Постанова

від 20.01.2025 по справі 120/2130/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2130/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар П.О.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

20 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Вінницькогоокружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

17 грудня 2024 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

14.01.2025 року об 11:03 год від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання, яку суд не приймає до уваги, оскільки остання надійшла після прийняття судом рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на підставі наказу виданого ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.09.2023 року № 2453к та повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки від 01.09.2023 року № 116 які направлено поштовим відправленням з повідомленням про вручення 01.09.2023 року на юридичну адресу ТОВ Ситковецьке; вул. Мандролька буд. 19, с. Ситківці, Гайсинський район, Вінницька область, (вручено поштою 09.09.2023 року під підпис керівнику ТОВ Ситковецьке Руснаку Вадиму Олександровичу), начальником Немирівського відділу перевірок платників Русланою Лісевич, головним державним інспектором Немирівського відділу перевірок платників Аркадієм Водзяновським, відповідно до вимог статті 20., пункту 75.1. статті 75., підпунку 78.1.7 пункту 78.1 статті 78., статті 79., пункту 82.2. статті 82.,підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу Х, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, (із змінами та доповненнями), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за №2464-VI (зі змінами та доповненнями) проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Ситковецьке (ТОВ Ситковецьке, код за ЄДРПОУ 33845116) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року, податку на додану вартість за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року, податку з доходів фізичних осіб, військового збору та правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 06.11.2023 року №18902/02-32-07- 14/33845116 у якому зафіксовано встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства.

ТОВ «СИТКОВЕЦЬКЕ», не погоджуючись з висновками зазначеного акта перевірки, подало до ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення на акт перевірки у якому просило скасувати Акт перевірки від 06.11.2023 року №18902/02-32-07-14/33845116 та встановити строк для надання документів та пояснень для проведення позапланової виїзної перевірки.

У результаті розгляду Заперечення, яке відбулось 30 листопада 2023 р. о 14.00 в приміщенні ГУ ДПС у Вінницькій області за адресою 21028 м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе 7 прийнято рішення про проведення позапланової документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження відповідно до пп.78.1.5 п.78.1, п.78.2 ст.78, ст.79, п. 82.2 ст.82 та п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі наказів ГУ ДПС у Вінницькій області № 3416к від 01.12.2023 року та № 3519к від 15.12.2023р , керуючись ст. 20., п. 75.1. ст. 75., п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78., п. 82.2. ст. 82., п.п.69.2 п. 69 підрозділу Х, розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ситковецьке» з питань, що стали предметом оскарження, а саме дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року, податку на додану вартість за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року, податку з доходів фізичних осіб, військового збору та правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року.

За результатами перевірки складено акт від 02.01.2024р. № 15/02-32-07-14/33845116, відповідно до якого встановлено порушення:

1) підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 розділу ІІІ з врахуванням вимог пункту 44.1 та пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (із змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 року №73 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 року за №336/22868 (із змінами), ТОВ Ситковецьке за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 552 733 грн., в тому числі: за І квартал 2020 року у сумі 704 603 грн. (за перше півріччя 2020 року у сумі 704 603 грн., за три квартали 2020 року у сумі 704 603 грн.), за 2020 рік у сумі 1 552 733 грн. (за четвертий квартал в сумі 848 130 грн.);

2) статті 46, статті 47, статті 48, абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу

України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ "Ситковецьке" за звітні (податкові) періоди 2021 рік та 2022 рік не подано до контролюючих органів Податкову декларацію з податку на прибуток;

3) пункту 44.1 статті 44, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 194,1 статті 194, пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198, абзацу в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), підпункту 5) пункту 4. статті V. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, Затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289), а саме: ТОВ Ситковецьке, за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3 441 903 грн., в тому числі: за січень 2020 року в сумі 707 783 грн., за лютий 2020 року в сумі 75 109 грн., за квітень 2021 року в сумі 153 134 грн., за травень 2021 року в суму 303 096 грн., за жовтень 2021 року в сумі 39 042, за листопад 2021 року в сумі 2 142 978 грн., за грудень 2021 року в сумі 19 761 грн.;

4) підпункту 5) пункту 4. статті V. Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, Затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289), ТОВ Ситковецьке за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року завищено рядок 21 «Cуми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) на загальну суму 566 445 грн., в тому числі: за січень 2020 року в сумі 75 109 грн., за квітень 2021 року в сумі 329 199 грн., за травень 2021 року в сумі 26 103 грн., за червень 2021 року в сумі 26 103 грн., за липень 2021 року в сумі 26 103 грн., за серпень 2021 року в сумі 26 103 грн., за вересень 2021 року в сумі 26 103 грн., за жовтень 2021 року в сумі 11 861 грн., за листопад 2021 року в сумі 19 761 грн.;

5) пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами і доповненнями), по ТОВ Ситковецьке рахуються незастосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 22 058,61 грн.;

6) пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VІ (із змінами і доповненнями) ТОВ Ситковецьке не забезпечено своєчасність здійснення реєстрації податкових накладних (реєстрація з порушенням терміну 15 календарних днів) в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 2 659 011 грн., в тому числі; за квітень 2021 року в сумі 483 333 грн., за жовтень 2021 року в сумі 24 800 грн., за листопад 2021 року в сумі 2 150 878 грн.;

7) пункту 266.1, пункту 266.2, пункту 266.3, пункту 266.5, пункту 266.6, пункту 266.7, пункту 266.9, пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), ТОВ "Ситковецьке" занижено податкові зобов`язання з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 14 049,75 грн., в тому числі: за звітний (податковий) період 2022 рік у сумі 14 049,75 грн.

8) статті 46, статті 47, статті 48, абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ "Ситковецьке" за звітний (податковий) період 2022 рік не подана до контролюючих органів Податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з додатками.

9) пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (із змінами і доповненнями), по ТОВ Ситковецьке рахуються незастосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з орендної плати в сумі 54 437,73 грн.;

10) статті 46, статті 47, статті 48, абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ "Ситковецьке" за звітні (податкові) періоди третій та четвертий квартали 2022 року не подана до контролюючих органів Податкова декларація з рентної плати;

11) п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року перевіряємий період підприємством подано не в повному обсязі відомості податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також підприємством не подано податковий розрахунок форми 4 ДФ за 1 кварта 2022 року.

12) п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) не перерахування (не сплата) податковим агентом до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян у вигляді заробітної плати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 533 637,75 грн., в тому числі: серпень 2020 року в сумі 40676,23 грн., вересень 2020 року в сумі 53458,52 грн., жовтень 2020 року в сумі 54861,71 грн., листопад 2020 року в сумі 50899,44 грн., грудень 2020 року в сумі 53927,69 грн., січень 2021 року в сумі 24166,99 грн., лютий 2021 року в сумі 26986,38 грн., березень 2021 року в сумі 26647,30 грн., квітень 2021 року в сумі 21870,00 грн., травень 2021 року в сумі 21384,43 року в сумі 21993,51 грн., липень 2021 року в сумі 22549,82 грн., серпень 2021 року в сумі 18595,50 грн., вересень 2021 року в сумі 17730,00 грн., жовтень 2021 року в сумі 17127,90 грн., листопад 2021 року в сумі 17229,31 грн., грудень 2021 року в сумі 39212,93 грн., січень 2022 року в сумі 4320,09 грн.

13) п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) несвоєчасне перерахування податковим агентом до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян у вигляді заробітної плати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 1422728,48 грн., в тому числі: Сальдо на початок перевірки в сумі 858718,56 грн.; Листопад 2019 року в сумі 65445,90 грн.; Грудень 2019 року в сумі 53241,24 грн.; Січень 2020 року в сумі 46700,20 грн.; Лютий 2020 року в сумі 45299,95 грн.; Березень 2020 року в сумі 50 565,95 грн.; Квітень 2020 року в сумі 54 822,05 грн.; Травень 2020 року в сумі 54334,30 грн. по терміну спати 08.06.2020 року; Червень 2020 року в сумі 56064,33 грн.; Липень 2020 року в сумі 56614,78 грн.; Серпень 2020 року в сумі 12235,06 грн.

14) п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) не сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів інших ніж заробітна плата за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 376538,32 грн., в тому числі: грудень 2019 року в сумі 287 341,41 грн., грудень 2020 року в сумі 89 196,91 грн.

15) п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) несвоєчасне перерахування податковим агентом до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян при виплаті доходів інших ніж заробітна плата за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 231766,38 грн., в тому числі: Сальдо на початок перевірки в сумі 231766,38 грн. по строку сплати 30.11.2019 року підприємством сплачено 13.12.2019 року в сумі 87528,91 грн. та 24.01.2020 року в сумі 141436,56 грн.

16) пп. 1.5 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 п.168.1 ст.168 п.176.1 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платником податків не перераховано військового збору за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року на суму 28044,68 грн., в тому числі: грудень 2019 року військовий збір з орендної плати в сумі 4726,83 грн., січень 2021 року в сумі 2013,92 грн., лютий 2021 року в сумі 2248,86 грн., березень 2021 року в сумі 2220,60 грн., квітень 2021 року в сумі 1822,50 грн., травень 2021 року в сумі 1782,03 грн., червень 2021 року в сумі 1832,79 грн., липень 2021 року в сумі 1879,16 грн., серпень 2021 року в сумі 1549,63 грн., вересень 2021 року в сумі 1477,50 грн., жовтень 2021 року в сумі 1427,33 грн., листопад 2021 року в сумі 1435,78 грн., грудень 2021 року в сумі 3267,74 грн., січень 2022 року в сумі 360,01 грн.

17) пп. 1.5 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 п.168.1 ст.168 п.176.1 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями платником податків перераховано військового збору з порушенням термінів сплати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 130070,35 грн., в тому числі: сальдо на початок перевірки на в сумі 81240,46 грн., листопад 2019 року в сумі 5453,82 грн., грудень 2019 року в сумі 4436,82 грн., грудень 2019 року військовий збір з доходів інших ніж заробітна плата в сумі 23945,36 грн, січень 2020 року в сумі 3891,69 грн., серпень 2020 року в сумі 2075,59 грн., вересень 2020 року в сумі 4454,86 грн., жовтень 2020 року в сумі 4571,75 грн.

18) частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, в результаті чого занижено суму єдиного внеску що підлягала перерахуванню до бюджету, при нарахуванні заробітної плати особам, які працюють на умовах трудового договору в загальній сумі 5280,11 грн., у т.ч. : у січні 2022 р. 5280,11 грн.

19) ч.8, ч.12 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасна сплата до бюджету єдиного внеску, нарахованого за календарний місяць, за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в загальній сумі 117503,59 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2019 року в сумі 61842,14 грн., за січень 2020 року в сумі 55661,45 грн.

У результаті встановлених та зафіксованих у акті перевірки порушень 31.01.2024 року ГУ ДПС у Вінницькій області винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0022900714, яким за порушення ст. 46, ст. 47, ст. 48, абзацу 1 п. 49.2 ст. 49 ПКУ (не подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) застосовано штрафну санкцію 340 грн.;

- №0022790714, яким за порушення ст.44 ПК ( не надання первинних документів) застосовано штрафну санкцію 1020 грн.;

- №0022780714, яким за порушення ст. 46, ст. 47, ст. 48, абзацу 1 пункту 49.2 ст. 49 ПКУ, а саме за звітні (податкові) періоди третій та четвертий квартали 2022 року не подано податкову декларацію з рентної плати застосовано штрафну санкцію 680 грн.

- №0022730714, яким за порушення ст. 46, 47, 48, абзацу 1 п. 49.2 ст. 49 ПКУ, а саме за звітні періоди 2021 рік та 2022 рік не подано до контролюючих органів Податкову декларацію з податку на прибуток застосовано штрафну санкцію 340 грн.

- №0023122406, яким за порушення п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПКУ, а саме подано не в повному обсязі відомості податкову звітність про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також підприємством не подано податковий розрахунок форми 4 ДФ за 1 квартал 2022 року застосовано штрафну санкцію 1020 грн.

- №0022810714, яким за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ Ситковецьке не забезпечено своєчасність здійснення реєстрації податкових накладних (реєстрація з порушенням терміну 15 календарних днів) в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано штрафну санкцію 132 9505,50 грн.

- №0022850714, яким за порушення пункту 124.1, 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки застосовано штрафну санкцію 166 922,10грн.

- №0022830714, яким за порушення пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, а саме невчасну сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість застосовано штрафну санкцію 74 277.01 грн.

- №0022870714, яким за порушення пункту 266.1, пункту 266.2, пункту 266.3, пункту 266.5, пункту 266.6, пункту 266.7, пункту 266.9, пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Ситковецьке" занижено податкові зобов`язання з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 14 049,75 грн. донараховано основний платіж у розмірі 14049.75грн. та застосовано штрафну санкцію 3512.44грн, всього 17 562,19 грн.

- №0022680714, яким за порушення п.п. 134.1.1 пункту 134 статті 134 розділу ІІІ з врахуванням вимог пункту 44.1 та пункту 44.2 статті 44 розділу ІІ Податкового кодексу України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 року №73, а саме ТОВ Ситковецьке за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року занижено податок на прибуток у зв`язку з чим підприємству донараховано податок на прибуток 1 552 733 грн. та застосовано штрафну санкцію 338 183 грн., всього 1 890 916 грн.

- №0022750714, яким за порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, статті 185, пункту 187.1. статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 194,1 статті 194, пункту 198.1 та пункту 198.2 статті 198, абзацу в) пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Ситковецьке за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у зв`язку з чим підприємству донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 3 441 903 грн. та застосовано штрафну санкцію 860 476 грн., всього 4 302 379 грн.

- №0023272406, яким за порушення ч.8, ч.12 статті 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування» , а саме несвоєчасна сплата до бюджету єдиного внеску, нарахованого за календарний місяць, за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року застосовано штрафну санкцію 11 410,6 грн.

- №0023072406, яким за порушення пп. 1.5 п.16? підрозділу 10 розділу ХХ, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 п.168.1 ст.168 п.176.1 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Ситковецьке не перераховано військовий збір за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року на суму 28 044,68 грн. у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію 7 011,17грн та пеню 13601,36грн., всього 28 044,68 грн.

- №0023232406, яким за порушення частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме занижено суму єдиного внеску що підлягала перерахуванню до бюджету, при нарахуванні заробітної плати особам, які працюють на умовах трудового договору в загальній сумі 5280,11 у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію 2640,06грн.

- №0023092406, яким за порушення пп. 1.5 п.16? підрозділу 10 розділу ХХ, п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 п.168.1 ст.168 п.176.1 «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме ТОВ Ситковецьке перераховано військовий збір з порушенням термінів сплати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 130070,35 грн. у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію 29742,04 грн. та пеню 994,11грн., всього 30736,15 грн.

- №0023062406, яким за порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме несвоєчасно перераховано податковим агентом до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу у вигляді заробітної плати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 1422728,48 грн. у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію 273 198,02 грн. та пеню 32864,97 грн., всього 306 062,99 грн.

- №0023032406, яким за порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме не перерахування (не сплата) податковим агентом до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян у вигляді заробітної плати за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 533637,75 грн. донараховано 533637,75грн., застосовано штрафну санкцію 133409, 43грн., пеню 283585,96грн., всього 950633,14 грн.

- №0022822406, яким за порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме не сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів інших ніж заробітна плата за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 376538,32 грн. донараховано 376538,32грн, застосовано штрафну санкцію 94134,58 грн, пеню 271018,35 грн., всього 741691,25 грн.

- №0022952406, яким за порушення п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57, п.п168.1.1, п..п 168.1.4., п.п.168.1.5, пп168.1.2 п.168.1 ст.168 п.176.1 пп «а» п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податковим агентом до бюджету податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходу на користь громадян при виплаті доходів інших ніж заробітна плата за період з 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 231 766,38 грн. застосовано штрафну санкцію 57 941,6грн, пеню 3 280,45грн., всього 61 222,05 грн.

Крім того, податковим органом винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головного управління ДПС у Вінницькій області №0023272406 від 31.01.2024 року, а також винесено вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) Ю-№0023182406, якою застосовано штрафну санкцію у розмірі 5280,11грн. у зв`язку з заниженням суми єдиного внеску що підлягала перерахуванню до бюджету, при нарахуванні заробітної плати особам, які працюють на умовах трудового договору у січні 2022 р. на 5280,11 грн. чим порушено частину 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки в даному випадку позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, тому колегія суддів надає оцінку апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Вінницькій області в частині задоволених позовних вимог.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено з матеріалів справи, працівниками Головного управління ДПС у Вінницькій області з 10.10.2023 року по 30.10.2023 року на підставі наказів ГУ ДПС у Вінницькій області №2453к від 01.09.2023 та №3033к від 30.10.2023 року проведена невиїзна документальна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситковецьке».

Як на протиправність дій відповідача позивач вказує, що з акту перевірки №18902 від 06.11.2023 вбачається, що за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, ГУ ДПС у Вінницькій області, був складений акт документальної позапланової виїзної перевірки.

На порушення ч.3 ст. 86 ПК України, ГУ ДПС у Вінницькій області за результатом проведеної на підставі наказів від 01.09.2023 №2453к та №3033к документальної позапланової невиїзної перевірки не був складений та не був зареєстрований акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СИТКОВЕЦЬКЕ».

Таким чином, позивач вважає перевірку незаконною у зв`язку з тим, що у лівому верхньому куті акту перевірки від 06.11.2023 року №18902/02-32-07- 14/33845116 зазначено: про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СИТКОВЕЦЬКЕ», тоді як перевірка була невиїзна.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 06.11.2023 року №18902/02-32-07- 14/33845116 останній має назву: "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ".

Разом з тим, по тексту акту перевірки значиться "невиїзна документальна позапланова перевірка" та нормативне обґрунтування свідчить про проведення податковим органом "невиїзної" документальної перевірки. А зазначення у найменуванні Акту перевірки "виїзна" свідчить про допущення службовими особами податкового органу технічної описки при складанні такого акту.

Суд зауважує, що саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки, який містить описку.

У постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 Верховний Суд, застосувавши норми підпунктів 17.1.6, 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, пункту 58.1 статті 58, пунктів 86.1, 86.7, 86.8 статті 86 ПК, дійшов висновку, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків. Верховний Суд також зазначив, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта. Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Дефект акту перевірки у вигляді описки немає негативних наслідків та не порушує права суб`єкта господарювання. За висновком Верховного Суду, акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний дефект акта перевірки не може бути достатньою підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо правомірності винесення податковим органом спірних податкових повідомлень - рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, Головним управління ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення №0022810714 від 31.01.2024року, яким на порушення абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 , п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «СИТКОВЕЦЬКЕ» ЄДРПОУ 33845116 порушено строк реєстрації (не зареєстровано) податкові накладні на загальну суму 2 659 011грн. в тому числі: за квітень 2021 в сумі 483333грн., за жовтень 2021 в сумі 24 800грн., за листопад 2021 в сумі 2 150 878грн. У зв`язку з чим на підставі абз. 4 п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1 329 505,50грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За своєю правовою природою норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану) за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

З акту перевірки №15/02-32-07-14/33845116 від 02.01.2024 слідує, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України , а саме ТОВ "Ситковецьке" не зареєстровано в ЄДР податкові накладні на загальну суму 2 659 011грн. в тому числі: за квітень 2021 в сумі 483333грн., за жовтень 2021 в сумі 24 800грн., за листопад 2021 в сумі 2 150 878грн.

Поряд з цим суд враховує, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення №0022810714 від 31.01.2024року, вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України на дату, коли таке порушення було фактично допущене платником.

Разом з тим, виходячи з приписів п. 11 підрозділу 10 розділу ХІХ "Перехідні положення" ПК України, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону № 2876 -ІХ.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0022810714 від 31.01.2024 року, що в свою чергу свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України.

Даючи оцінку доводам апелянта з приводу правомірності дій відповідача при винесенні податкових повідомлень-рішень від 31.01.2024 року №0022730714 та №0022900714, якими за порушення ст. 46, ст. 47, ст. 48, абз 1 п. 49.2 ст. 49 ПК України було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340грн. за неподання до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за 2021-2022 рік, колегія суддів вказує на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено порушення статті 46, статті 47, статті 48, абзацу 1 пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) ТОВ "Ситковецьке" за звітні (податкові) періоди 2021 рік та 2022 рік не подано до контролюючих органів Податкову декларацію з податку на прибуток та застосовано штрафну санкцію в розмірі 340 грн.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п.49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПК України. За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. Штраф стягується за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, неподання чи несвоєчасне подання податкової декларації або іншої звітності тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

При цьому штраф накладається в розмірі 340 гривень за кожний окремий випадок неподання або несвоєчасного подання податкової декларації або іншої звітності.

У даному випадку відповідач встановив, що позивач за період 2021-2022 рік не подано до контролюючих органів Податкову декларацію з податку на прибуток.

В той час, пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236 (із змінами) з 19 грудня 2020 року на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», строк дії якого було неодноразово продовжено та який тривав до 30.06.2023 включно.

При цьому як станом на день прийняття оскаржуваного рішення (31.01.2024), так і станом на теперішній час норма, викладена у п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є чинною, законодавцем її дія не призупинялась.

Тобто станом на 31.01.2024 відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за неподання податкових декларацій з податку за прибуток за 2021-2022 роки, які були вчинені в період дії СOVID карантину, мав врахувати норми п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень від 31.01.2024 №0022730714 та №0022900714.

Визначаючись щодо правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення №0022680714 від 31.01.2024, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 890 960,0 грн., у т.ч. - за податковими зобов`язаннями 1 552 733,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 338 183,0 грн., та податкового повідомлення - рішення №0022750714, 4, яким за порушення: п.44.1 ст. 44, 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194, п. 198.1 п. 1982 ст. 198, абз в) п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «СИТКОВЕЦЬКЕ» ЄДРПОУ 33845116 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 302 379,00грн (3 441 903грн збільшено основне зобов`язання, 860476 застосовані штрафні (фінансові) санкції), колегія суддів вказує слідуюче.

Як вбачається з Акту перевірки, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є висновок про заниження Позивачем доходів за 2020 рік у загальній сумі 8 626 296,0 грн., а саме:

- заниження дохід за 2020 рік у сумі 1 672 989,0 грн. (арк. 10 Акту перевірки);

- заниження дохід за 1 квартал 2020 року внаслідок невключення до його складу безоплатно отриманих від ТОВ «АДЕЛЬВЕЙС СИСТЕМ» товарів на суму 3 914 460,0 грн. (арк. 11 Акту перевірки);

- заниження доходу у 4 кварталі 2020 року у загальній сумі 3 038 847,76 грн. (дохід від операцій купівлі-продажу іноземної валюти 2 955 514,43 грн., дохід від реалізації інших оборотних активів 100 000,0 грн., податкові зобов`язання по ПДВ 16 666,67 грн.) (арк. 23 Акту перевірки).

Податковий орган дійшов висновку шодо порушення позивачем п. 44.1, п 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПК України у зв`язку з чим, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1 890 960,0 грн. 00 коп, у т.ч. - за податковими зобов`язаннями 1 552 733,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 338 183,0 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ситковецьке» на порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями) від 02.12.2010 року №2755-VI, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» підприємством до складу інших доходів за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року не віднесено доходи по безоплатно отриманих виробничих запасах на суму 3 914 460 грн., в тому числі:

- за 1 кв. 2020 року в сумі 3 914 460 грн. (звітні періоди 1кв. 2020 року, півріччя 2020 року, три квартали 2020 року) в зв`язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Адельвейс Систем» (код ЄДРПОУ - 33845116) у періоді січень 2020 року.

Під час проведення перевірки встановлено, що згідно Ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Михайленка А.В по справі №127/20449/21) на підприємстві проводились обшуки, під час яких згідно протоколів обшуку від 02.09.2021 р заступником начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Вінницькій області Іриною ШИРМАН було вилучено документи пов`язані з здійсненням фінансово господарських відносин з ТОВ «Адельвейс Систем» код ЄДРПОУ: 43273002 за період січень 2020 року. В подальшому вилучені документи було направлено до Немирівської окружної прокуратури Вінницької обласної прокуратури в межах кримінального провадження №32021020000000024 від 01.01.2021 року. ГУ ДПС у Вінницькій області направлено запит до Немирівської окружної прокуратури № щодо надання можливості ознайомлення з оригіналами вилучених первинних документів.

Перевіркою встановлено здійснення ТОВ "Ситковецьке" господарських операцій по придбанню товару (соя та добрива рідкі азотні (КАС-32) у ТОВ «Адельвейс Cистем» (код ЄДРПОУ 43273002.

ТОВ «Адельвейс Cистем» (код ЄДРПОУ 43273002 перебуває на обліку в 1819 ГУ ДПС у Сумській області (м.Суми), податкова адреса: 40000 СУМСЬКА ОБЛ. ЗАРІЧНИЙ ВУЛ. КООПЕРАТИВНА БУД. 19, стан платника 0- платник податкiв за основним мiсцем облiку, основний вид діяльності - 46.21-оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насiнням i кормами для тварин). Зареєстровано платником ПДВ 01.11.2019 року, свідоцтво № 200486893 , індивідуальний податковий номер 432730005812 анульовано рішенням контролюючого органу 31.03.2021 р у зв`язку з відсутністю поставок та ненаданням декларацій протягом року. Відповідно до податного підприємством звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за 01.2020р., прийнятого 18.02.2020р. за № 9028053715, працювало у штаті - 13 осіб, загальна сума нарахованої зарплати 111000 грн.

Остання подана звітність з податку на додану вартість за березень 2020 року. Рішенням ГУ ДПС у Сумській області № 28824 від 27.02.2020 р визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Так, в січні 2020 року між підприємствами укладено договір поставки за без номера та без дати (наявні лише дата 2020 рік).Згідно умов договору згідно якого ТОВ «Адельвейс Систем» (Продавець) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність (Поставити) товар (засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин, сільськогосподарських культур, мінірельні добрива), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та оплати його вартість. У разі виникнення у Покупця потреби в поставці додаткової кількості Товару із асортименту, така поставка здійснюється при умові додаткового підписання Сторонами окремих Додаткоивх угод. Факт поставки та передачі Товару від Постачальника до Покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передачі або товаро-транспортних накладних) повноважними підписами сторін. З моменту підписання Сторонами накладних до Покупця переходить право на товар та ризики його випадкового знищення та пошкодження.

Ціна Товару ( в.т.ч ціна за одиницю Товару) вказується у видаткових накладних. Ціна Товару включає вартість зворотної тари,упаковки. Спалата ціни Товару Покупцем здійснюється у національній валюті. Сума договору складає суму всіх вартостей Товару, поставлених на умовах цього Договору. Згідно з п.4 Договору приймання товару по кількості (одиниць виміру) та якості проводиться Покупцем у присутності представника Покупця в момент отримання товару від Постачальника. Приймання товару за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною .

На виконання умов договору ТОВ «Адельвейс систем» оформлено реалізацію ТМЦ (сої та КАС-32) на ТОВ «Ситковецьке» у періоді січень 2020р. згідно наступних видаткових накладних:

- ВН №СТ-0000242 від 25.01.2020 згідно якої придбано 55 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 489390,00 грн, з них 84565, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000243 від 27.01.2020 згідно якої придбано 51 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 453798,00 грн, з них 75633, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000245 від 28.01.2020 згідно якої придбано 54 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 480492,00 грн, з них 80082, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000246 від 29.01.2020 згідно якої придбано 56 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 4982882,00 грн, з них 83048, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000247 від 29.01.2020 згідно якої придбано 53 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 471594,00 грн, з них 78599, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000241 від 20.01.2020 згідно якої придбано 50 т мінеральних добрив КАС-32 на загальну суму з ПДВ 480000,00 грн, з них 80000, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000240 від 20.01.2020 згідно якої придбано 51 т сої на загальну суму з ПДВ 489600,00 грн, з них 81600, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000239 від 19.01.2020 згідно якої придбано 49 т сої на загальну суму з ПДВ 470400,00 грн, з них 78400, 00 грн ПДВ;

- ВН №СТ-0000238 від 18.01.2020 згідно якої придбано 39 т сої на загальну суму з ПДВ 374400,00 грн, з них 62400, 00 грн ПДВ.

Перевіркою встановлено, що видаткові накладні виписані (оформлені) ТОВ «Адельвейс Систем» не містять всіх обов`язкових реквізитів, а саме: наявні лише факсимільні підписи посадових осіб ТОВ «Адельвейс Систем», посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені ТОВ «Адельвейс Систем».

Податковий орган дійшов висновку, що усі видаткові накладні, виписані (оформлені) ТОВ «Адельвейс Систем», складено з порушенням п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 р. (із змінами та доповненнями), та, відповідно, не можуть вважатися первинними документами так як містять недоліки, які є підставою для невизнання господарської операції.

Серед документів вилучених правоохоронними органами ознайомлення з якими проведено 16.02.2022 в приміщенні ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області відсутні акти приймання передачі, ТТН, Акти звірки,паспорта якості (відповідності) тощо.

З огляду на зазначене перевіряючи дійшли висновку, що за вказаною господарською операцію ТМЦ є безоплатно отриманими.

За приписами норм пунктів 44.1, 44.2, 44.3 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Визначення первинного документу та загальні вимоги до оформлення первинних документів містяться в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі - Закон України від 16 липня 1999 року №996-ХІV) та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV).

В свою чергу, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку (частина 3 статті 9 цього Закону).

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим, відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року № К/9901/5042/17.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі №808/2447/17 та від 31.07.2018 у справі №820/3119/17.

Так як товар був придбаний. Після поставки, було виписано відповідні податкові накладні та належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши зміст наданих позивачем документів, за результатами співставлення документів по відносинам із ТОВ "Едельвейс" колегія суддів приходить до висновку, що спірні господарські операції були спрямовані на настання реальних наслідків.

Суд звертає увагу, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання.

Крім того, варто зазначити, що документи на перевезення не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Так, у постанові від 24 травня 2019 року у справі № 826/7423/16 та у постанові від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Більш того, Верховний Суд вказав на те, що товарно-транспортні накладні на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами.

У постанові від 20 серпня 2020 року у справі № 804/5374/17 Верховний Суд виклав аналогічні висновки та зазначив, що доводи податкового органу щодо відсутності товарно-транспортних накладних як обставини, що свідчить про нереальність господарських операцій, є безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції в цілому.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта щодо сертифікатів якості, оскільки наявність недоліків в оформленні сертифікатів якості (відповідності), так само і їх відсутність не є підставою для висновків про нереальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому, суд зазначає, що такі документи, як сертифікати якості (відповідності) не є документами бухгалтерського обліку чи податкового обліку, які засвідчують факт вчинення господарської операції.

Така правова позиція сформована Верховним Судом та відображена, зокрема, у постанові від 20 березня 2020 року у справі № 813/1872/13-а.

В акті перевірки міститься посилання на те, що господарська операція не відбулася у зв`язку із відсутністю ланцюгу поставки товарів до контрагента.

Колегія суддів не заперечує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість використання податковим органом інформаційних баз контролюючих органів, з метою виконання покладених на останніх функцій та завдань, проте, суд зазначає, що наявна в інформаційних базах ДПС інформація не може бути доказом в розумінні процесуального закону щодо реальності господарських операцій.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари не отримувались платником податків від його контрагента.

Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Крім того, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). У зв`язку з цим одне лише посилання на відсутність у постачальника - контрагента у господарській операції матеріально-виробничих та/або трудових ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, не може бути достатньою підставою для донарахування платнику податків податкових зобов`язань.

Європейський Суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Відповідач, в даній частині лише зробив аналіз правовідносин, до яких ТОВ СИТКОВЕЦЬКЕ вручений не був, і за наслідки яких не може нести відповідальність.

ТОВ «Адельвейс Систем» у періоді постачання товару, складання податкових накладних та здійснення господарських операцій на адресу ТОВ «СИТКОВЕЦЬКЕ» було зареєстроване як платник податку на додану вартість у порядку, передбаченому законодавством, та включене до реєстру платників податку на додану вартість, що не спростовано Відповідачем.

Доводи податкового органу про не підтвердження реальності зазначених господарських операцій з огляду на не підтвердження поставок в ланцюгу до товаровиробника, не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкового кредиту. Сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов`язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов`язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. У разі, якщо ТОВ «ЗОРІНА ПРАЙМ» не здійснила відображення в податковому обліку придбання або виробництво сої та добрив КАС- 32, то ці дії або бездіяльність тягнуть негативні наслідки виключно для цієї юридичної особи.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавство України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи , в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Якщо, відбувається можливе недотримання податкового законодавства контрагентом то правові наслідки повинні застосовуватись саме до цього платника, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (контрагентів платника). ПК України не містить обмеження або залежність в частині виникнення у платника податків права на декларування валових витрат та податкового кредиту від операцій з контрагентами, в залежність від стану та розміру економічних ресурсів.

Податковий кодекс України містить чіткі правові норми відповідно до яких підстава для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (п.201.10 ПК України), яка засвідчує факт придбання платником податків товарів/послуг (п. 198.2 ПК України), а тому кодекс не містить норм, які б встановлювали додаткову необхідність підтвердження сум, включених до складу податкового кредиту іншими документами, окрім податкової накладної, яка містить обов`язкові реквізити.

Наявність або відсутність окремих документів, або помилки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів, або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків мали місце у зв`язку з його господарською діяльністю.

Акт перевірки контролюючого органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомленням-рішенням №0022750714 від 21.01.2024 та №0022680714 від 31.04.2024 підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо правомірності податкового повідомлення - рішення №0023092406 від 31.01.2024року, яким за порушення п.п. 54.2 ст. 54, абз 2 п. 57.1 ст. 57 , п.п. 168.1.2 п.п. 168.1.4 , п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.4, 1.6 п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було збільшено суму грошового зобов`язання пені з військового збору на загальну суму 30 736грн. 15коп, а саме: 29742,04грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 994,11грн. пеня відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129 1 ст. 129 ПК України, з огляд на слідуюче.

Обґрунтовуючи прийняття вказаного рішення, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення підпункт 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 54.2 ст. 54, п. 15 57.1 ст. 57, п.168.1 ст. 168, п. 176. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) платником податків перераховано військового збору з порушенням термінів сплати за період з 01.11.2019 по 31.12.2022 в сумі 130070,35грн в тому числі: сальдо на початок перевірки на суму 81240,46грн, листопад 2019 в сумі 5453,82грн, грудень 2019 в сумі 4436,82грн, грудень 2019 військовий збір з доходів інших ніж заробітна плата в сумі 23945,36грн, січень 2020 в сумі 3891,69грн, серпень 2020 в сумі 2075,59грн, вересень 2020 в сумі 4454,86грн, жовтень 2020в сумі 4571,75грн.

Так, перевіркою встановлено порушення підпункт 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, п.168.1 ст. 168, п. 176. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) платником податків перераховано військового збору з порушенням термінів сплати за період з 01.11.2019 по 31.12.2022 в сумі 130070,35грн в тому числі: сальдо на початок перевірки на суму 81240,46грн, листопад 2019 в сумі 5453,82грн, грудень 2019 в сумі 4436,82грн, грудень 2019 військовий збір з доходів інших ніж заробітна плата в сумі 23945,36грн, січень 2020 в сумі 3891,69грн, серпень 2020 в сумі 2075,59грн, вересень 2020 в сумі 4454,86грн, жовтень 2020в сумі 4571,75грн.

Перевіркою дотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету військового збору встановлено, порушення строків перерахування до бюджету військового збору відповідно до пп.1.4 п.16 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення » Податкового кодексу України, враховуючи положення п.п. 168.1.2. та 168.1.4 п.168.1 ст.168 Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до: п.п.168.1.4, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету; якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання); п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168 - Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

- п.54.2 ст.54, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (із змінами та доповненнями) грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом в момент виникнення податкового зобов`язання.

- п.176.1 "е" ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) - своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

- п.176.2 "а" ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємство зобов`язано своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

В ході перевірки встановлено, що платником несвоєчасно сплачено (перераховано) військовий збір при виплаті доходу на користь громадян за період 01.11.2019 року по 31.12.2022 року в сумі 130070,35 грн., в тому числі: Сальдо на початок перевірки на в сумі 81240,46 грн. по терміну спати 30.11.2019 року підприємством сплачено 13.12.2019 року в сумі 81 240,46 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондує положення ст. 18 ПК України, згідно з якими, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податок з доходів фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом "а" пункту 176.2 статті 175 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, підпунктом 127.1 ст.127 ПК України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

Отже, пунктом 127.1 статті 127 Кодексу передбачено санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Таким чином, для застосування пункту 127.1 статті 127 ПК України потрібно, що б нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Тобто склад порушення пов`язується з фактом виплати доходу без сплати податку.

Щодо встановлення обставин стосовно того, коли сплачений податок з доходів фізичних осіб по відношенню до виплати доходу суд відзначає наступне.

Згідно п. 4 та п. 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015, № 727 (далі Порядок № 727) в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно пп.2 п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Дослідивши акт перевірки на відповідність його вимогам Порядку № 727 суд відзначає, що в порушення вищезазначених приписів, він не містить дати як виплати доходу певним особам, так і дати сплати або несплати податку по відношенню до моменту виплати доходу з посиланням на первинні документи, котрі підтверджують такі виплати та сплату податку, на регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансову та іншу звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податку з доходів фізичних осіб підприємства.

Отже, доказів виплати доходу без сплати податку та збору відповідачем до суду не надано та акт перевірки відповідних обставин не містить.

Відносно правильності чи неправильності кваліфікації виявленого правопорушення суд зазначає, що податковим правопорушенням відповідно до статті 126 Податкового кодексу України є вчинення дії (платником податку) щодо фактичної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, але з затримкою (несвоєчасно), а відповідно до статті 127 Податкового кодексу України таким порушенням є бездіяльність податкового агента, тобто ненарахування, неутримання, несплата, неперерахування податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Відтак, кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу. Джерелом виплати доходу є заробітна плата, з якої податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету.

Колегія суддів зазначає, що висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, також викладено в рішенні Верховного Суду України від 22.03.2016 по справі (813/6774/13-а), в якому зазначено, що положення статті 126 Податкового кодексу України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Відтак, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України.

Водночас, ст. 127 Податкового кодексу України встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно ст. 127 ПК України, а розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.01.2020 року по справі №820/11382/15.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, контролюючим органом було здійснено нарахування сум штрафів за допущені порушення із розрахунку відповідного відсотка від суми сплаченої підприємством позивача в якості податкового агента, але не здійснено розрахунку від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Колегія суддів зауважує, що представником контролюючого органу в порушення положень ч.2 ст. 77 КАС України ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодних достатніх та належних доказів правомірності проведення зазначеного розрахунку штрафних санкцій стосовно підприємства позивача.

Таким чином, за результатами розгляду адміністративної справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення №0023092406 від 31.01.2024року, яким за порушення п.п. 54.2 ст. 54, абз 2 п. 57.1 ст. 57 , п.п. 168.1.2 п.п. 168.1.4 , п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.4, 1.6 п. 161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було збільшено суму грошового зобов`язання пені з військового збору на загальну суму 30 736грн. 15коп, а саме: 29742,04грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та 994,11грн. пеня відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129 1 ст. 129 ПК України.

З аналізу зазначених вище норм податкового законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність збільшення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 367285,04 грн, а тому податкові повідомлення - рішення №0023062406 від 31.01.2024року та №0022952406 від 31.01.2024року є протиправними та підлягають скасуванню.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.