Постанова

від 20.01.2025 по справі 420/21974/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21974/24

Перша інстанція суддя Пекний А.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача:Яковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ ТІМ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці, а саме:

- визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000324/2 від 12 червня 2024 року, № UА500500/2024/000345/2 від 25 червня 2024 року;

- визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2024/000623 від 12 червня 2024 року, № UА500500/2024/000674 від 25 червня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 березня 2024 року між ТОВ «ОІіу standart tex» Республіка Узбекистан (Продавець) та ТОВ «ВЕЛ ТІМ» (Покупець) укладено контракт № 3/2024, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити текстильну продукцію з 100% бавовни.

З метою митного оформлення товару 11 червня 2024 року позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500500020602U0 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: пакувальний лист № 16 від 16.05.2024, рахунок-фактуру (інвойс) № 16 від 16.05.2024, домашній коносамент № 0003975 від 25.05.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А № 605043 від 16.05.2024, книжку МДП № SX.85183982 від 16.05.2024, рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_1 № 20/1984 від 17.05.2024, платіжну інструкцію № 384 від 22.05.2024, довідку ФОП ОСОБА_1 № 17.05.2024 від 17.05.2024 про транспортно-експедиційні витрати, прайс-лист виробника товарів TOB «Oliy standart tex» від 16.05,2024, контракт № 3/2024 від 15.03.2024, специфікацію №4 від 16.05.2024 до контракту № 3/2024 від 15.03.2024, договір перевезення № 1305 від 13.05.2024 між ТОВ «ВЕЛ ТІМ» та ФОП ОСОБА_1 , сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUA403010572201 від 16.05.2024, заяву б/н від 11.06.2024, копію митної декларації країни відправлення № 03011/17.05.2024/0005805 від 17.05.2024, декларацію митної вартості.

В свою чергу, митним органом зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Проте, 12.06.2024 декларантом в листі № №Б/Н від 12.06.2024 повідомлено, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаватися не будуть.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000324/2 від 12.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2024/000623 від 12.06.2024.

Крім того, з метою митного оформлення товару 25.06.2024 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію № 24UA500500022378U2 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: пакувальний лист №17 від 02.06.2024, рахунок-фактуру (інвойс) №17 від 02.06.2024, домашній коносамент № 0004575 від 11.06.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну А № 985243 від 03.06.2024, книжку МДП № ХН.85187184 від 03.06.2024, рахунок на оплату ФОП ОСОБА_2 № 33 від 05.06.2024, довідку ФОП ОСОБА_2 № 44 від 05.06.2024 про транспортно-експедиційні витрати, контракт № 3/2024 від 15.03.2024, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № UZUА403010655001 від 03.06.2024, заяву б/н від 24.06.2024, декларацію митної вартості.

При цьому, митним органом зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/абр інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

В свою чергу, 25.06.2024 декларантом ТОВ «ВЕЛ ТІМ» додатково надіслано прайс-лист, копію митної декларації країни відправлення та лист від 25.06.2024 № б/н, яким повідомлено митний орган, що всі документи вже надані та інших додаткових документів надаватися не буде.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000345/2 від 25.06.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500500/2024/000674 від 25.06.2024.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості ввезених товариством товарів № UА500500/2024/000324/2 від 12 червня 2024 року, № UА500500/2024/000345/2 від 25 червня 2024 року та складених за їх наслідком карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2024/000623 від 12 червня 2024 року, № UА500500/2024/000674 від 25 червня 2024 року.

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги митного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000324/2 від 12 червня 2024 року митним органом встановлено наступні порушення, а саме: 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складової митної вартості товару; 2) в експортній вмд № 03011/17.05.2024/0005805 від 17 травня 2024 року вказано інвойс 16 від 02 травня 2024 року, а в гр. 44 МД № 16 від 16 травня 2024 року, CMR № 605043 від 02 травня 2024 року, а в гр. 44 МД № 605043 від 16 травня 2024 року.

В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із наданих позивачем документів, ввезені позивачем текстильні вироби придбано за контрактом від 15 березня 2024 року №3/2024.

Відповідно до пункту 4.1 контракту від 15 березня 2024 року №3/2024, поставка товару здійснюється на територію України на умовах FCA Андижан.

Відповідно до пункту 5.2 контракту від 15 березня 2024 №3/2024, товар повинен бути упакований постачальником таким чином, щоб не допустити псування та/або знищення його на період постачання до прийняття товару покупцем.

Між тим, як вбачається з Правил Інкотермс, термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Згідно ст. А 9 Правил Інкотермс щодо FCA, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Таким чином, обов`язок поставити товар у придатному для безпечного транспортування стані, з відповідною упаковкою, покладається на продавця.

Крім того, у графах МД 37 «Процедура митної декларації» зазначено «ZZ00»(тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесено позивачем, у зв`язку з чим пакування додатково не включаються у митну вартість товару.

Щодо наявності розбіжностей у датах складення інвойсу та CMR в деклараціях країни відправлення та поданій до митного органу декларації, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.4 контракту від 15 березня 2024 року № 3/2024, продавець забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом товарів через територію суміжних держав (митні декларації, транзитні декларації, забезпечення та ін.).

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач об`єктивно не впливає на заповнення митної декларації країни відправлення та не відповідає за правильність її заповнення.

Аналогічним чином позивач не може нести відповідальність за заповнення міжнародної товарно-транспортної накладної та має можливість отримати відповідний примірник вантажної (автотранспортної) накладної (CMR) від перевізника в момент доставки товару в місце призначення.

Враховуючи викладене, технічні помилки щодо дат зазначених документів, не впливають на правильність визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

З іншого боку, в другому рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500500/2024/000345/2 від 25 червня 2024 року митним органом також встановлено, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі) відсутні дані щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складової митної вартості товару.

В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із наданих позивачем документів, ввезені позивачем текстильні вироби по другій декларації також придбано за контрактом від 15 березня 2024 року № 3/2024.

Крім того, у графах МД 37 «Процедура митної декларації» також зазначено «ZZ00»(тара не зворотна та вартість входить у ціну товару).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесено позивачем, у зв`язку з чим пакування додатково не включаються у митну вартість товару.

Між тим, із зібраних матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів товариством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.

В свою чергу, дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.

З іншого боку, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товарів та подальше коригування вартості товарів за допомогою наступних методів є протиправними.

Крім того, вказані обставини свідчать про протиправність оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян