Рішення

від 20.01.2025 по справі 420/29105/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29105/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 , в якій просить:

- визнати незаконними та протиправними дії Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області, які полягають у необґрунтованій та невмотивованій відмові Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 у знятті з реєстрації місця проживання його та його неповнолітнього сина ОСОБА_3 з належного позивачеві житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , які полягають у необґрунтованій та невмотивованій відмові Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області ОСОБА_1 у реєстрації місця проживання позивача та його неповнолітнього сина ОСОБА_3 у житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 - матері позивача, за наявності письмової згоди останньої;

- зобов`язати орган реєстрації Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області задовольнити заяву ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання його та його неповнолітнього сина ОСОБА_3 з належного позивачеві житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , та реєстрацію місця проживання позивача та його неповнолітнього сина ОСОБА_3 у житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_4 - матері позивача, за наявності письмової згоди останньої.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 . Однак позивач не може розпорядитись своїм майном, оскільки в будинку зареєстрований його неповнолітній син ОСОБА_3 . 29.02.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття особи із задекларованого місця проживання стосовно себе та неповнолітнього сина та із заявою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у будинку матері позивача, проте відповідач відмовив у перереєстрації місця проживання його неповнолітнього сина. вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою від 23.09.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

08.10.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що в заяві позивача не було згоди матері ОСОБА_3 на реєстрацію її сина на іншу адресу, що суперечить ч.6 ст.18 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", оскільки згідно останньої зняття із реєстрації дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого із батьків. Таким чином, відповідач діяв законно та в межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

08.10.2024 р. від третьої особи надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Вказує, що позивач вже декілька років поспіль намагається продати житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , однак безуспішно, оскільки в ньому зареєстрований неповнолітній син позивача та третьої особи. У разі задоволення позовних вимог, позивач зможе продати цей будинок, що призведе до порушень прав неповнолітнього ОСОБА_3 , який втратить свою частку в житловому будинку.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило заяв про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав від 10.03.2023 р. № 325344440.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

За довідками Виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Черкаської області від 29.05.2023 р. №45 та № 46, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , біля матері (третьої особи) і знаходиться на її повному утриманні.

29.02.2024 р. позивач звернувся до відповідача із заявою власника житла про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в якій просив зняти задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_3 , який фактично проживає з матір`ю з 2019 року в АДРЕСА_3 та зареєструвати місця проживання його неповнолітнього сина у житловому будинку, який розташований по АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду заяви, відповідач відмовив у її задоволенні на підставі пп.3, 4 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження регламентовано Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 р. № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV).

Статтею 2 Закону № 1382-IV передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Відповідно до ст.13 Закону № 1382-IV вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі; на територіях військових об`єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на тимчасово окупованих територіях.

За ч.2 цієї статті вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 14-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов`язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регламентовано Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 01.12.2021 р. №1871-IX (далі - №1871-IX).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону № 1871-IX декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Згідно п.12 ч.1 ст.2 Закону № 1871-IX реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону № 1871-IX передбачено, що орган реєстрації - це виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Відповідно до пп.11, 12 ч.1 ст.2 вказаного Закону:

реєстраційна дія - це внесення органом реєстрації до реєстру територіальної громади відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування), зняте з реєстрації місце проживання, задеклароване місце проживання/виключення з реєстру територіальної громади інформації про задеклароване місце проживання, скасування реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання (перебування)/задекларованого місця проживання/зміненого місця проживання (перебування) з подальшою передачею таких відомостей до відомчої інформаційної системи. Реєстраційна дія є завершеною після отримання органом реєстрації підтвердження про внесення відповідної інформації до відомчої інформаційної системи;

реєстрація місця проживання (перебування) особи - це внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Частиною 1 статті 28 Закону № 1871-IX передбачено, що орган реєстрації здійснює: формування та ведення реєстру територіальної громади; реєстраційні дії та внесення інформації за результатами їх вчинення до відповідного реєстру територіальної громади; передачу інформації про реєстраційну дію до відомчої інформаційної системи з подальшим внесенням інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону, на вказані відносини поширює свою дію також Закон України "Про адміністративні послуги".

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги" від 06.06.2012 р. № 5203-VI передбачено, що адміністративна послуга - це результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов`язків такої особи відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до п.7 ч.1 ст.2 Закону № 1871-IX відповідач є органом реєстрації, на який згідно зі ст.28 вказаного Закону покладено повноваження щодо здійснення відповідних реєстраційних дій.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 1871-IX порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5 Закону № 1871-IX висуває загальні вимоги до декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи, відповідно до пункту 6 якої, реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

При цьому, умова про надання згоди батька щодо реєстрації місця проживання (перебування) дитини наведена лише у пункті 4 зазначеної статті, а саме щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років за місцем проживання (перебування) одного з батьків чи законних представників, з яким проживає дитина.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.7 Закону № 1871-IX декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначено в Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 р. № 265 (далі - Порядок № 265).

За приписами п.п.16, 17 Порядку № 265 місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого / зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи визначений ст.9 Закону № 1871-IX, відповідно до частини 1 якої, у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (далі - представник).

До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку) (ч.2 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом (ч.7 ст.9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні").

Згідно пп.2 п.1 ст.18 Закону № 1871-IX зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

За приписами ч.6 ст.18 Закону № 1871-IX подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що для реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання неповнолітньої особи, яка не досягла 14 років одним із батьків, здійснюється за згодою другого із батьків, яка підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса.

Згідно п.87 Порядку № 265 орган реєстрації відмовляє в декларуванні/реєстрації місця проживання (перебування), знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі, коли:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони декларування/реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов`язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на декларування/реєстрацію місця проживання);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;

3) особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною.

Судом встановлено, що як підставу для відмови у реєстрації/знятті з реєстрації неповнолітнього сина позивач та третьої особи відповідачем визначено пп.3, 4 п.87 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), а саме: особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості; у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними (крім випадку, передбаченого пунктом 53 цього Порядку), або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем до органу реєстрації не було подано документи, щодо згоди матері на проведення реєстрації місця проживання дитини, то відповідачем обґрунтовано відмовлено у здійсненні реєстрації ОСОБА_3 .

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. № 296/8597/16-а та підтримана у постанові від 27.04.2020 у справі № 642/5375/17.

Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Положеннями ч.1 ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області (66513, Одеська обл., смт.Зеленогірське, пр-т Миру, буд.12, код ЄДРПОУ 04527135), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко