість товару - 3293,120 МТ.

Відповідно до наданих позивачем копій банківського документу від 23.05.2024 та 04.06.2024 року щодо оплати за товар за Контрактом, судом встановлено, що позивачем було сплачено: 645.000,00 доларів США та 63.020,8 доларів США відповідно.

Судом встановлено, що 29.07.2021 року між RoyalSmakLTD(Перевізник) та ТОВ «Хімагро» (Замовник) було укладено Договір морського перевезення №FN08/2021, який регулює взаємовідносини сторін щодо організації перевезенням доставки вантажів замовника морським транспортом за обумовленим маршрутом (п.1.1 Договору).

27.05.2024 року Сторонами було укладено Додаткову угоду №7 до Договору морського перевезення №FN08/2021, відповідно до умов якої перевізник здійснює транспортування вантажу замовника морським транспортом із порту Гемпорт, Гемлік-Бурса, Туреччина в порт Рені, термінал Орлівка, Україна (п.1 Додаткової угоди).

Так, судом встановлено, що відповідно до копії рахунку на оплату послуг за перевезення Товару №00000000139 від 03.06.2024 року позивачем було сплачено 68633,97 доларів США, що підтверджується копією банківського документу від 06.06.2024 року.

Також, на виконання вимог п. 10 Контракту №EX24MAY02 позивачем 03.06.2024 року було здійснено платіж за страхування товару на суму 50181,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в іноземній валюті №3070.

Для здійснення митного оформлення Товару ТОВ «АЛЕКСАНДРИЯ И К», діючи в інтересах ТОВ «Хімагро» на підставі Договору про надання послуг №2-АК від 27.02.2023 року до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500420000648U9 від 17.06.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB намитну територію України надійшов товар ТОВ «ХІМАГРО», а саме: Добриво CAN (суміш нітрату амонію з карбонатом кальцію) із вмістом азоту 26,0% (856211,2кг) prilled, у перерахунку на сухий безводний продукт, для сільськогосподарського використання. Всього спаковано біг-бегів 3297 шт. (по 1000кг), вага брутто 3299710кг, вага нетто-3293120кг.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500420000648U9 від 17.06.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Після подання МД разом із додатками, митним брокером було зазначено про подання додатків не в повному обсязі у зв`язку із чим 17.06.2024 року митним брокером в порядку ч. 3 ст. 53 МК України було подано лист вих. № 17-Q6/A1K від 17.06.2024 року щодо необхідності надання додаткових документів до МД.

18.06.2024 об 11:46:44 митному брокеру в програмі MD OFFICE: MD Declaration від Відповідача надійшло повідомлення із зазначенням розбіжностей, які містяться при митному оформленні товару та для підтвердження заявленої митної вартості зобов`язано надати додаткові документи.

18.06.2024 о 14:09:47 у відповідь на вказане повідомлення Відповідача, митним брокером було надіслано повідомлення, ідентифікатор № E1585B07-5155-4035-B824-96222DFE282C, до якого додано, лист вих. № 18- 06/АІК, згідно якого митний брокер зазначив, що в зв`язку з технічною помилкою яка виникає в наслідок відключення світла в країні помилково було зазначено не вірно номер контракту EX24JUN01 від 03.06.2024 прошу вважати вірним EX24MAY02 від 21.05.2024», а також до цього листа митним брокером додатково було надано копію Контракту.

Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв`язку із чим 18.06.2024о 18:13:03 митним брокером було надіслано додаткове повідомлення, ідентифікатором №DFB332A4-AF33-4073:BD31-20CC5F87BB5F, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/2, згідно якого митний-брокер надав пояснення щодо зазначених у повідомленні розбіжностей.

Відповіді на Лист митного брокера від Відповідача не надійшло, у зв`язку із чим 18.06.2024 після отримання Відповідачем Листа митного брокера№ 18-06/АІК/2 з додатками, позивачем було надіслано додаткове повідомлення, до якого додано лист вих. № 18-06/АІК/01, згідно якого митний брокер зазначив, що всі документи ним були надані та інші документи по запиту відповідача відсутні.

Суд встановив, що 18.06.2024 року в оформленні вказаної митної декларації декларанту було відмовлено та винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2024/000009/2.

Підставою для відмови в оформленні митної декларації стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) крім того сертифікат про походження № А 1908486 від 03.06.2024 не містить посилання на інвойс; а контракт на який він посилається до митного оформлення на момент подачі декларації наданий не був.

3) рахунокпроформа № EX24MAY02 від 21.05.2024 датований раніше дати складання контракту від 03.06.2024 № EX04JUN01;

4) інвойс від 03.06.2024 № IHG2024000000038 та документи щодо передплати за задекларований вантаж посилаються на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, проте до митного оформлення декларантом було надано контракт № EX04JUN01 03.06.2024;

5) У висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 у переліку документів фігурує зовнішньоекономічний договір (контракт) за номером EX24MAY02 від 21.05.2024, однак до митного оформлення наданий контракт за номером EX04JUN01 від 03.06.2024.

6)У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчасте, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб`єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів;

7) Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Суд встановив, та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про корегування митної вартості товарів № UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 року, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) крім того сертифікат про походження № А 1908486 від 03.06.2024 не містить посилання на інвойс; а контракт на який він посилається до митного оформлення на момент подачі декларації наданий не був.

3) рахунокпроформа № EX24MAY02 від 21.05.2024 датований раніше дати складання контракту від 03.06.2024 № EX04JUN01;

4) інвойс від 03.06.2024 № IHG2024000000038 та документи щодо передплати за задекларований вантаж посилаються на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, проте до митного оформлення декларантом було надано контракт № EX04JUN01 03.06.2024;

5) У висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 у переліку документів фігурує зовнішньоекономічний договір (контракт) за номером EX24MAY02 від 21.05.2024, однак до митного оформлення наданий контракт за номером EX04JUN01 від 03.06.2024.

6)У поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) № IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчасте, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб`єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів;

7) Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Щодо зауважень митного органу, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає, що відповідно до умов Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024 року продавець здійснює продаж вже упакованого товару і в такому випадку вартість упаковки є включеною до вартості товару, яка становить 215 доларів США за метричну тону. Окрім того, відповідно до п. 8 Контракту умовами продажу єFOBGemport, Gemlik-Bursa/Turkiye, засновуючись на правилах Інкотермс 2020. Відповідно до умов поставки FOBІнкотермс 2020 обов`язок щодо упаковки товарів покладається на продавця.

Стосовно наступних тверджень відповідача: крім того сертифікат про походження № А 1908486 від 03.06.2024 не містить посилання на інвойс, а контракт на який він посилається до митного оформлення на момент подачі декларації наданий не був; рахунокпроформа № EX24MAY02 від 21.05.2024 датований раніше дати складання контракту від 03.06.2024 № EX04JUN01; інвойс від 03.06.2024 № IHG2024000000038 та документи щодо передплати за задекларований вантаж посилаються на контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, проте до митного оформлення декларантом було надано контракт № EX04JUN01 03.06.2024; у висновку ДЗІ №3-1/643 від 24.05.2024 у переліку документів фігурує зовнішньоекономічний договір (контракт) за номером EX24MAY02 від 21.05.2024, однак до митного оформлення наданий контракт за номером EX04JUN01 від 03.06.2024, суд зазначає таке.

По-перше, у Сертифікаті про походження №А1908486 зазначено посилання на Контракт № EX24MAY02 від 21.05.2024, окрім того, суд бере до уваги, що сертифікат про походження є документом, який відповідно до п.6 Контракту надається продавцем товару, а отже покупець не може жодним чином вплинути на заповнення та зміст вказаного документу.

По-друге, відповідачем безпідставно не взято до уваги пояснення декларанта щодо помилковості зазначення Контракту № EX04JUN01від 03.06.2024 замість правильного Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024, на підставі якого було здійснено поставку товару. До повідомлення за вих. №18-06/АІК від 18.06.2024 року декларантом позивача також додано Копію вірного Контракту № EX24MAY02 від 21.05.2024, який відповідає фактичній поставці товару.

Щодо зауважень митного органу про те, що у поданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) IHG2024000000038 від 03.06.2024 зображення печатки продавця розпливчате і не чітке, що унеможливлює ідентифікацію іноземного суб`єкта ЗЕД та може свідчити про ознаки підробки комерційних документів, суд погоджується з думкую позивача, що на Рахунку, окрім іншого, стоїть штамп відповідача «Під митним контролем», що в порядку ч. 2 ст. 248 МК України свідчить про прийняття відповідачем Товару під митний контроль без зауважень та заперечень. Комбінація слів «може свідчити» не являє собою наявність беззаперечного доведення факту підроблення, про можливість чого вказує відповідач, не маючи жодного належного, достатнього, достовірного доказу на підтвердження цього.

Стосовно твердження, що Декларація країни відправлення 24160400EX00049531 має дату 28.05.2024, у той же час як рахунок-фактура(інвойс) № IHG2024000000038 датується датою 03.06.2024. Тобто дата інвойсу значно пізніша за дату декларації країни відправлення, що може свідчити про ознаки недостовірності документа, суд зазначає таке.

Декларація країни відправлення була оформлена в країні продавця, у Туреччині відповідно до умов законодавства Туреччини, вона є документом який складається продавцем та покупець не може вплинути на правильність її заповнення.

Окрім того, суд враховує, що уповноваженими представниками турецької митниці Товар був випущений за межі митного кордону Туреччини, та суду не надано докази щодо порушення позивачем правил митного оформлення передбаченого законодавством Туреччини. Тому такі доводи відповідача є безпідставними та недоведеними, а отже відхиляються судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

А тому, на думку суду, позивачем було надано всі наявні документи на підтвердження заявленої ціни товару, які є достатніми для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З урахуванням наведених та встановлених судом обставин, вказані в рішенні доводи відповідача є безпідставними та відхиляються судом.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

В пункті 21 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/TRADE/148) (Женева, вересень 1983 року) зазначено, що точний зміст переліку витрат залежить від застосовуваних умов поставки.

В пункті 22 розділу VII Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі" (ЕСЕ/RADE/148) (Женева, вересень 1983 року) показано, у якому порядку можуть зазначатися суми по рахунку, додаткові витрати та вирахування (в тому числі зазначаються витрати на навантаження товарів, пов`язані з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України та інші витрати).

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

Стосовно клопотання представника позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00 грн.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.10.2022 року між АО «Юридична компанія Віннер» (Виконавець) та ТОВ «Хімагро» (Замовник) було укладено Договір № 1 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується відповідно до завдань Замовника надавати йому юридичні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити надані юридичні послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору за надання юридичних послуг Замовник сплачує Виконавцю їх вартість в розмірі, що встановлюється у додатках до Договору.

Судом встановлено, що відповідно до Додатку №17 до Договору № 1 про надання правової допомоги від 07.10.2022 року вартість юридичних послуг (правничої допомоги) Виконавця становить 45 000,00 грн без ПДВ (п.2 Додатку).

Відповідно до п. 3 Додатку оплата юридичних послуг (правничої допомоги) згідно п. 2 цього Додатку здійснюється Замовником наступним чином: 45 000,00 грн протягом 3-х календарних днів з моменту підписання Додатку №17 шляхом безготівкового розрахунку згідно реквізитів Виконавця або іншим шляхом в порядку вимог чинного законодавства України.

Так, на підтвердження надання юридичних послуг представник позивача додає до заяви Рахунок на оплату №202427 від 21 червня 2024 року відповідно до якого АО «Юридична компанія Віннер» надало ТОВ «Хімагро» такі послуги: надання юридичних послуг (правничої допомоги) Виконавцем щодо збору доказів, підготовки та подання від імені Замовника позовної заяви (адміністративного позову) про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації тощо. Договір про надання правової допомоги № 1 від 07.10.2022року, додаток № 17 від 21.06.2024 року. Загальна сума: 45 000,00 грн.

Детального опису наданих послуг представником позивача не надано.

На підтвердження факту оплати представник позивача надає платіжну інструкцію в національній валюті від 24 червня 2024 року №3199 на суму 45 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначив, що вони є завищеними, становлять надмірний тягар для відповідача, та стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності.

Так, відповідач зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 45000,00 грн становить 14,86 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або 6,33 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 1056 годин роботи.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, з урахуванням клопотання представника відповідача про зменшення розміру судових витрат, оцінюючи наведений у акті наданих послуг з правової (правничої) допомоги перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, вже існує стала сформована судова практика з розгляду цієї категорій справ, суд доходить висновку, що наведені у цьому опису витрати пов`язані зі переліченими діями є неминучими та фактичними, але вартість цих послуг в розмірі 45000,00 грн є завищеною та нерозумною.

Стосовно витрат на підготовку позовної заяви в сумі 45000,00 грн, на переконання суду співмірними витратами на виконання цих робіт є сума 3000,00 грн, які належать відшкодуванню саме відповідачем. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеною додатковою угодою до договору про надання правової (правничої) допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, наявність сформованої судової практики з розгляду цієї категорії справ, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 3000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» (код ЄДРПОУ 39341579, місце знаходження: 65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 51) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) про визнання протиправним та скасування рішення щодо коригування митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а) про коригування митної вартості товарів №UA500420/2024/000009/2 від 18.06.2024 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Юрія та Івана Лип, буд. 21А) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500420/2024/000113 від 18.06.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО» (код ЄДРПОУ 39341579, місце знаходження: 65111, м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги, 51) судовий збір в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Юхтенко Л.Р.