Рішення

від 17.01.2025 по справі 560/9950/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9950/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2025 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР" в особі керівника Осипішина В.В. до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «С» №0093980705, №0093970705 та №0093950705 від 23.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРОКАР» (код 41059752) за місцем здійснення господарської діяльності, а саме на автозаправній станції (АЗС), що за адресою: Хмельницька обл., Лстичівський р-н, смт. Летичів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1. За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки №6418/22-01-07- 05/41059752 від 22.03.2024. За результатами перевірки з урахуванням висновків акта Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення: №0093970705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн. за реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; №0093950705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 346076,32 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій; №0093980705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1065,56 грн. за ведення обліку товарних запасів із порушенням. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно, оскільки податкових правопорушень позивач не вчиняв.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 відкрито провадження у справі.

Представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою від 29.11.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 5929,13 грн.

Ухвалою від 13.12.2024 суд продовжив розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР" в особі керівника Осипішина В.В. до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Посадовими особами відповідача на виконання наказу від 21.03.2024 №1171-11 "Про проведення фактичної перевірки, на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України 22 березня 2024 року проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРОКАР» (код 41059752) за місцем здійснення господарської діяльності, а саме на автозаправній станції (АЗС), що за адресою: Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1.

До початку проведення фактичної перевірки на АЗС ТОВ «ПРОКАР» 22.03.2024 о 10 год. 28 хв. посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області здійснено контрольну розрахункову операцію, придбано дизельне паливо у кількості 10,26 л на суму 500 грн. 00 коп..

Після проведення контрольної розрахункової операції особі, які фактично проводила розрахункову операцію - ОСОБА_1 пред`явлено копії наказу від 21.03.2024 №1171-11 "Про проведення фактичної перевірки", направлень на проведення перевірки від 21.03.2024 №1773, №1774, №1775, №1776 та службових посвідчень, однак останній відмовився від підпису у направленнях та отримання копії наказу па проведення фактичної перевірки.

Посадовими особами контролюючого органу складено акт від 22.03.2024 №251/22-01-07-05/41059752, яким засвідчено відмову від підпису та отримання направлень на проведення фактичної перевірки, що стало початком для проведення такої перевірки.

В ході проведення фактичної перевірки встановлено:

- факт реалізації пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст. 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Закон №481);

- факти не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265);

- ведення обліку товарних запасів із порушенням п.12 ст. 3 Закон №265.

За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки №6418/22-01-07-05/41059752 від 22.03.2024. Особа, яка фактично проводила розрахункову операцію - ОСОБА_1 відмовився підписувати акт фактичної перевірки.

Посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт №253/22-01-07-05/41059752 від 22.03.2024 про неможливість вручення та підписання акта фактичної перевірки №6418/22-01-07-05/41059752 від 22.03.2024.

Примірник акта фактичної перевірки №6418/22-01-07-05/41059752 від 22.03.2024 надісланий 25.03.2024 ТОВ «ПРОКАР» на адресу: 31500, Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Соборна, 6/1.

За результатами перевірки з урахуванням висновків акта Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення: №0093970705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн. за реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; №0093950705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 346076,32 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій; №0093980705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1065,56 грн. за ведення обліку товарних запасів із порушенням.

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України, підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем на виконання наказу від 21.03.2024 №1171-11 "Про проведення фактичної перевірки, на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України 22 березня 2024 року проведено фактичну перевірку ТОВ «ПРОКАР» (код 41059752) за місцем здійснення господарської діяльності, а саме на автозаправній станції (АЗС), що за адресою: Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1.

За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки №6418/22-01-07-05/41059752 від 22.03.2024, в якому зафіксовано наступні порушення позивачем:

- факт реалізації пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушено ст. 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (далі - Закон №481);

- факти не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265);

- ведення обліку товарних запасів із порушенням п.12 ст. 3 Закон №265.

За результатами перевірки з урахуванням висновків акта Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкові повідомлення-рішення: №0093970705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн. за реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним; №0093950705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 346076,32 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій; №0093980705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1065,56 грн. за ведення обліку товарних запасів із порушенням.

Визначаючись стосовно правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0093970705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250000,00 грн. за реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у липні 2021 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї матеріалів Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесене рішення від 19.07.2021 №8354/6/22-01-09-03-06 про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, яке вмотивоване тим, що позивачем не надано акти вводу в експлуатацію об`єкта або акти готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, а також не надано копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 01.01.2014.

Вважаючи таке рішення відповідача незаконними та необґрунтованими, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2021 у справі №560/11019/21 в задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР" відмовлено. Рішення набрало законної сили 23.02.2024 згідно постанови Верховного Суду України від 23.02.2024.

При цьому, в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «Прокар» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 25.01.2022 №22110314202200003 терміном дії з 25.01.2022 по 25.01.2027.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято розпорядження від 29.02.2024 №24-р про скасування ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 25.01.2022 №22110314202200003 виданої ТОВ «Прокар» з метою виконання рішень судів у справі №560/11019/21.

Отже, у ТОВ «Прокар» на момент проведення фактичної перевірки була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС, що за адресою: Хмельницька обл., Лстичівський р-п, смт. Летичів. вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що до початку проведення фактичної перевірки на АЗС, що належить ТОВ «ПРОКАР», 22.03.2024 о 10 год. 28 хв. посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області здійснено контрольну розрахункову операцію із закупки пального під час якої працівником АЗС ОСОБА_1 реалізовано дизельне паливо у кількості 10,26 л на суму 500 грн. 00 коп., що підтверджується фото доданими до акта фактичної перевірки та до матеріалів справи, а також копіями зробленими з відеозаписів контрольної розрахункової операції, з яких, що працівник АЗС приймає готівкові кошти за пальне та здійснює заправку автомобіля дизельним наливом.

Окрім того, під час перевірки о 10 год. 31 хв. оператор АЗС Якунін Ю.Г. здійснив реалізацію бензину марки А-95 у кількості 20,66 л за ціною 48 грн. 40 коп. за 1 літр на загальну суму 999 грн. 94 коп. споживачу. Серед доданих до акта фото видно як працівник АЗС здійснює заправку бензином автомобіль Citroen номерний знак НОМЕР_1 .

Про факт здійснення господарської діяльності позивачем з реалізації пального на АЗС за адресою: Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1 без ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним повідомлено на гарячу лінію 102, звернення зареєстровано в CO №584 від 22.03.2024. В подальшому працівниками ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП серія ВАД №564229 та отримано розписку від оператора АЗС ТОВ «Прокар» ОСОБА_1 , щодо зберігання пального до вирішення питання по суті, який повідомив що фактичні залишки у резервуарах наступні: скраплений газ у кількості 100 л., Бензин А-95 у кількості 80 л, дизельне паливо у кількості 60 л.

Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 22.03.2024 здійснено реалізацію пального (дизельного палива та бензину) на АЗС за адресою: Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1/1 без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, чим порушив ст. 15 Закону 481/95-ВР.

Згідно ст. 15 Закону №481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видасться за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додасться документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію па право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Статтею 17 Закону №481 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біостанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни при тягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз. 9 ч. 2 ст. ст. 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Отже, позивача правомірно притягнуто до відповідальності за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0093970705 від 23.04.2024 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України та скасуванню не підлягає.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.04.2024 №0093950705, суд зазначає наступне.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано факт проведення позивачем розрахункових операцій без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій або через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Перевіркою встановлено, що на АЗС наявний зареєстрований та опломбований реєстратор розрахункових операцій АЗС pos mini, заводський номер TN 80082051, фіскальний номер 3001128282.

При цьому, як встановлено судом під час розгляду справи та зазначалося вище ТОВ «Прокар» 22.03.2024 реалізовано дизельне паливо у кількості 10,26 л на суму 500 грн. 00 коп. та бензину марки А-95 у кількості 20,66 л за ціною 48 грн. 40 коп. за 1 літр на загальну суму 999 грн. 94 коп, однак відповідні розрахункові документи встановленої форми (фіскальні чеки) не роздруковано та не видано, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону №265.

Позивачем не надано до суду жодного доказу в спростування зазначеного.

Також, судом встановлено, що працівниками відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно оператора АЗС ТОВ «Прокар» - ОСОБА_1 від 22.03.2024 №1459/10/22-01-07-05 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Після ознайомлення із змістом протоколу ОСОБА_1 відмовився від його підпису та отримання другого примірника протоколу, про що складено акт про неможливість ознайомлення, вручення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення №1459/10/22-01-07-05 від 22.03.2024, а другий примірник протоколу направлено листом від 25.03.2024 №3594/6/22-01-07-05 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача визначених спірним податковим повідомленням-рішенням від 23.04.2024 №0093950705 санкцій за порушення податкового законодавства, а тому контролюючі органи діяли відповідно до чинного законодавства України та в межах покладених на них повноважень.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0093980705 від 23.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1065,56 грн. за ведення обліку товарних запасів із порушенням, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що оператором АЗС ТОВ «Прокар» ОСОБА_1 надано на вимогу працівників поліції розписку щодо зберігання пального від 22.03.2024.

У розписці 22.03.2024 ОСОБА_1 зазначив, що станом на 22.03.2024 зобовязується зберігати до вирішення справи в суді, а саме: бензину А95 - 80 л.; газ скраплений - 100 л.; дизпалива - 60 л.

Однак, фактичних залишків пального на АЗС повідомлених оператором ОСОБА_1 у розписці щодо зберігання пального від 22.03.2024 за рівнемірами-лічильниками оператором АЗС до суду та під час перевірки не надано.

Згідно акту перевірки фактичні заміри пального у резервуарах за допомогою метр штока не здійснювалися через його відсутність.

При цьому, перевіркою встановлено, що ТОВ «Прокар» відповідно до даних Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального на початок та кінець звітної доби за 21.03.2024 звітує до ДПС України про залишки у резервуарах: скрапленого газу (пропан бутан) у кількості 8095,92 л., важких дистилятів (газойлі) у кількості 38,12 л, бензин моторний у кількості 2805,92.

Відповідач у відзиві на позов пояснив, що відповідно до наявної інформації у Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України, через РРО фіскальний номер 3001128282 за період з 21.03.2024 по 22.03.2024 реалізація товарів (пального) не здійснювалась.

Враховуючи наявні фактичні залишки пального, які зобов`язався зберігати оператор АЗС ТОВ «Прокар» ОСОБА_1 , дані Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального на початок та кінець звітної доби 21.03.2024, та наявну інформацію Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, контролюючим органом встановлено факт нестачі скрапленого газу (пропан бутан) у кількості 7995,92 л. на суму 211891 грн. 88 коп, бензину моторного (А-95) у кількості 2725,92 л. на суму 131934 грн. 53 коп., що свідчить про реалізацію пального на загальну суму 343826 грн. 41 коп. без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також надлишок дизельного палива у кількості 21,88 л. на суму 1065 грн. 56 коп., чим порушено порядок обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації, про що складено відомість ТМЦ.

Тобто, матеріали справи підтверджують факт здійснення позивачем реалізації пального, яке не обліковано у встановленому порядку, що є порушенням вимог Закону №265/95-ВР.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1065,56 грн. за ведення обліку товарних запасів із порушенням.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями на позивача правомірно накладено штраф за порушення ст. 15 Закону №481, п.1, п.2, п.12 ст. 3 Закону №265, а тому такі не можуть бути скасовані.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР" в особі керівника Осипішина В.В. до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКАР" в особі керівника Осипішина В.В. (вул. Соборна, 6/1, селище Летичів, Хмельницька область, 31500 , код ЄДРПОУ - 41059752) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя І.І. Тарновецький