Рішення

від 20.01.2025 по справі 500/6572/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6572/24

20 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради Тернопільської області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, зобов`язати Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з моменту подання заяви з 16 вересня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що листом відповідача від 28 жовтня 2024 року № 11-01/1347 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги на підставі того, що середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (9444 грн). Відповідач розрахував середньомісячний сукупний дохід сім`ї, включивши до нього грошове забезпечення чоловіка ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , військовослужбовця Збройних Сил України, у розмірі 175245,60 грн за II квартал 2024 року, а також допомогу при народженні дитини у розмірі 2580,00 грн. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням відповідача та вважає його протиправним, оскільки відповідач неправомірно включив до сукупного доходу сім`ї грошове забезпечення чоловіка та допомогу при народженні дитини, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 08.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, зазначає, що на момент звернення ОСОБА_1 та згідно відомостей вказаними останньою у вищезазначеній заяві про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 16.09.2024 року №282, до складу її сім`ї входили чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При здійсненні обміну даними з органами ДПС та ПФУ, до Управління було направлено дані щодо розміру доходу сім`ї за ІІ квартал поточного року, який становив 177825,60 грн, з яких 175245,60 грн - грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 та 2580,00 грн - допомога при народжені дитини ОСОБА_1 . Керуючись п. 132 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (зі змінами), відповідач зауважує, що така допомога призначається якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, тобто 9444,00 грн. Однак, виходячи із даних отриманих при обміні з ДПС, сукупний дохід на одного члена сім`ї по даній справі становить 19758,40 грн (177825,60 грн : 3 : 3). Таким чином, на думку відповідача, відмова у призначенні допомоги обґрунтована та така, що базується на нормах чинного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа разом із дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується виданими довідками від 28.03.2022 року № 6119-5000517560 та №6119-5000517658.

16.09.2024 позивач звернулася до Управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 №332.

Рішенням відповідача №1543811690-2024-2 від 16.09.2024 позивачу відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та зазначено, що позивач не відповідає вимогам п.13.2-13.4 Порядку, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також, листом Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради від 28.10.2024 №11-01/1347 позивачу повідомлено про відмову у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, у зв`язку із тим, що середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зокрема, відповідач вказав, що на момент звернення до складу сім`ї ОСОБА_1 , згідно з відомостями вказаними у заяві про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам поданої 16.09.2024 №282 (копія додається) входять: ОСОБА_2 (чоловік), ІНФОРМАЦІЯ_1 „ ОСОБА_3 (дочка), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, згідно даних отриманих від ДІ1С розмір доходу сім`ї за II квартал поточного року становить 177825,60 грн., а саме: - грошове забезпечення військовослужбовців ОСОБА_2 175245,60 грн., допомога при народжені дитини ОСОБА_1 - 2580,00 грн., відповідно середньомісячний сукупний дохід па одного члена сім`ї становить (177825,60:3:3) 19758,40 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Відповідно до п. 2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" від 20.03.2022 року № 332 (далі - Порядок № 332) з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з Постановою КМУ "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" від 26.01.2024 року № 94 виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам продовжується автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги; подання заяви для продовження виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають право на її продовження після 1 березня 2024 р. відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, може бути здійснено з 1 лютого 2024 р.; допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам, які мають на неї право та звернулися за продовженням її виплати з особисто поданою заявою у лютому - квітні 2024 р., призначається і виплачується починаючи з 1 березня 2024 року.

Відповідно до пункту 13-2 Порядку № 332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, та (або) у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.

Порядком № 332 передбачено, що до складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, та ін.

Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу для призначення усіх видів державної соціальної допомоги визначено Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07.2020 № 632 (далі - Порядок № 632).

Пунктом 8 Порядку № 632 передбачено, що до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Зміст такої норми зводиться до правила, за якого особа, яка бере (брала) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, має право на виключення під час визначення середньомісячного сукупного доходу таких осіб або за участю таких осіб грошового забезпечення, інших виплат і видів соціальної допомоги, отриманих ними у період такої безпосередньої участі у вказаних заходах.

Як слідує з матеріалів справи, до складу сім`ї позивача входять чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При здійсненні обміну даними з органами ДПС та ПФУ, до Управління було направлено дані щодо розміру доходу сім`ї за ІІ квартал поточного року, який становив 177825,60 грн, з яких 175245,60 грн - грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 та 2580,00 грн - допомога при народжені дитини ОСОБА_1 .

Спірним у цій справі, серед іншого, є питання чи потрібно враховувати до середньомісячного сукупного доходу сім`ї доходи чоловіка позивачки - військовослужбовця.

Так, згідно довідок Військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2024 №8/1460 та від 31.10.2024 №8/3947, чоловік позивача - ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 . Проте, суд вважає, що вказані довідки не підтверджують період участі чоловіка позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації протягом періоду, за який враховано доходи, а лише свідчать про проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Доказів того, що за спірний період ОСОБА_2 (чоловік ОСОБА_1 ) брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації матеріали даної адміністративної справи не містять.

Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає, що пп.5 п.4 Порядку №632 зазначає, що до середньомісячного сукупного доходу враховуються доходи, а саме соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).

З матеріалів даної адміністративної справи слідує, що позивач отримала 2580,00 грн. (860,00 грн. за кожен місяць) як допомогу при народженні дитини, що є частиною допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача з приводу того, що така допомога повинна включатися до сукупного доходу сім`ї.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

У сукупності вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 січня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Управління соціального захисту та охорони здоров`я Чортківської міської ради (місцезнаходження: вул. Шевченка, 21,м. Чортків, Тернопільська область,48501 код ЄДРПОУ:38743174).

Головуюча суддяДерех Н.В.