Постанова

від 20.01.2025 по справі 560/10131/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10131/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

20 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості №UА400000/2024/000104/1 від 12.04.2024 р. та Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UА400040/2024/000255 від 12.04.2024 р.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Контракту № VIT-RAINBOW-2023.3, 08.12.2023 року та Додатку № 1 (Специфікації) від 08.12.2023 року, ТОВ "Вітагро Партнер" (Покупець) було придбано у SHANDONG WEIFANG RAINBOW CHEMICAL CO., LTD., (Китай) (Продавець), наступний товар (засоби захисту рослин):

- засіб захисту рослин: дикамба у формі диметиламінної солі 480 г/л у кислотному еквіваленті ,400 г/л, РК (Торгова назва Діамід), пакування 5 Л пластикова каністра, 4 каністри в картонній коробці, кількість 5 040,00 L, ціна за 1 л. - 4,11 USD /L, загальна ціна USD 20 714,40;

- засіб захисту рослин: Хлорпірифос, 500 г/л + Циперметрин, 50 г/л,,КЕ (Торгова назва Суфрон), пакування: 20 Л пластикова каністра, кількість 6 400,00 L, ціна за 1 л. - 4,22 USD /L, загальна вартість USD 27 008,00;

- засіб захисту рослин: Пендиметалін, 330 г/л, KE (Торгова назва Томас 330), пакування: 20 Л пластикова каністра, кількість 2 400,00 L, ціна за 1л. - 4,30 USD /L, загальна ціна USD 10 320,00.

Загальна вартість товару складає 58 042,40 дол. США. Сторонами були погоджені умови поставки СШ-Константа, Румунія

Додатковою угодою № 1 від 29.12.2023 року до Контракту купівлі-продажу № VIT-RAINBOW-2023.3, 08.12.2023 р., Сторонами було внесено зміни до контракту та змінено кількість товару, що підлягав поставці, зокрема:

- засіб захисту рослин: дикамба у формі диметиламінної солі 480 г/л у кислотному еквіваленті ,400 г/л, РК (Торгова назва Діамід), пакування 5 Л пластикова каністра, 4 каністри в картонній коробці, кількість 5 040,00 L, ціна за 1 л. - 4,11 USD ^, загальна ціна USD 20 714,40;

- засіб захисту рослин: Хлорпірифос, 500 г/л + Циперметрин, 50 г/л,,КЕ (Торгова назва Суфрон), пакування: 20 Л пластикова каністра, кількість 6 400,00 L, ціна за 1 л. - 4,22 USD/L, загальна вартість USD 27 008,00.

Загальна вартість контракту, з урахуванням змін, складає 47 822,40 дол.США. Умов поставки сторонами контракту не було змінено.

На виконання умов Контракту купівлі-продажу № VIT-RAINBOW-2023.3, 08.12.2023 р. та Додаткової угоди № 1 від 29.12.2023 року, Позивачем була здійснена оплата згідно платіжного документу № 231214/0011 68209 від 14.12.2023 року на суму 17 412,72 USD.

В подальшому позивачем здійснено повний розрахунок з продавцем товару згідно платіжного документу №240625/001338652 від 25.06.2024 р., на суму 30309,68 USD (другий платіж).

12.04.2024 року на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA400040010665U8 на товар Позивача.

До МД 24UA400040010665U8 декларантом було надано товаросупровідні документи, вказані у графі 44 МД у вигляді коду документа, номеру та дати документу:

- Сертифікат аналізів на Діамід від 21.12.2023;

- Сертифікат аналізів на Суфрон від 21.12.2023;

- Пакувальний лист б/н від 01.01.2024 року;

- Рахунок-фактура (інвойс) № 23RW2446 від 01.01.2024 року;

- Коносамент (Bill of lading) № 273164133 від 08.01.2024 року;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) АС 0348565 від 09.04.2024 року;

- Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) 24 ROCT190000235607 від 09.04.2024 р.;

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24С3700В2179/00172R від 01.01.2024 року;

- Банківський платіжний документ, що стосується товару 231214/001168209 від 14.12.2023 р.;

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг LS-4554063 від 10.04.2024 р.;

- Документ, що підтверджує вартість перевезення № 1106 від 10.04.2024;

- Страховий поліс №6610022024370197000153 від 05.01.2024;

- Зовнішньоекономічний договір № VIT-RAINBOW-2023.3 та додаток № 1 (Специфікація), 08.12.2023 р.;

- Договір про надання послуг митного брокера № 152 від 17.01.2024 року;

- Договір (контракт) про перевезення 23420-14 від 14.04.2023 р.;

- Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів) -13643 серія А 08524 від 25.01.2021 року;

- Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів) - 13651 серія А 08532 від 25.01.2024 року;

- Копія митної декларації країни відправника 431020240000001112 від 02.01.2024;

- Копія митної декларації країни відправника 431020240000001113 від 02.01.2024.

12.04.2024 року Хмельницькою митницею за результатами розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" документів для розмитнення Товару згідно митної декларації №24UА400040010665U8, було прийнято: Рішення про коригування митної вартості №UА400000/2024/000104/1 від 12.04.2024 р. яким було відкориговано митну вартість товару, вказаного в митній декларації:

Товар № 1: інсектицид на основі фосфорорганічних сполук: препарат Суфрон КЕ (хлорпірифос,500 г/л + циперметрин, 50 г/л) - митну вартість відкориговано з 28 717,45 дол.США, (за 7193,6 кг) до 29 349,89 дол.США (за 7193,6 кг). Різниця між заявленою Позивачем та відкоригованою Відповідачем митною вартістю складає 632,44 дол.США. Розрахована Позивачем митна вартість 1 124 793,74 грн., з якої мало бути сплачено ПДВ (20%) в розмірі 224 958,75 грн. Розрахована Відповідачем митна вартість 1 149 564,75 грн. (29 349,89 USD), з якої Позивачем фактично було сплачено ПДВ (20%) у розмірі 229 912,95 грн. Переплата по митним платежам складає: ПДВ (20%) - 4 954,20 грн.

Товар № 2: гербіцид на основі дикамби, її солей або ефірів: препарат Діамід РК (дикамба у формі диметиламінної солі, 480 г/л, у кислотному еквіваленті 400 г/л) - митну вартість відкориговано з 22097,22 дол.США, (за 5680,08 кг) до 23969,94 дол.США (за 5680,08 кг). Різниця між заявленою Позивачем та відкоригованою Відповідачем митною вартістю складає - 1 872,72 дол.США. Розрахована Позивачем митна вартість 865 495,14 грн., з якої мало бути сплачено ввізне митно (6,5%) в розмірі - 56 257,18 грн. та ПДВ (20%) - 184 350,46 грн. Розрахована Відповідачем митна вартість 938 845,02 грн. (23969,94 USD), з якої Позивачем фактично було сплачено ввізне митно (6,5%) в розмірі - 61 024,93 грн. та ПДВ (20%) - 199 973,99 грн. Переплата по митним платежам складає: ПДВ (20%) - 15 628,53 грн. та митного збору (6,5%) - 4 767,75 грн.

Загальний розмір переплати по митним платежам складає 25 350,48 грн., з яких:

- ПДВ (20%) - 20 582,73 грн.;

- митного збору (6,5%) - 4 767,75 грн.

На підставі даного рішення було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА400040/2024/000255 від 12.04.2024 року.

В Рішенні про коригування митної вартості Відповідачем зазначено, що подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:

- заявлена митна вартість товару № 1 (Суфрон КЕ) - не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 4,08 дол.США/кг;

- заявлена митна вартість товару № 2 (Дімад РК) - не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 4,22 дол.США/кг;

- до митного оформлення не подано заявку на перевезення, передбачену договором;

- до митної вартості не додано експедиційні послуги, визначені рахунком на перевезення;

- наявні розбіжності в частині порту відправлення на відправника в Копії МД країни відправника;

- вартість товару в страховому полісі не відповідає вартості товару в рахунку- фактурі;

- наявні розбіжності в частині вартості страхування.

Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації митному оформлені випуску чи пропуску товарів протиправними, а свої права порушеними Товариство з обмеженою відповідальністю Вітагро Партнер звернулося до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

За змістом ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. ч. 1 та 2 ст. 51 МК України).

У ч. 2 ст. 52 МК України зазначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 ст. 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У ч. 2 цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

При цьому, вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (ч. 5 ст. 53 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 у справі № 803/1212/14, від 12.03.2019 у справі № 820/8016/15 та від 26.11.2019 у справі № 821/107/16.

Згідно статті 57 МК України, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За приписами частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В обґрунтування вибору правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів митним органом зазначено, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МК України містять розбіжності що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару.

Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок № 684).

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.

Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, посадовою особою Митниці, яка здійснювала митне оформлення МД 2UА400040010665U8, виконуючи митну процедуру "контроль із застосуванням системи управління ризиками", було з`ясовано що системою аналізу та управління ризиками (СУР) згенеровано форми митного контролю:

- 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів": Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару;

- 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Відповідно до частини 4 статті 320 МК України, форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Перевірка документів та відомостей здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1статті 337 МК України).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому значно нижчий заявлений у МД рівень митної вартості може додатково свідчити про невключення до митної вартості усіх складових митної вартості товарів, визначених частиною 10 статті 58 МК України.

Судом встановлено, що за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів, виявлено розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, зокрема до митного оформлення не було подано заявку на перевезення, передбачену договором.

Суд першої інстанції вірно вказав, що неподання позивачем заявки до митного оформлення не є достатньою та обґрунтованою підставою вважати, що вартість послуг перевезення товару, яка була здійсненна додана до митної вартості, є непідтвердженою, однак, зазначена розбіжність все ж мала місце, тому у митного органу обгрунтовано виникла необхідність перевірки спірних відомостей.

Щодо підтвердження транспортних витрат судом встановлено, що декларантом не надано належне обґрунтування (калькуляція) таких. Митницею під час перевірки встановлено, що до митної вартості не додано експедиційні послуги, визначені рахунком на перевезення.

Довідкою про транспортно-експедиторські витрати від 10.04.2024 №1106, видана особою (ТОВ "ЛАМАНШ ШИПІНГ") підтверджується що витрати на транспортно- експедиторське обслуговування за межами державного кордону України були понесені позивачем. Натомість ним же самостійно було визначено митну вартість товарів, що декларуються за першим (основним) методом визначення митної вартості, а саме шляхом додавання до ціни товару витрат на транспортування. Тому у митного органу виникли сумніви щодо заявлення всіх складових митної вартості.

Підтвердження транспортно-експедиційних витрат належними доказами при залученні експедитора для доставки товару у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №810/2463/17, адміністративне провадження № К/9901/42652/18, зроблено правовий висновок, що належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників, тому у спірному випадку залишається непідтвердженою така складова митної вартості, як транспортні витрати".

Також, до митного оформлення декларантом було подано митну декларацію країни відправлення №431020240000001112 в якій вартість товару зазначено в розмірі 27 008,00 USD. Натомість вартість товару згідно рахунку-фактури (інвойсі) від 01.01.2024 №23RW2446 становить 47 722,40 USD, таку ж вартість товару було і задекларовано під час митного оформлення, що свідчить про наявні розбіжності в частині вартості страхування.

Відповідно до даних зазначених в митній декларації країни відправлення №431020240000001112, яка була подана декларантом до митного оформлення, порт відправлення зазначено ОСОБА_1 . Натомість у коносаменті №273164133 в графі порт відправлення зазначено порт Циндао Китай.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на те, що до адміністративного позову було додано копію експортної ліцензії Відправника (Продавця за контрактом № VIT-RAINBOW-2023.3 від 08.12.2024..), відповідно до якої підтверджується те, що у Відправника товару - SHANDONG WEIFANG RAINBOW CHEMICAL CO.LTD, кодом 91370000776323704Q., оскільки дана експортна ліцензія надавалася позивачем тільки до суду, а тому під час митного оформлення товарів вона не могла бути піддана аналізу.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Для виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою АСМО створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

В повідомленнях декларанту було повідомлено, що у зв`язку з тим, що документи, подані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, необхідно надати документи згідно частини 3 та 4 статті 53 МКУ, що містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів зі складанням відповідного переліку (витяг з АСМО "Інспектор" повідомлення декларанту та відповіді на них додаються)

У відповідь декларантом повідомлено, що ним подано усі основні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару а також про неможливість подання інших додаткових документів.

Відповідно до пунктів 7 та 8 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, а також надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування. Однак така вимога до митного органу не надходила.

Оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Враховуючи те, що декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Хмельницькою митницею правомірно було винесено рішення про коригування митної вартості від № UА400000/2024/000104/1 від 12.04.2024 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, за приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Матеріалами справи встановлено, що митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації про вартість операції з ідентичними та подібними товари. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 62 та 63 МКУ) причині відсутності у митного органу інформації основи для віднімання та додавання вартості.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органами митних вартостях, що і було здійснено у даному випадку (джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 13.03.2024 24UА100230504637U6 згідно якої за рівнем митної вартості 4,08 дол. США/кг здійснене митне оформлення подібних товарів. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 13.03.2024 24UА100250601308U5 згідно якої за рівнем митної вартості 4,08 дол. США/кг здійснено митне оформлення подібних товарів).

В рішенні про коригування митної вартості № UА400000/2024/000104/1 від 12.04.2024 р., міститься вся необхідна та законодавчо визначена інформація, зокрема щодо: проведеного коригування митної вартості товарів (графа 30 "Коригування" (у графі зазначено визначена митним органом у валюті рахунка-фактури (інвойсу) - доларах США за одиницю Товару (тобто за 1 кг, що відповідно не потребує жодного коригування на партію товару, адже розраховується множенням за загальну вагу); у графі 31 "Код методу визначення вартості митного органу" - зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товарів - "3" - стаття 60 МКУ "Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів", а не "резервний", як зазначено в позовній заяві (сторінка 10); в графі 33 - обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

Таким чином, оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №809/1260/17, де Суд зазначив «аналіз норм матеріального права (статей 49, 51, 52, 53, 54 МК України) свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи». Також Верховним Судом у цьому судовому рішенні підсумовується, що «оскільки позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства».

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.