Постанова

від 15.01.2025 по справі 320/26679/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26679/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Сорочка Є.О.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2023 року позивач - ПАТ "АКБ "Капітал" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2023 року №28934/070801 та №28935/070801.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт зазначив про те, що у неплатоспроможного ПАТ "АКБ "Капітал" відсутня ліцензія і його діяльність спрямована на задоволення вимог кредиторів, а тому продаж непоточних активів, що включені до ліквідаційної маси, в тому числі цінних паперів, здійснюється за загальними правилами визначеними Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, у зв`язку зі зміною бізнес-моделі управління активами (цінними паперами), що включені в ліквідаційну масу, з метою забезпечення єдиного підходу для обліку фінансових активів та приведення бухгалтерського обліку фінансових активів у відповідність до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 лютого 2018 року №493 банком здійснена перекласифікація цінних паперів в результаті чого збільшився показник фінансового результату до оподаткування.

Звернув увагу суду на те, що операції з непоточними фінансовими активами (цінними паперами), що включені до ліквідаційної групи не є різницями, на які коригується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 141.2.1 п. 142.1 ст. 142 ПК України, відсутні порушення пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України, а тому відсутні підстави для донарахування податку на прибуток та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Додатково зазначив про те, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що ПАТ "АКБ "Капітал" є неплатоспроможною банківською установою, отже щодо останнього застосовуються положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним та пріоритетним.

Також наголосив, що обмеження ч. 3 ст. 46 України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується як податкових зобов`язань зі сплати конкретного податку так і штрафних санкцій у будь якій формі.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи ПАТ "АКБ "Капітал" (ідентифікаційний код 13486837; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) зареєстровано як юридична особа 31 жовтня 1991 року.

20 липня 2015 року Постановою Правління Національного банку України за №466/БТ ПАТ "АКБ "Капітал" віднесено до категорії неплатоспроможних.

20 липня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №140 запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ "АКБ "Капітал" строком на три місяці.

29 жовтня 2015 року Постановою Правління Національного банку України за №753 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал".

29 жовтня 2015 року рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 195 припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "АКБ "Капітал". Розпочато процедуру ліквідації по 29 жовтня 2017 року включно, призначено ліквідатора.

В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2018 року у справі №826/15723/17, частково зміненого постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та залишеною без змін постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року, скасовано вищезазначені рішення Правління Національного банку України та виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

23 травня 2020 pоку набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року №590-ІХ.

Приписами п.п. 1, 2 пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №590-ІХ на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб було покладено обов`язок:

1) здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України "Про систему гарантуванням вкладів фізичних осіб", підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом;

2) здійснювати ліквідацію банку, процедура ліквідації якого була розпочата або продовжена до дня набрання чинності цим Законом, з дотриманням вимог цього Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку.

З метою виконання всіх заходів, пов`язаних з ліквідацією ПАТ "АКБ "Капітал", передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом № 90-ІХ, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 10 серпня 2020 року прийнято рішення №1484 "Про продовження процедури виведення ПАТ "АКБ "Капітал" з ринку і призначення уповноваженої особи", згідно з яким вирішено: продовжити процедуру виведення ПАТ "АКБ "Капітал" з ринку із урахуванням вимог Закону №590-ІХ та відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону щодо здійснення ліквідаційної процедури системно важливого банку забезпечуючи виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів; призначити уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ "АКБ "Капітал" з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білу І.В. та делегувати останній повноваження, що визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону; доручено Уповноваженій особі Фонду забезпечити внесення змін щодо уповноваженої особи Фонду як керівника ПАТ "АКБ "Капітал" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 22 лютого 2023 року та направлень від 27 лютого 2023 року №2920/26-15-07-08-01, №2919/26-15-24-02-05, від 02 березня 2023 року №3256/26-15-2303-19, №3258/26-15-07-03-01-19, від 07 березня 2023 року №3329/26-15-07-08-03 у період з 27 лютого 2023 року по 17 березня 2023 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "АКБ "Капітал", за результатами якої складено акт від 24 березня 2023 №20522/Ж5/26-15-07-08-01/13486837, яким встановлено порушення позивачем, зокрема п. 138.1 ст. 138, пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140, пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на загальну суму 5 259 400,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік на загальну суму 16 283 013,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 05 квітня 2023 року №029-44-20/23 до акта перевірки.

ГУ ДПС у м. Києві листом від 24 квітня 2023 року №16844/І/26-15-07-08-01 залишено без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

На підставі акта перевірки від 24 березня 2023 №20522/Ж5/26-15-07-08-01/13486837 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення рішення від 26 квітня 2023 року:

- №28934/07081 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, на суму 5 259 400,00 грн;

- №28935/070801 зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2019 рік на суму 16 283 013,00 грн;

Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу від 09 травня 2023 року №029-44-28/23 на податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2023 року №28934/07081 та №28935/070801

Рішенням Державної податкової служби України від 03 липня 2023 року №17662/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2023 року без змін.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначення позивачем в меморіальному ордері призначення платежу "коригування вартості фінансових активів в зв`язку з перекласифікацією активів на підставі рішення ВД Фонду від 15 лютого 2018 року №493" жодним чином не спростовує фактичне здійснення уцінки цінних паперів на загальну суму 45 501 900,30 грн, що згідно з положеннями пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПК України є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на вищевказану суму.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підпунктом 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з пп. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 ПК України платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, враховуючи положення пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується у двох окремих випадках, а саме:

- від продажу або іншого відчуження цінних паперів на суму від`ємного фінансового результату;

- на суму від`ємного загального результату переоцінки (уцінки) цінних паперів.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що результат переоцінки цінних паперів, що були включені до ліквідаційної маси до справедливої вартості (знецінення) відображений в обліку, у зв`язку з переходом на нову бізнес-модель управління активами і по своїй економічній сутності не є тотожним поняттю уцінки цінних паперів в розумінні п. 141.2 ст. 141 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції факт здійснення позивачем переоцінки цінних паперів, що призвело до від`ємного загального результату (уцінка цінних паперів) на загальну суму 45 501 900,00 грн не заперечується сторонами, підтверджується бухгалтерськими проводками та меморіальним ордером від 23 березня 2018 року №172.

Постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89 затверджено Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі - Інструкція №89), яка, відповідно до пункту 1, розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів та встановлює порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.

За рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89 (далі - План рахунків) відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, відповідно до їх економічної суті.

Відповідно до пп. 3 п. 9 Інструкції №89 план рахунків складається з дев`яти класів, серед яких клас 3 - "Операції з цінними паперами та інші активи і зобов`язання".

Згідно з п. 14 Інструкції №89 за класом 3 "Операції з цінними паперами та інші активи і зобов`язання" Плану рахунків відображаються:

1) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії);

2) запаси матеріальних цінностей та необоротних активів, утримуваних для продажу;

3) інвестиції в асоційовані і дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;

4) сформовані банківські резерви;

5) субординований борг;

6) розрахунки між філіями одного банку;

7) позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами;

8) дебіторська заборгованість банку за фінансовими інструментами та господарською діяльністю;

9) розрахунки з працівниками банку;

10) розрахунки за податками та обов`язковими платежами.

Відповідно до Додатку №1 до Інструкції №89 призначенням рахунку 3007 з ознакою АП "Переоцінка акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки" є облік результатів переоцінки до справедливої вартості акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки.

За дебетом рахунків проводяться суми збільшення вартості (дооцінки) акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком; списані суми уцінки за акціями та іншими цінними паперами під час їх продажу або рекласифікації.

За кредитом рахунків проводяться суми зменшення вартості (уцінки) акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком; списані суми дооцінки за акціями та іншими цінними паперами під час їх продажу або рекласифікації.

Вказаний рахунок віднесено до класу 3 "Операції з цінними паперами та інші активи і зобов`язання" розділу 30 "Цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки" групи 300 "Акції, та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки".

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням положень Інструкцій №260 та №89 на рахунках 3007 з ознакою АП, відображається облік результатів переоцінки цінних паперів.

Відповідно до Додатку №1 до Інструкції №89 призначенням рахунку 7399 з ознакою А є Інші операційні витрати.

Враховуючи вищевикладене, меморіальним ордером від 23 березня 2018 року №172 підтверджується проведення за кредитом рахунку 3007 суми зменшення вартості (уцінки) цінних паперів на 45 501 900,30 грн., за дебетом рахунку 7399 - проведення суми інших операційних витрат. Водночас зазначення в меморіальному ордері призначення платежу "коригування вартості фінансових активів в зв`язку з перекласифікацією активів на підставі рішення ВД Фонду від 15 лютого 2018 року №493" не спростовує здійснення позивачем уцінки цінних паперів на загальну суму 45 501 900,30 грн, що згідно з положеннями пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПК України є підставою для збільшення фінансового результату до оподаткування на вищевказану суму.

Щодо посилання апелянта на роз`яснення Державної фіскальної служби України в листі від 13 лютого 2018 року №5308/6/99-99-15-02-02-15, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту листа від 13 лютого 2018 року №5308/6/99-99-15-02-02-15 Державна фіскальна служба України повідомила Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про те, що відповідно до параграфу 6 Міжнародного стандарту фінансової звітності 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" (далі по тексту також - МСФЗ 5) суб`єкт господарювання повинен класифікувати непоточний актив (або ліквідаційну групу) як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання.

Суб`єкт господарювання оцінює непоточний актив (або ліквідаційну групу), класифікований як утримуваний для продажу, за нижчою з оцінок: або за балансовою вартістю, або за справедливою вартістю з вирахуванням витрат на продаж (параграф 15 МСФЗ 5).

При цьому згідно з параграфом 25 МСФЗ суб?єкт господарювання не нараховує амортизації непоточного активу на час, коли він класифікується як утримуваний для продажу, або коли він є частиною ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу. Необхідно продовжувати визнання відсотків та інших витрат, що належать до зобов?язань ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу.

У звіті про фінансовий стан непоточний актив, класифікований як утримуваний для продажу, та активи ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу, подається окремо від інших активів. Зобов`язання ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу, подаються у звіті про фінансовий стан окремо від інших зобов`язань (параграф 38 МСФЗ 5).

Коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з активами ліквідаційної групи, які є припиненою діяльністю, і не обліковуються у бухгалтерському та податковому обліках як основні засоби, нематеріальні активи або цінні папери, Кодексом не передбачене. Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Отже зміст листа від 13 лютого 2018 року №5308/6/99-99-15-02-02-15 зводиться до твердження про відсутність необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування за операціями лише з тими активами ліквідаційної групи, які не обліковуються у бухгалтерському та податковому обліках як цінні папери (у даному випадку).

Як встановлено судом першої інстанції, спірні активи відображені у бухгалтерському обліку позивача як цінні папери, що свідчить про незастосовність до спірних правовідносин листа від 13 лютого 2018 року №5308/6/99-99-15-02-02-15. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати неврегульованим положеннями ПК України питання коригування фінансового результату до оподаткування з вищезазначеними активами ліквідаційної групи позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови складено "20" січня 2025 року.