Рішення

від 20.01.2025 по справі 600/5793/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. м. Чернівці справа № 600/5793/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кельменецького відділу ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №76151323 від 26.09.2024 року про примусове виконання постанови №ВП №67789188 від 07.12.2021 про стягнення з ОСОБА_1 84919,89грн виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконанні Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебувало виконавче провадження №67789437 з виконання виконавчого листа №717/1794/16-ц, виданого Кельменецьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь АТ КБ «ПриватБанк» 30798 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) доларів США 73 (сімдесят три) центи в рахунок стягнення заборгованості за наданим кредитом та по 5957,43 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору. У виконавчому провадженні №67789437 07.12.2021 були винесені постанови: про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 84919,89 гривня; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа №717/1794/16-ц від 15.03.2017, у якій зазначено, що загальна сума мінімальних витрат; про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 934329,32 грн.

Позивачем зазначено, що 23.05.2024 між нею та АТКБ «ПриватБанк» був укладений Договір про врегулювання заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого, зокрема, за умови погашення позичальником частини суми заборгованості в розмірі 127680,00грн, банк зобов`язується здійснити прощення заборгованості за кредитним договором, що залишиться не погашеною. На виконання договору про врегулювання заборгованості за кредитним договором позивачкою сплачено 128862,50грн, в свою чергу АТ КБ «ПриватБанк» видав їй довідку від 24.05.2024 про те, що ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором.

У подальшому, з метою виконання постанови ВП №67789188 від 07.12.2021 року про стягнення виконавчого збору на рахунок Кельменецького ВДВС позивачкою сплачено суму 12768,00 грн., тобто в розмірі 10% від суми, що фактично стягнута, повернута за кредитним договором.

Позивач зазначила, що неодноразово зверталась до відповідача із заявами про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з її майна, натомість у відповіді Кельменецького ВДВС від 30.10.2024 №17879/3 повідомлено, що відповідач виніс постанову №ВП №76151323 від 26.09.2024 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови ВП №67789188 від 07.12.2021 не повідомивши належним чином ОСОБА_1 та/або її представника, адвоката Андрюка А.М.

Прийняту постанову позивач вважає протиправною, оскільки виконавчий збір підлягав сплаті у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, як це передбачено постановою №ВП 67789188 від 07.12.2021 про стягнення виконавчого збору, яку і слід примусово виконати згідно постанови ВП №76151323 від 26.09.2024, а не у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, як визначено відповідачем.

Крім того, позивач звертала увагу на те, що постанова ВП №67789188 від 07.12.2021 про стягнення виконавчого збору винесена за межами 3 років з дня набрання законної сили рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 14.12.2016 по справі №717/1794/16-ц.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачам встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому проти задоволення позову заперечив з підстав його необґрунтованості. В обґрунтування зазначеного вказано, що 26.09.2024 року головним державними виконавцем Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області, керуючись ч.3 ст.40 Закон України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76151323 щодо примусового виконання постанови ВП№67789188 від 07.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та надіслано сторонам. Станом на 08.01.2025 року боржником сплачено виконавчий збір частково в сумі 12768,00грн.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кельменецьким районним судом Чернівецької області 14.12.2016 року винесено заочне рішення у справі №717/1794/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Указаним рішенням на користь АТ КБ «Приват Банк» стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 30798 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) доларів США 73 (сімдесят три) центи в рахунок стягнення заборгованості за наданим кредитом та по 5957,43 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору (https://reestr.court.gov.ua/Review/63452342).

Постановою від 07.12.2021 року за заявою стягувача АТ КБ «ПриватБанк» про примусове виконання виконавчого листа №717/1794/16-ц від 15.03.2017 головним державним виконавцем Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Холявчуком Анатолієм Івановичем (далі - державний виконавець), відкрито виконавче провадження №67789437 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь АТ КБ «ПриватБанк» 30798 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) доларів США 73 (сімдесят три) центи в рахунок стягнення заборгованості за наданим кредитом та по 5957,43 грн. в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору.

Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 84919,89 грн.

Згідно договору про врегулювання заборгованості від 23.05.2024, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 позичальник зобов`язується в термін не пізніше 23.05.2024р. (включно) здійснити погашення частини суми заборгованості за Кредитним договором в розмірі 127680,00 грн. За умови виконання позичальником цього зобов`язання банк зобов`язується здійснити прощення заборгованості за Кредитним договором, що залишиться не погашеною.

Позивачем до позову надано квитанцію, якою підтверджується здійснення 23.05.2024 валютно-обмінної операції (купівля іноземної валюти) на суму 3250,00 доларів США.

Згідно з довідкою, виданою АТ КБ «ПриватБанк» 24.05.2024 ОСОБА_1 не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк».

27.08.2024 представником ОСОБА_1 , адвокатом Андрюк А.М., направлено до Кельменецького ВДВС заяву про надання доказів сплати боргу та закінчення виконавчого провадження, у якій просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з коштів боржника у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором.

26.09.2024 року головним державним виконавцем Кельменецького ВДВС у виконавчому провадженні №67789188 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №717/1794/16-ц, виданого Кельменецьким районним судом Чернівецької області 15.03.2017 року, оскільки встановлено, що виконавчий документ фактично виконано у повному обсязі, лист АТ КБ "ПриватБанк" №1819/3 від 23.09.2024р. Постанову №67789188 від 07.12.2021 року про стягнення виконавчого збору вивести в окреме виконавче провадження.

26.09.2024 року головним державними виконавцем Кельменецького ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76151323 щодо примусового виконання постанови ВП№67789188 від 07.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №73 від 10.10.2024 ОСОБА_1 сплатила суму розміром 12768,00грн з призначенням платежу "виконавче провадження 67789188" на рахунок Кельменецького відділу державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області.

22.10.2024 представником ОСОБА_1 , адвокатом Андрюк А.М., подано заяву до Кельменецького ВДВС про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту, у якій повторно повідомлено про відсутність заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» та про сплату ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 12895,70 грн., тобто, в розмірі 10% від суми, що фактично стягнута, повернута, за кредитним договором та відповідно рішенням суду. Також повідомлено про сплату мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 210,50грн. До заяви додано відповідні докази сплати (квитанції).

30.10.2024 ротку Кельменецьким ВДВС надано відповідь на адресу представника ОСОБА_1 , адвоката Андрюк А.М., зокрема, про те що: згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень станом на 30.10.2024 року у Кельменецькому ВДВС на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №67789188, державним виконавцем, винесено постанову від 26.09.2024 про закінчення виконавчого провадження за п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» Вх.№1819/3 від 23.09.2024 про повний розрахунок по виконавчому документу №717/1794/16-ц, виданому Кельменецьким районним судом Чернівецької області 15.03.2017 року. Також, повідомлено про те, що 26.09.2024 Кельменецьким ВДВС відкрито виконавче провадження №76151323 за постановою про стягнення виконавчого збору №67789188 від 07.12.2021 року.

Позивач вважає протиправною постанову державного виконавця від 26.09.2024 про відкриття виконавчого провадження №76151323 за постановою про стягнення виконавчого збору №67789188 від 07.12.2021 року, оскільки на її думку: сплинув строк пред`явлення виконавчого документу (постанови про стягнення виконавчого збору) до виконання, а також те, що виконавчий збір підлягав сплаті у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута (127680,00грн), а не у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала примусовому стягненню за виконавчим листом №717/1794/16-ц, виданим Кельменецьким районним судом Чернівецької області 15.03.2017 року, як визначено відповідачем.

Зазначені обставини обумовили звернення позивачки до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті пору.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до абзацу другого частини п`ятої статті 26 Закону України №1404-VIII, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Аналіз положення статей 26, 27 Закону України №1404-VIII дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Згідно ч.2 та ч.4 ст.27 Закону України №1404-VIII (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №67789188 від 07.12.2021 року) виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У відповідності до пункту 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

При цьому, частиною третьою статті 40 Закону України №1404-VІІІ (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №76151323 від 26.09.2024) передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що питання про стягнення виконавчого збору вирішується або на стадії прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, з одночасним винесенням постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, або, якщо виконавчий збір не стягнуто шляхом винесення постанови про стягнення виконавчого збору, - не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону.

Тобто, Законом України "Про виконавче провадження" визначений правовий порядок винесення відповідних постанов, а саме: постанова про стягнення виконавчого збору, якщо така не винесена одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, повинна передувати постанова про повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження).

При цьому, стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від інших здійснених дій та є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що, в свою чергу, гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно, до відкриття виконавчого провадження з підстав ймовірності подальшого стягнення відповідної суми, зокрема, виконавчого збору у випадку примусового виконання.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 13.02.2019 у справі №295/13991/16-а, від 20.02.2019 у справі №712/5014/17, від 20.11.2019 у справі №480/1558/19, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19, від 11.03.2023 у справі №140/1126/23.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

У відповідності до частини п`ятої статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Згідно з частиною дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.

Як слідує з матеріалів справи, жоден з визначених частинами п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону України №1404-VIII випадків не мав місця у спірних відносинах.

Слід зазначити, що підстави для відкриття виконавчого провадження передбачені статтею 26 Закону України №1404-VIII, у відповідності до якої виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. При цьому постанова про стягнення виконавчого збору є окремим виконавчим документом в силу пункту 5 частини першої статті 3 Закону України №1404-VIII, відмінним від виконавчого листа, примусове виконання якого згідно матеріалів справи закінчено.

Надалі, на підставі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відповідачем відкрито окреме виконавче провадження №76151323 від 26.09.2024, оскільки вказана постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору не була скасована чи визнана такою, що не підлягає виконанню.

Посилання позивачки на те, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, суд вважає безпідставними, оскільки таке правове регулювання вказаних правовідносин існувало до 28.08.2018, тобто до змін до частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", внесених згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018.

Натомість, спірні правовідносини з примусового виконання рішення суду розпочались 07.12.2021 (відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору), у зв`язку з чим, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції після 28.08.2018, згідно якої, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Викладення державним виконавцем частини другої статті 27 Закону у старій редакції у постанові про стягнення виконавчого збору суд, на переконання суду, не змінює того факту, що державний виконавець постановив стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 84919,89грн., що становить 10 відсотків від суми, яка підлягала примусовому стягненню згідно виконавчого листа №717/1794/16-ц від 15.03.2017 в гривневому еквіваленті, керуючись нормою чинною на момент винесення постанови.

З урахуванням того, що у постанові про стягнення виконавчого збору державним виконавцем наведено зміст старої норми ч.2 ст.27 Закону (що діяла до 28.08.2018 року), однак розрахунок такого збору здійснено на підставі чинної на той час ч.2 ст.27 Закону в редакції логічним є висновок про допущення помилки у такій постанові.

Попри це, суд наголошує, що постанова про стягнення виконавчого збору від 07.12.2021 року ВП №67789188 є чинною, у встановленому законом порядку не скасована.

З огляду на наведене, у державного виконавця були законні та обґрунтовані підстави для відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд зазначає, що оскаржуючи постанову про відкриття виконавчого провадження №76151323 від 26.09.2024 року та обґрунтовуючи її протиправність, позивачка фактично наводить доводи щодо незгоди із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, яка у цій справі не оскаржується.

Враховуючи відсутність порушення відповідачем порядку прийняття оскарженої постанови та факт не оскарження позивачкою постанови про стягнення виконавчого збору, суд вважає, що відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №76151323 від 26.09.2024 року.

Додатково суд звертає увагу, що аналізуючи частину п`яту та шосту статті 26, частини першу - четверту статті 27 Закону №1404-VІІІ Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

У подальшому після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, державний виконавець має вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, і це є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19, та у постанові від 01.08.2024 у справі № 640/11506/21.

Стосовно доводів позивачки, що строк пред`явлення до виконання постанови №67789188 від 07.12.2021 року про стягнення виконавчого збору сплинув, оскільки строк пред`явлення її до виконання три місяці, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною 4 статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 07.12.2021 перебувала на виконанні в межах виконавчого провадження №67789188, відповідно строк пред`явлення виконавчого документа до виконання слід обраховувати з моменту винесення постанови про закінчення виконавчого провадження - 26.09.2024.

Отже станом на час відкриття виконавчого провадження №76151323 тримісячний строк пред`явлення до виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 07.12.2021 не закінчився.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат, що узгоджується з положеннями ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позові відмовити.

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Кельменецький відділ ДВС у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (вул. Сагайдачного, 24, смт Кельменці Дністровський район Чернівецька область, 60100; код ЄДРПОУ 32889351)

Суддя В.О. Кушнір