Рішення

від 20.01.2025 по справі 753/21182/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21182/24

провадження № 2/753/3150/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Мицик Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління (утримання) багатоквартирного будинку,-

В С Т А Н О В И В:

28.10.2024 представник позивача Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» Вербицький Я.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління (утримання) багатоквартирного будинку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-19» зареєстрований та здійснює утримання багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка є власником квартири № 308 у вказаному будинку та споживачем послуг, однак з червня 2020 року по серпень 2024 року не вносила плату за внески на управління (утримання) багатоквартирного будинку, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 28239,75 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь суму основного боргу у розмірі 28239,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 6602,92 грн, 3% річних у розмірі 1734,06 грн, понесені витрати на професійну правову допомогу та сплачений судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.11.2024, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.

27.11.2024 представник відповідача адвокат Спінов С.А. ознайомився із матеріалами цивільної справи (а.с. 50).

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками були доставленні до електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Спінова С.А. 27.11.2024 (.а.с. 52-53).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Відповідачкою відзив у строк встановлений судом не подано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Житлово-будівельний кооператив «Молодіжний-19» відповідно до свого статуту зареєстрований в АДРЕСА_1 та здійснює утримання багатоквартирного будинку та його прибудинкової території за цією адресою (а.с. 18-27).

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 10-12, 56).

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків (стаття 12 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до пункту 7.1, 7.3 статуту Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19», члени кооперативу та власники/співвласники квартир та/або приміщень зобов`язані виконувати вимоги статуту кооперативу, рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і правління кооперативу та зобов`язані своєчасно здійснювати оплату послуг, отриманих від кооперативу, згідно умов Публічного договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Обов`язки по здійсненню оплати послуг виникають у власника квартири або власника частки квартири з моменту набуття права власності на квартиру або нежитлове приміщення або їх частини.

Відповідно до рішення загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» оформленого протоколом від 18.12.2019, з 01.01.2020 щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території становить 6,50 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири, а рішенням загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» оформленого протоколом від 06.03.2024 встановлено розмір щомісячного внеску утримання будинку та прибудинкової території - 9,00 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Суд виходить з самоврядності відносин між ЖБК та її членами, де статут, затверджений загальними зборами, є обов`язковим для органів управління та для всіх її членів - власників квартир у будинку; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності та презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто такі рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлене інше. Висновки Верховного Суду презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи викладені у постанові від 06 вересня 2022 року у справі № 916/451/21.

Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до ст. ст. 145,149 ЖК України, відповідач зобов`язаний своєчасно вносити платежі на покриття витрат по експлуатації та капітальному ремонту будинків та утримання прибудинкової території, внески до спеціальних фондів та плату за комунальні послуги.

Представник позивача обґрунтовує позов тим, що відповідачка є членом Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19», відповідач стосовно вказаного заперечень не заявляла.

Відповідачка, будучи членом кооперативу та власником квартири, зобов`язана виконувати рішення загальних зборів, зокрема щодо встановлення розміру та порядку сплати внесків.

Однак з червня 2020 року по серпень 2024 року не сплачувала внески на управління (утримання) багатоквартирного будинку в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі - 28239,75 грн., що підтверджується долученими позивачем розрахунком заборгованості.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу 365/100.

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачкою виконання зобов`язань по сплаті внесків на управління (утримання) багатоквартирного будинку, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідачки на користь позивача втрат від інфляції у розмірі - 6602,92 грн, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 1734,06 грн.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У спростування вищенаведеного будь-яких доказів відповідачкою суду не надано.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у загальному розмірі 3028,00 гривень.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів позову, позивачем понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 4 500,00 грн., які останній просить стягнути з відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У матеріалах справи міститься копії: договору про надання правничої допомоги № 09/05-24 від 09.05.2024, укладеного між позивачем та адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем, додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги (кошторис правничої допомоги), рахунок № INV-000143 від 11.09.2024 за подання та підготовку позовної заяви до ОСОБА_1 на суму 4500,00 грн., платіжна інструкція № 1445 від 12.09.2024, відповідно до якої ЖБК «Молодіжний-19» перерахувало адвокату Вербицькому Я.В. суму в розмірі 4500,00 грн., призначення платежу «оплата за послуги адвоката з написання позовної заяви до суду ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з рах. № INV-000143 від 11.09.2024 без ПДВ» (а.с. 27-30).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19), де Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі N 9901/350/18 (провадження N 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (провадження N 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі N 908/299/18 (провадження N 12-136гс19).

При цьому, суд зазначає, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Проаналізувавши наведені у позовній заяві зміст та обгрунтування вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, опис наданих позивачу адвокатом Вербицький Ярослав Володимирович послуг, враховуючи, що послуги з правової допомоги передбачали тільки написання та подання позовної заяви про стягнення заборгованості, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), її складності, не відповідає критерію розумності їх розміру з урахуванням складності справи, ціни позову та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в загальній сумі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості зі сплати внеску на управління (утримання) багатоквартирного будинку - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19» заборгованість зі сплати внеску на управління (утримання) багатоквартирного будинку в розмірі 28239,75 грн, інфляційні втрати в розмірі 6602,92 грн, 3% річних у розмірі 1734,06 грн, сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Позивач: Житлово-будівельного кооперативу «Молодіжний-19», ЄДРПОУ 228835201, адреса: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.01.2025.

СУДДЯ Ю.С.МИЦИК