Постанова

від 20.01.2025 по справі 520/23765/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. Справа № 520/23765/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Ширант А.А., м. Харків, повний текст складено 23.10.24 по справі № 520/23765/24

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ"

про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки,

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, позивач, контролюючий орган) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лев» (далі по тексту ТОВ «БК «Лев», відповідач), в якому просило суд:

- стягнути до бюджету України кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Лев» податковий номер: 42347696 з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 504311,25 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 520/23765/24 позовну заяву - повернуто позивачу.

Копію ухвали направлено позивачу.

Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 520/23765/24 та направити справу до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо ненадання позивачем доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення, оскільки по-перше, дійшовши подібного висновку суд застосував судову практику, яка стосується направлення податкової вимоги, а по-друге, контролюючим органом до позовної заяви були надані всі належні та допустимі докази направлення як податкового повідомлення-рішення, так і податкової вимоги, а неможливість суду першої інстанції знайти в цих документах дату направлення не можна вважати порушенням ГУ ДПС вимог статті 161 КАС України.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовом, просив суд стягнути до бюджету України кошти з усіх відкритих відповідачем розрахункових рахунків та за рахунок готівки у розмірі 504311,25 грн. в рахунок погашення податкового боргу відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 за № 00203160719.

Вказане рішення надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600032007730.

Повертаючи позовну заяву на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, суд першої інстанції з посиланням на відсутність у копії рекомендованого повідомлення № 0600032007730 інформації про дату відправлення, дійшов висновку, що ГУ ДПС у Харківській області не додано до позовної заяви доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 за № 00203160719, отже, вимоги статті 161 КАС України позивачем не виконані.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 520/23765/24 позовну заяву - залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЛЕВ" (вул. Саратовська, буд.2, м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61030, код ЄДРПОУ 42347696) податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 за № 00203160719.

Копію ухвали надіслано позивачу.

Роз`яснено позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Вважаючи, що вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 по справі № 520/23765/24 позивачем не виконані, суд застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 КАС та повернув позовну заяву.

Колегія суддів зауважує, що для надання правової оцінки оскаржуваній ухвалі слід дослідити наявність підстав у суду для прийняття ухвали від 12.09.2024 по справі № 520/23765/24 про залишення позову без руху.

Так, як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що контролюючим органом визначено грошове зобов`язання відповідача по податку на додану вартість (основний платіж 403449,00 грн та штрафні санкції 100862,25 грн) шляхом формування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 №00203160719.

Копію вказаного податкового повідомлення-рішення було направлено 11.07.2023 на податкову адресу відповідача вул. Саратовська, 2, м. Харків, 61030, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання, поштове відправлення повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області 03.08.2023, що підтверджується долученими до позовної заяви копією конверта із відбитком календарного штемпеля установи поштового зв`язку, який наявний у системі «Електронний суд».

Як вказує апелянт, з огляду на не сплату відповідачем суми грошового зобов`язання та набуття 13.08.2023 таким зобов`язанням статусу узгодженого, ГУ ДПС у Харківській області сформовано податкову вимогу від 22.09.2023 № 0007450-1314-2040 та 26.09.2023 направлено ТОВ «БК «Лев» на його податкову адресу засобами поштового зв`язку, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштове відправлення повернуто на адресу ГУ ДПС у Харківській області 28.10.2023, що підтверджується долученими до позовної заяви копією конверта із відбитком календарного штемпеля установи поштового зв`язку, який наявний в системі «Електронний суд».

Копії вказаних документів не містять дефектів форми, відповідають встановленим вимогам, є читабельними та у повному обсязі дають змогу встановити інформацію, зазначену в них.

Таким чином, зазначення судом в ухвалі суду від 12.09.2024 про те, що у копії вказаного рекомендованого повідомлення відсутня інформація про дату відправлення, є таким, що не відповідає дослідженим матеріалам справи.

Разом з цим, суд першої інстанції, внаслідок неналежного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, дійшов безпідставного висновку про ненадання контролюючим органом відповідних доказів, а тому залишення без руху та повернення позовної заяви з цих підстав не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, на виконання вимог частини 6 статті 77 КАС України, якщо суд вважає, що учасник справи без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд повинен вирішити справу на підставі наявних доказів.

Згідно з положеннями частини 1 статті 244 КАС України серед питань, які вирішує суд при ухваленні рішення є, зокрема : 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, не доведення позивачем обґрунтованості заявлених вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови у задоволенні позову, а не залишення позовної заяви без руху та в подальшому її повернення.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року N9-зп).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частинами першою - третьою статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Звернувшись з цим позовом, позивач вирішив скористатися гарантованим йому правом на вирішення спору в судовому порядку. Однак, не зміг це зробити, оскільки суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву з посиланням на ненадання до позовної заяви доказів направлення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 за № 00203160719, не надавши належної оцінки долученим до позовної заяви документам.

Викладене свідчить про те, що суд застосував надміру формальний підхід і не врахував вимоги статті 55 Конституції України, статей 2, 5, 6 КАС України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості.

Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до статті 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на вищевикладене та те, що суд першої інстанції не належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази, що в свою чергу, позбавило позивача права на судовий захист, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 520/23765/24 підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі.

Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст. 221, ст. ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 520/23765/24 - скасувати.

Справу № 520/23765/24 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду для вирішення питання про можливість відкриття провадження по справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко О.А. Спаскін