20-5/522
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 грудня 2007 року Справа № 20-5/522
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Стайкової І. І., довіреність б/н від 05.11.07;
відповідача: Гатіятулліна Е. Д., довіреність б/н від 09.11.07 - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;
відповідача: не з'явився - Севастопольська міська рада;
третьої особи: не з'явився - Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон";
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 26.11.2007 у справі № 20-5/522
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011); (вул. Луначарського,5, м. Севастополь, 99011)
Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
3-тя особа:
Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2, м.Севастополь, 99011)
про визнання права на приватизацію
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя І.В. Євдокимов) від 26.11.2007 у справі № 20-5/522 задоволено позов Орендного підприємства непромислових видів побутових послуг "Побутекспрес" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради про визнання права на приватизацію.
Визнані незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви про включення об'єкту - вбудованих не житлових приміщень першого, другого та третього поверхів загальною площею 351,90 кв.м. у трьохповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.
Визнано за Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес" право на проведення приватизації вищезгаданого об'єкту шляхом викупу.
Зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Визнано недійсними рішення сесії Севастопольської міської ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” та рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, зайнятих ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" в частині включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверхів загальною площею 351,90 кв.м., у трьохповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судове засідання 21.12.2007 представник відповідача - Севастопольської міської ради та третьої особи –Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників позивача та відповідача – Фонду комунального майна Севастопольської міської ради судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У листопаді 2007 року Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг "Побутекспрес" звернулось до господарського суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон", просило визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви про включення об'єкту - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверхів загальною площею 351,90 кв.м. у трьохповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації та визнати за позивачем право на проведення приватизації вищезгаданого об'єкту шляхом викупу.
Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним (а.с.43).
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 16.11.2007 залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Севастопольську міську раду.
Доповнивши позовні вимоги заявою від 14.11.2007, позивач також просив зобов'язати Севастопольську міську раду розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверхів загальною площею 351,90 кв.м. у трьохповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Доповнивши позовні вимоги заявою від 20.11.2007, позивач просив визнано незаконним рішення сесії Севастопольської міської ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” та рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, зайнятих ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" в частині включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації - вбудованих нежитлових приміщень першого, другого та третього поверхів загальною площею 351,90 кв.м., у трьохповерховому будинку, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Одеська, 27.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача – Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" № 2163-XII від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Згідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.
Судом встановлено, що 05.12.2003 між Державним комунальним підприємством "Аррікон", правонаступником якого є Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" (Орендодавець) та Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 191, відповідно до якого Орендному підприємству непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес" передано в оренду нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення триповерхового будинку, загальною площею 305,1 кв.м., будівлі (III поверх: літери 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, П-1), що розташовано в м.Севастополі по вул. Одеська, 27.
Протоколом від 29.10.2004 узгодження змін до договору № 191 від 05.12.2005 були внесені зміни та доповнення до договору у частини предмету договору, вартості об'єкту оренди, розміру орендної плати.
Згідно з пунктом 5.2 договору Орендар має право за згодою Орендодавця здійснювати реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна.
Відповідно до аудиторського висновку від 09.08.2004, позивачем було здійснено фінансування всіх робіт з поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди за рахунок власних коштів в сумі 25017,00 грн.
Наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації № 476 від 13.08.2004 узгоджено обсяг невіддільних поліпшень в сумі 23407,60 грн., здійснених у нежитловому приміщенні по вул. Одеська,27 орендарем - Орендним підприємством непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес" за рахунок власних коштів.
16.08.2004 Орендне підприємство непромислових видів побутових послуг „Побутекспрес" звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із заявою (вхідний № 931) про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих нежитлових приміщень по вул. Одеська,27 міста Севастополя, яка була зареєстрована відповідно до наказу в.о. голови Фонду комунального майна Севастопольської міської ради № 426 від 16.08.2004, реєстраційний номер 56.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає підприємство до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації шляхом викупу. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що тільки 11.06.2007 Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив позивачу про відмову у задоволенні його заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації приміщення по вул. Одеська,27 міста Севастополя, мотивуючі відмову тим, що вказані приміщення підпадають до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації на підставі рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 "Про внесення доповнень та змін до рішення міської ради № 359 від 11.12.2002 "Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається".
Отже, за пунктом 48 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-ІИ продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Доводи відповідачів про те, що приміщення, які орендуються позивачем, не підлягають приватизації, з посиланням на рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007 "Про внесення змін та доповнень в рішення Севастопольської міської ради № 359 від 11.12.2002 "Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на момент звернення позивача із заявою про приватизацію орендуємого ним приміщення та протягом строку, в який відповідачі повинні були здійснити відповідні дії, ніяких обмежень щодо приватизації будинку № 27 по вул. Одеська міста Севастополя не існувало.
Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 2 статі 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у суду права вирішувати питання, яке є предметом спору, є необґрунтованими.
Доводи відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради щодо обмеження площі приміщення, яке може бути приватизоване (а саме не більш 250 кв.м.) не приймаються до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26.11.2007 у справі № 20-5/522 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1245378 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Дугаренко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні