Рішення

від 20.01.2025 по справі 138/3671/24

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/3671/24

Провадження №:2-а/138/9/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Холодової Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Паламарчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької областіадміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 924 від 17.12.2024 та закриття провадження у справі. Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.12.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КупАП, а саме за те, що 10.12.2024 на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 пред`явити свій військово-обліковий документ, позивач повідомив про його відсутність, як в паперовій, так і в електронній формі, а тому не мав змоги пред`явити, що свідчить про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки він вчасно, а саме 16.07.2024, оновив данні в системі «Резерв плюс» та має відстрочку від мобілізації до 07.02.2025. Вказане свідчить про можливість отримання відповідачем відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні орган, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП згідно примітки до ст. 210 КУпАП. Крім того позивач посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення № 376 від 10.12.2024 був складений за ст. 210 КУпАП без зазначення будь-якої частини, тому незрозуміло чому оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 вказаної статті. Також позивач посилається на те, що він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, проте представник відповідача Гриньков В.І. не пропустив його на розгляд справи, а повідомив, що він може отримати постанову після завершення робочого часу, що він і зробив. Вважає, що у зв`язку з цим було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також порушено права позивача на надання пояснень, подання доказів та юридичну допомогу.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати постанову № 924 від 17.12.2024, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити. Також просить стягнути з відповідача на його користь, сплачений судовий збір.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.12.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням сторін, витребувано від відповідача матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1

06.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити без його участі.

Відзив мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ№ 560 від 16.05.2024, ОСОБА_1 було сповіщено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом направлення йому повістки через відділення «Укрпошта». Повістку було сформовано 04.10.2024 за № 343774. У вказаній повістці ОСОБА_1 зобов`язано з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23.10.2024. Вказану повістку ОСОБА_1 вручено не було у зв`язку з його відсутністю за зареєстрованим місцем проживання, що є належним оповіщенням ОСОБА_1 відповідно до п. 41 вказаного Порядку. 25.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено звернення № 9665 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколів про адміністративне правопорушення. 05.12.2024 ОСОБА_1 було оголошено у розшук. Потім ОСОБА_1 було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. За наслідками перевірки документів ОСОБА_1 було встановлено, що у останнього відсутній паперовий або електронний військо-обліковий документ, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Також представник відповідача стверджує, що будь-які клопотання щодо розгляду справи від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходили, а твердження позивача, що його не допустили до розгляду справи 17.12.2024 не підтверджено доказами. Доданий до позову витяг з додатку Резерв+ сформовано лише 17.12.2024, тому він не свідчить, що такий документ було пред`явлено уповноваженому представнику ІНФОРМАЦІЯ_2 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того позивачем не було надано відповідачу докази наявності відстрочки. Також наявність відстрочки не впливає на обов`язок явки позивача по повістці, а також обов`язку пред`явлення військово-облікового документа.

Позивач та його представник адвокат Совгира Л.В. в судове засідання не з`явились, представник подала до суду заяву про розгляд справи у її та позивача відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 23), у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Судом на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до такого висновку.

З копії постанови, винесеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 924 від 17.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 грн. Підставою винесення даної постанови слугували наступні обставини: 10.12.2014 о 10.00 відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 без військово-облікових документів військовозобов`язаного. Отже, на вимогу уповноваженої особи відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 пред`явити свій військово-обліковий документ військовозобов`язаний ОСОБА_1 повідомив, що у нього відсутній військово-обліковий документ, як в паперовій так і в електронній формі, тому немає змоги його пред`явити. Згідно з ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та пунктах пропуску через державний кордон України. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України № 3543-ХІІ громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізації підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону № 3543-ХІІ громадяни України винні у порушенні правил військово обліку громадян України, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності несуть відповідальність згідно з законом. Таким чином ОСОБА_1 в особливий період порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст. 33 КУпАП було встановлено характер правопорушень, майновий стан: не працює, місячний заробіток не повідомив. Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність згідно ст.ст. 34, 35 КУпАП немає. Згідно протоколу № 376 від 10.12.2024 розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 10 год. 00 хв. 17.12.2024, про що ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис та не прибув на розгляд справи особисто. На підставі ст. 268 КУпАП у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 було своєчасно повідомлено про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, дана адміністративна справа була розглянута за його відсутності.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.

Копія оскаржуваної постанови № 924 від 17.12.2024 була отримана позивачем 17.12.2024, про що свідчить його підпис на оригіналі постанови, дослідженої судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Частиною третьою статті 210 КУпАП передбачена відповідальність особи за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Відповідно до ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Відповідач, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.

Так, із матеріалів даної справи та справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вбачається, що відповідач вжив всіх передбачених нормами КУпАП заходів щодо повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи та надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги, зокрема враховуючи й те, що позивач прибув 17.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить відмітка позивача на оскаржуваній постанові про її отримання саме 17.12.2024.

Так, матеріали адміністративної справи відносно позивача, надані суду для дослідження, не містять доказів повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, в порядку встановленому ст. 277-2 КУпАП. Так само матеріали справи не містять і докази надсилання відповідачем на адресу зареєстровано місця проживання позивача повістки від 04.10.2024 за № 343774 та її неотримання останнім через відсутність за зареєстрованим місцем проживання, як про то стверджує представник відповідача у відзиві на позовну заяву.

При цьому суд відхиляє як доказ повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, наявний в матеріалах справи протокол № 376 від 10.12.2024, оскільки у ньому відсутнє посилання на частину статті 210 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, а отже, не повністю зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Також відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Оскільки у матеріалах справи відсутня інформація про те, що позивач був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд погоджується із доводами позивача щодо порушення його прав, в тому числі і права на захист, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови № 924 від 17.12.2024.

Крім того, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме факту того, що уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснила вимогу до позивача пред`явити військово-обліковий документ, а позивач таку вимогу не виконав та не пред`явив військово-обліковий документ у письмовій чи в електронній формі.

Більше того, згідно примітки ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

Таким чином, відповідач мав можливість отримати з системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АІТС «ОБЕРІГ» персональні дані військовозобов`язаного ОСОБА_1 про те, що останній перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані уточнив вчасно а саме 16.07.2024, має відстрочку до 07.02.2025 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23, про що свідчить доданий позивачем до позовної заяви роздрукований з додатку Резерв+ електронний військово-обліковий документ позивача з номером в реєстрі Оберіг 220520230693387400012, який має однакову юридичну силу з паперовим військово-обліковим документом (п. 2, 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого Постановою КМУ № 559 від 16.05.2024).

Не заслуговують на увагу і посилання представника відповідача про законність оскаржуваної постанови з огляду на те, що у сформованому військово-обліковому документі позивача у додатку Резерв+ міститься відмітка про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки така відмітка має загальний характер і не містить конкретної суті порушення, яке вчинене позивачем, в той час як оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за фактом непред`явлення ним на вимогу уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 військово-облікового документу, як у паперовій, так і в електронній формі.

Більше того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , що надана відповідачем суду на виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 30.12.2024, наявна облікова картка до військового квитка (військово-облікового документу) з номером до військово квитка (військово-облікового документу) - НОМЕР_1 , що свідчить про наявність військово-облікового документу у позивача та відповідає номеру в реєстрі Оберіг, що вказаний в роздрукованому військово-обліковому документі з додатку Резерв+. В даній обліковій картці наявні відомості відносно ОСОБА_1 , в тому числі і те, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 08.12.2010 та має відстрочку від мобілізації до 07.02.2025. Крім того, в обліковій картці наявні відомості про проходження позивачем позаштатної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 10.12.2024 (протокол № 211/2353, визначений придатним до військової служби), що свідчить про те, що відомості позивача, зазначені у військово-обліковому документі позивача, в тому числі і дані щодо наявності військово-облікового документу позивача з його номером в реєстрі Оберіг, були наявні у відповідача щонайменше з 10.12.2024, тобто до винесення 17.12.2024 оскаржуваної постанови.

При цьому представником відповідача не надано суду докази неможливості отримання ІНФОРМАЦІЯ_3 персональних даних позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи станом на 17.12.2024.

За таких підстав суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в тому числі і відповідно до положень примітки до ст. 210 КУпАП.

Суд наголошує, що згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 слід стягнути суму судового збору за подання позовної заяви в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. 77, 139 ч. 1, 205, 241-246, 286 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити повністю.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_4 № 924 від 17 грудня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Закрити провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Совгира Людмила Вікторівна, місце знаходження: вул. Київська, 3/2, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Суддя: Т.Ю. Холодова