Ухвала

від 17.01.2025 по справі 619/290/25

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/290/25

провадження № 2-о/619/53/25

УХВАЛА

17 січня 2025 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою адвоката Ісоєва М.Н., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, --

встановила:

Адвокат Ісоєв М.Н., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, у якій просить:

- визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця смт Золочів Харківської області, що має реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває маючи статус внутрішньо переміщеної особи у КУ "Білоцерківський дитячий будинок-інтернат" Київської міської ради, код ЄДРПОУ 03191578, адреса місцезнаходження: 09100, Київська область м. Біла Церква вул. Турчанінова будинок 27-а. 2;

- встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженцем смт Золочів Харківської області, опіку за поданням органу опіки та піклування, призначивши його опікуном заявника його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- залучити до участі в справи в якості заінтересованих осіб: Золочівську селищну раду, Комунальну установу "Білоцерківський дитячий будинок-інтернат";

- витребувати медичні документи;

- витребувати з Золочівської селищної ради подання або висновок опікунської ради про можливість встановлення опіки та призначення заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема, у справах за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, встановлених статтями 295-299 ЦПК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

1. Згідно з ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцемпроживання цієїособи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

У заяві адвокат Ісоєв М.Н., який діє в інтересах ОСОБА_3 посилається на те, що ОСОБА_2 проживає у Київській області у м. Біла Церква та перебуває у КУ Білоцерківський дитячий будинок-інтернат.

Однак, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо підсудності розгляду вказаної заяви, оскільки ані сама заява, ані матеріали заяви не містять доказів про те, де на теперішній час знаходиться/перебуває/проживає особа, стосовно якої вирішується питання щодо визнання її недієздатною ОСОБА_2 .

2. Згідно з ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю 1) заявника, 2) особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, 3) її адвоката та 4) представника органу опіки та піклування.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я (ч. 2 ст. 299 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 27.02.2008 у справі «Штукатуров проти Росії» (заява № 44009/5) зазначив, що вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачений ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 зазначив, що недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Верховний Суд у справі № 195/1605/16, постанова від 07.10.2020, зазначив, що особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд такої справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із цією особою, а краще - опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції).

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях.

Крім вказаного, суд звертає увагу заявника на те, що за змістом ч. 5 ст. 293 ЦПК України розгляд справ вказаної категорії проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін таінших учасниківсправи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Разом з тим, не виконавши вимоги п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України адвокат Ісоєв М.Н., який діє в інтересах ОСОБА_3 заявляє клопотання про залучення в якості заінтересованих осіб: Золочівську селищну раду, Комунальну установу "Білоцерківський дитячий будинок-інтернат".

Крім того, заявником у заяві про визнання особи недієздатною, та призначення опікуна не залучено до розгляду справи 1) особу, щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною, 2) її адвоката та 3) представника органу опіки та піклування.

З огляду на вказане, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За правилами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 3 ст. 187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки провадження у справі ще не відкрито, заявнику також належить надати суду копії заяви з додатками для направлення її заінтересованим особам або докази їх направлення.

3. Адвокат Ісоєв М.Н., який діє в інтересах ОСОБА_3 у заяві просить витребувати у Золочівської селищної ради подання або висновок опікунської ради про можливість встановлення опіки та призначення заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за №387/3680 (далі - Правила опіки і піклування) й Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.

Фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення судом над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ст. 84 ЦПК України).

Заявляючи клопотання про витребування у Золочівської селищної ради подання або висновку опікунської ради про можливість встановлення опіки та призначення заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , адвокат Ісоєв М.Н., який діє в інтересах ОСОБА_3 не зазначає чи звертався він із відповідною заявою про отримання подання у Золочівської селищної ради та не наводить підстав щодо неможливості самостійно отримати відповідні докази.

Отже, заявнику необхідно надати до суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною фізичною особою, а також докази того, що він звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.

4. Частиною 3 ст. 296 ЦПК України встановлено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Так, заявник ОСОБА_1 просить призначити його опікуном його сина, має вік, з якого особи підлягають мобілізації, тому у цьому випадку необхідно визначитися із колом заінтересованих осіб у цій справі, на права та обов`язки яких вплине ухвалене судом рішення.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, який був затверджений Верховною Радою України, було оголошено загальну мобілізацію в Україні.

Як убачається з матеріалів справи у заяві не зазначено про наявність у ОСОБА_2 ., інших членів сім`ї або близьких родичів, які можуть бути його опікунами, і відповідно заінтересованими особами у справі або про неможливість цих осіб здійснювати функції опікуна. Рішення суду про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_4 та рішення суду про визнання ОСОБА_5 втратившою право користування житлом не є доказом відсутності у ОСОБА_2 , інших членів сім`ї або близьких родичів, які можуть бути його опікунами.

5. У заяві зазначено дату народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає доданим до заяви документам.

Всупереч зазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185, 294, 296, 299, 300, 353 ЦПК України, суддя --

постановила:

Заяву адвоката Ісоєва Муяссар Норбойовича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна- залишити без руху.

Повідомити адвоката Ісоєва М.Н., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надати строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

Роз`яснити заявнику (представнику), що якщо вона відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, усуне вказані в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник (представник), не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення.

Суддя О. В. Пруднікова