Рішення

від 17.01.2025 по справі 465/4059/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 465/4059/24

Провадження 2-о/465/92/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судових засідань Титикайло І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в рамках окремого провадження цивільну справу за заявою заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до Франківського районного суду м. Львова із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внесення зміни до актового запису №531 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 03 травня 2018 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (нині Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції), а саме: у відомостях про батька дитини вказати « ОСОБА_2 , громадянин України».

Заяву мотивує тим, що шлюб між заявницею та ОСОБА_2 не був зареєстрований, проте з грудня 2007р. вони перебували в фактичних шлюбних відносинах і проживали разом однією сім`єю в квартирі чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі також проживали також батьки чоловіка та його рідний брат. ІНФОРМАЦІЯ_4 у заявниці з ОСОБА_2 народилась донька ОСОБА_4 , про що Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 03.05.2018р. складено відповідний актовий запис №531 та видано Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 . Так як шлюб між заявницею та ОСОБА_2 зареєстрований не був, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був здійснений на підставі ст.135 СК України за прізвищем та громадянством ОСОБА_1 , а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою заявниці. Так батьком дитини був зазначений " ОСОБА_5 ". Дана обставина підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України, сформованого 20.11.2018р. Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Чоловік дуже чекав народження доньки, до її народження піклувався про заявницю, а після народження дитини піклувався про обох. Батьки чоловіка та його брат також раділи народженню ОСОБА_4 . Рідний брат чоловіка - ОСОБА_6 , став хресним батьком, а хресною мамою доньки стала чоловікова двоюрідна сестра ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом таїнств Хрещень і Миропомазань, виданого парафією свв.Володимира та Ольги Львівської Митрополії УГКЦ на підставі метрикального запису в Книзі Хрещень і Миропомазань книга 36 стор.23 число 114 дата 19.05.2018р. Після народження доньки ОСОБА_4 заявниця з ОСОБА_8 продовжували проживати разом однією сім`єю в квартирі чоловіка та його родичів. Вели спільне господарство, виховували доньку, спільно організовували побут та відпочинок. З часу народження донька була взята на облік в 2-Комерційній поліклініці за адресою АДРЕСА_2 (за місцем проживання). В Історії розвитку дитини зазначене її місце проживання : АДРЕСА_1 , батьком дитини заначено ОСОБА_2 . В доньчиній та ОСОБА_1 деклараціях про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, зазначено місце фактичного місця проживання АДРЕСА_1 . В Декларації ОСОБА_1 довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстренного випадку з пацієнтом, зазначений ОСОБА_2 . З 28.09.2020р. донька почала відвідувати заклад дошкільної освіти (ясла- садок), який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 - поряд з будинком, де вони проживають. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , раптово помер. Так як за життя чоловіка вони не встигли подати заяву про визнання його батьком ОСОБА_4 , після його смерті ОСОБА_1 не може оформити пенсію на доньку у зв`язку з втратою годувальника, а тому вимушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту батьківства.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 22.07.2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник в судовому засідання подану заяву підтримали, з підстав, зазначених у заяві. Додатково пояснила, що після знайомства почали проживати однією сім`єю. Після 10 років ОСОБА_1 завагітніла та народила доньку ОСОБА_4 . Просила встановити факт що ОСОБА_2 дійсно був батьком дитини. Пропозиції укладення шлюбу зі сторони ОСОБА_2 їй не було, тому і шлюб не укладали. Крім того подали заяву про здійснення розгляду справи за їх відсутності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що заявниця з ОСОБА_2 познайомились на різдвяні свята. Тоді ОСОБА_1 ще була дівчиною ОСОБА_10 . Приїхала на квартиру по АДРЕСА_3 до них в гості, там гостювала. Вони проживали на АДРЕСА_1 . В квартирі ще проживали мама ОСОБА_2 - ОСОБА_11 , батько і брат. ОСОБА_2 чекав народження цієї дитини, вони були дуже раді очікуванням народження дитини. ОСОБА_9 дружив із заявницею та ОСОБА_2 , дружили сім`ями. ОСОБА_2 дуже добре відносився до всіх, його смерть була раптова та неочікувана для всіх.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_1 є її невісткою, відносини з нею прекрасні. ОСОБА_2 був її сином та проживав разом із заявницею. В заявниці та ОСОБА_2 народилась дочка ОСОБА_4 , яка є її внучкою. Заявниця жила в них із 17 років. Всі жили разом як одна сім`я. Дитину і ОСОБА_13 утримовав ОСОБА_10 , ставився до них дуже добре. Вони жили нерозписаними. В день смерті ОСОБА_10 мав отримати паспорт, тоді він із заявницею хотів укласти шлюб. Зі світлин, долучених до матеріалів справи, знає всіх. Заявниця та ОСОБА_2 планували одружитись і ОСОБА_2 планував себе записати батьком дитини. Заявниця з донькою проживають разом в квартирі на АДРЕСА_1 вже більше 6 років.

Свідок ОСОБА_14 , яка є матір`ю ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ще до народження дитини більше 10 років проживали разом. Вони проживали в квартирі батьків ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 був щасливий народженню дитини, він піклувався про заявницю і їх дитину. Заявниця та ОСОБА_2 проживали разом без реєстрації шлюбу, оскільки такі відносини не впливали на їхні відносини. ОСОБА_2 був дбайливий. З роддому забирав дитину ОСОБА_2 і його тато. Дитина називала ОСОБА_2 татом, у свою чергу ОСОБА_2 дитину називав дочкою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що заявниця і ОСОБА_2 проживали разом багато років. За час проживання у них була народжена ОСОБА_3 . ОСОБА_10 завжди дбав про дитину, старався завжди допомогти. Заявниця та ОСОБА_2 познайомились, коли ОСОБА_13 було 18 років та разом проживали з того часу. Вони разом вирішували всі проблеми, хресні були запрошені із сторони ОСОБА_10 . Заявниця з дочкою продовжують проживати в квартирі на АДРЕСА_1 . Чому вони не зареєстрували шлюб йому не відомо.

Представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з`явився, подав до суду пояснення. Вважає подану заяву безпідставною з таких причин. В заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами даний факт підтверджується, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів. Водночас, заявниця стверджує що даний факт підтвердження батьківства необхідно для призначення дитині пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Таким чином, із заявлених вимог вбачається, що між заявником і Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області існують правовідносини з приводу призначення пенсії у разі втрати годувальника. Отже, встановлення юридичного факту породжує спір про право, зокрема право на пенсію по втраті годувальника.

Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 03.05.2018 року виданого Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, матір`ю дитини є ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК України №00021482111 від 20.11.2018 року, батьком відповідно до ч.1 ст. 135 СК України вказано ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва таїнств хрещення і миропомазання від 19.05.2018 року батьком ОСОБА_3 вказаний - ОСОБА_5 .

Вказане також підтверджується фотоматеріалами з таїнств хрещення і миропомазання.

Як вбачається із історії розвитку, виданої 2-Комерцйною поліклінікою, в графі батьки ОСОБА_3 зазначено мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.02.2024 року, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування вказаних вимог заявниця долучила до матеріалів справи фотографії на підтвердження спільного проживання з ОСОБА_2 . Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що на долучених фотографіях дійсно зображений ОСОБА_2 та заявниця з їх спільною донькою ОСОБА_16 .

У судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтвердили факт, що ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_2 , померлий за життя визнавав її за доньку, з народження виховував доньку та завжди підтримував сімейні стосунки. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали в незареєстрованому шлюбі, між ними були добрі стосунки, жили вони добре. У 2018 році у них народилася донька.

Відповідно до змісту ч.1, ч.2 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно дочастини першої статті 135цього Кодексу.Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними участині третій статті 128цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006, №3 роз`яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 08.03.2023р., винесеної за результатом розгляду справі № 205/5698/21, для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України. Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи. Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлення факту батьківства має для заявниці юридичне значення, оскільки це відповідатиме інтересам дитини.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту визнання батьківства відповідно до ст.315 ч.1 п.1, ст.319 ЦПК України.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Краска проти Швейцарії» від 19 квітня 1993 року визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29).

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих стороною доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 23, 76, 81, 258, 259, 265, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису №531 від 03 травня 2018 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, зазначивши у відомостях про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження особи.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Котлярська, 6.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.