Постанова

від 20.01.2025 по справі 520/16912/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 р. Справа № 520/16912/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 23.10.24 по справі № 520/16912/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року включно.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 40014 гривень 68 копійок.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 частково задоволено позов.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року та з 01.01.2017 по 28.02.2017 року включно.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року та з 01.01.2017 по 28.02.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

ОСОБА_1 не погодившись із судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд безпідставно відмовив у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі.

Позивач посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у нарахувані і виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.12.2016, оскільки за цей період виплачена індексація із застосуванням базового місяця січень 2016 року. Також зазначає, що за його розрахунком індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 становить 40 014, 68 грн.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що відповідно до вимог Постанови КМУ від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції, тому відповідно проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року з застосуванням базового місяця січень 2016 року.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 02.06.2014 року по 28.02.2017 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу від 28.02.2017 року №45 позивача 28.02.2017 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, справи та посаду здала, знято із усіх видів забезпечення.

Позивачем направлено заяву від 22.04.2024 до відповідача з проханням надати інформацію про виплачену індексацію грошового забезпечення у період проходження військової служби.

У відповідь на заяву відповідачем надано картки особового рахунку про виплачене грошове забезпечення.

Позивач вважає, що йому належна індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, відповідно до пунктів 5, 10-2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а сума заборгованості за даний період складає 40014,68 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року та з 01.01.2017 по 28.02.2017 як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при розрахунку ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року та з 01.01.2017 по 28.02.2017 включно, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не врахувавши та не перевіривши наявність підстав, визначених Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 для виплати індексації грошового забезпечення, а саме не здійснив відповідних дій щодо нарахування та виплати такої індексації.

Ефективним способом захисту прав позивача суд першої інстанції вважав зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.05.2016 року та з 01.01.2017 по 28.02.2017 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуваннях раніше здійснених виплат.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 в конкретній визначеній ним сумі, суд послався на дискреційні повноваження відповідача в цій частині. Також зазначив, що позивачу частково виплачувалась індексація, а саме за період з червня по грудень 2016 року, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011 -XII (надалі - Закон України №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282- ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019р. у справі №240/4911/18, від 07.07.2019р. у справі №825/694/17, від 20.11.2019р. у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078. (надалі Порядок №1078)

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції від 15.12.2015р. в розмірі 101 відсотка).

Відповідно до п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 15.12.2015р. на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В редакції 15.03.2018р. п. 5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Відповідно до змісту п. 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

Окрім того, відповідно до п. 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Водночас, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018р.

Оскільки у період проходження служби підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у 01.01.2008р., та 01.03.2018р. тому обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком за ці періоди.

Отже, ураховуючи положення Порядку №1078, колегія суддів дійшла висновку про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2017 року.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.05.2022 року у справі №200/3859/21.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача.

Щодо позовних вимог (в межах та доводів апеляційної скарги позивача) про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.12.2016, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів, погоджується із доводами апелянта щодо неправомірного визначення відповідачем базового місяця - січень 2016 при здійсненні нарахування та виплати індексації за період з 01.06.2016 по 31.12.2016.

Проте, суд першої інстанції безпідставно не обрав ефективний спосіб захисту прав позивача, отже щодо цих позовних вимог рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про визнання протиправними дій щодо застосування базового місяця - січень 2016 при виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.12.2016 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату, із застосування базового місяця січень -2008.

Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 у загальній сумі 40 014, 68 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити їй індексацію грошового забезпечення у конкретній, розрахованій нею сумі.

Колегія суддів вважає, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Натомість суд першої інстанції, не перевірив обґрунтованість зазначених позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний виплатити.

Внаслідок цього застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.

Предметом спору за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 є визначення січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення (далі - базового місяця) та відповідно зобов`язання відповідача нарахувати та виплати ти індексацію з урахуванням такого місяця у конкретному розмірі.

Судом першої інстанції встановлено, що у даний період саме січень 2008 року є базовим місяцем для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення.

Позивачем проведено розрахунок суми індексації грошового забезпечення за вищевказаний період з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.

Порядком №1078 передбачено чіткий алгоритм розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

В свою чергу, відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так як грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.

Тобто розмір так званої «поточної» індексації грошового забезпечення визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації в даному випадку це прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до офіційних даних Держстату, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Так, у стовпчику 7 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (а.с. 19-21) відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок січень 2008 року.

Величина приросту індексу споживчих цін підтверджується листом Міністерства соціальної політики України від 17.03.2023 № 3246/0/2- 23/51 наданого на лист Міністерства оборони України від 09.02.2023 року №220/1269, до якого на прохання Міністерства оборони України було додано розрахунок величини приросту індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації грошового забезпечення.

В свою чергу, прожитковий мінімум для працездатних осіб відображено у стовпчику 8 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» та відповідає даним Держстату.

В стовпці 9 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» зазначено розмір так званої «поточної» індексації грошового забезпечення, який належав виплаті позивачу, що визначався як результат множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно даних Держстату на величину приросту індексу споживчих цін та поділений на поділений на 100 відсотків.

Відповідно у стовпчику 11 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» вказано суму так званої «поточної індексації», яка належить до нарахування та виплати відповідачем з урахуванням нарахованих сум та така за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 становить 40 014, 68 грн.

Натомість, відповідачем не спростовано правильність вищенаведеного обрахунку, як і не наведено власного розрахунку належних позивачу сум індексації, більш того відповідач заперечував саме застосування базового місяця січня 2008 року при розрахунку «поточної» індексації грошового забезпечення у даний період.

Проте, колегією суддів встановлено та не заперечується позивачем, що йому було виплачено індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 30.11.2016 із застосуванням базового місяця січень 2016 року у розмірі 356, 70 грн. (а.с. 27).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо обов`язку відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2017 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, але в загальній сумі 39 657, 98 грн. (40 014, 68 грн. - 356, 70 грн. = 39 657, 98 грн.).

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 31.07.2024 у справі №200/4613/22, від 26.06.2024 у справі №520/16852/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 які враховуються судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 із визначенням загальної суми індексації грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 520/16912/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року включно.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 39 657, 98 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва