Ухвала

від 20.01.2025 по справі 520/35418/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

20 січня 2025 року справа № 520/35418/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сагайдак В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, буд. 3,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001, код ЄДРПОУ08610502) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з пропущенням строку та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Надано позивачу строк - десять днів на усунення недоліків.

Позивачем надано заяву про усунення недоліків.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного суду України від 19.01.2023 по справі № 14/1770/19 зазначено, що порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивач під час проходження служби та на момент звільнення мав можливість дізнатися про структуру грошового забезпечення та з яких видів виплат воно складається, знав розмір кожного виду виплат і загальний розмір свого грошового забезпечення.

Таким чином Позивач на період звільнення достеменно знав розмір нарахованого та виплаченого йому грошового забезпечення. На період звільнення Позивач не оспорював ані розміри нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, ані порядок та методику його нарахування. Також від нього не надходило заяв з приводу роз`яснення порядку нарахування грошового забезпечення. Тим самим Позивач, при звільнені зі служби, проявив байдужість, небажання перевірити дотримання своїх прав, які на його думку були порушені з цього питання, під час проходження служби та на момент звільнення.

З вищевикладеного вбачається, що Позивач проявив байдужість до свого порушеного права та почав цікавитися з моменту звернення до адміністративного суду і в порушення процесуальних строків, не заявивши клопотання про поновлення та не навівши поважність причин вчасного не звернення за захистом своїх прав.

З урахуванням викладеного, суд вважає що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок грошового забезпечення під час проходження служби, а саме до дати звільнення зі служби - 19.07.2024р. та звернутися до суду протягом трьох місяців, після звільнення. При цьому позивач не вживав жодних заходів щодо свого порушеного права, в адміністративному позові відсутні будь-які посилання на поважність причини пропуску звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд звернув увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Перевірка дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Позов стосується порушення законодавства про оплату праці, а відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону від 09.06.2022 року № 2295-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2353-ІХ внесені зміни та частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в наступній редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Враховуючи дату закінчення карантину 01.07.2023 р., також можливе застосувати пропущений процесуальний строк визначений ст. 233 КзпП з дати вручення наказу або отримання грошового атестата Позивачем.

Відповідно до позиції Верховного суду України у постанові від 25.04.2023 р. № 380/15245/22 до 19 липня 2022 р. КзпП України не обмежував будь яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належності йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права» .

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Позивачем пропущено процесуальні строки, встановлені вимогами чинного законодавства в 3 місяців.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу право повторного звернення до адміністративного суду з тими самими позовними вимогами згідно вимог процесуального закону.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сагайдак В.В.