Ухвала

від 20.01.2025 по справі 620/546/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/546/25

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просить:

визнати неправомірною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Чернігівській області, щодо не нарахування та невиплати гр. ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06 квітня 2006 року по 09 листопада 2024 року;

зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Чернігівській області нарахувати та виплатити гр. ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06 квітня 2016 року по 09 листопада 2024 року;

визнати протиправною бездіяльність 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати гр. ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 09.11.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року по справі №620/8248/24, за весь час такої затримки - з 01.01.2016 по 09.11.2024;

зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС України у Чернігівській області нарахувати та виплатити гр. ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 09.11.2024 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року по справі №620/8248/24, за весь час такої затримки - з 01.01.2016 по 09.11.2024.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, за подання фізичною особою до суду адміністративного позову, який містить вимогу немайнового характеру, ставка судового збору становить 1211,20 грн.

Надаючи оцінку твердженню позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, зазначено, що середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Великою Палатою Верховного Суду було зокрема, наголошено, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється, у зв`язку з чим можна констатувати, що за подання позову в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає сплата судового збору.

Крім того, щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Своєю чергою, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Варто звернути увагу, що предметом даного спору є вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.

11.02.2021 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є місячний строк.

З матеріалів справи суд встановив, що відповідачем 09.11.2024 було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 3866,955 грн, що підтверджується випискою з банку.

Таким чином, місячний строк звернення позивача до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 10.11.2024 та закінчився 11.12.2024, однак до суду позивач звернувся лише 10.01.2025, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку.

Заява позивача про поновлення строку звернення до суду мотивована тим, що спеціальним законодавством не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці, тому до спірних правовідносин слід застосовувати статтю 233 Кодексу законів про працю України в редакції чинній до 19.07.2022.

Проте, як встановлено судом вище, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, відповідно на вимогу про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток поширюються норми частини 5 статті 122 КАС України.

Відтак, обставини, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, тому така заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЛУКАШОВА