Рішення

від 17.01.2025 по справі 212/10792/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/10792/24

2/212/453/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі, головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті кривий Ріг, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам, -

встановив:

В жовтні 2024 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» (надалі ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР»), через свого представника адвоката Зарівна С.В., звернулось до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості, просили стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою : АДРЕСА_1 , за в період з 12.03.2017 року по30.11.2022 року, у сумі 13 239 грн. 27 коп., 3% річних в сумі - 1713 грн.04 коп., втрат від інфляції в розмірі- 8039 грн.18 коп., а за період з 01.12.2022 року по 30.09.2024 року з ОСОБА_1 борг за послугу управління багатоквартирним будинком у сумі 5 098 грн.36 коп., 3% річних в сумі - 78 грн.69 коп., втрат від інфляції в розмірі - 236 грн.10 коп., також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3028,00 грн. та надання правової допомоги. Мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до договору від 21.12.2012 року ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» визначено виконавцем послуг з управління будинком та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкових території, багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , з 01 квітня 2013 року по 31.12.2018 року. Відповідно до договору від 19.12.2018 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладеного між ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , позивача було визначено управителем даного будинку з 01.01.2019 року по теперішній час. Відповідачі є спільними співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а саме 06.07.2022 року, разом у рівних частках по кожен, придбали вказану квартиру за договором купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі № 2312 посвідченого приватним нотаріусом Кучман І.І. Відповідно до пункту 3.3.3 вказаного договору купівлі-продажу покупці відповідачі, прийняли на себе обов`язок з погашення комунальних послуг. 01.12.2022 року ОСОБА_2 дарує свою частку квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , на підставі договору дарування №1310 посвідчено приватним нотаріусом Кульбідою Є.М..

В період з 12.03.2017 по 30.09.2024 року ТОВ«ЖИТЛОКОМЦЕНТР» надавали послуги з утримання/управління будинку та прибудинкової території, але відповідачі не проводили оплату, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів, оскільки разом як споживачі житлово-комунальних послуг несуть обов`язок по погашенню боргу і сплаті житлово-комунальних послуг за спірний період. Також у зв`язку із невиконанням останнього обов`язку щодо сплати заборгованості житлово-комунальних послуг просить стягнути суму інфляційних витрат, та 3% річних і відшкодувати судові витрати по справі. В обґрунтування своєї позиції до суду додатками до позову надано документи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області суду від 07 листопада 2024 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Представник ТОВ «Житлокомцентр» звернулася до суду із заявою про проведення розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи, у разі неявки до суду відповідачів не заперечує.

Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 1ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

18 грудня 2024 року та 17 січня 2025 року відповідачі у судове засідання не з`явилися, відзив на позов до суду не надали, у зв`язку з чим, з урахуванням думки позивача, викладеної в заяві, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалити заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст.12,81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» на підставі договору, укладеного 21 грудня 2012 року між ним та УПРАВЛІННЯМ БЛАГОУСТРОЮ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ ВИКОНКОМУ МІСЬКРАДИ МІСТА КРИВОГО РОГУ, визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків та прибудинкової території у Жовтневому районі м. Кривого Рогу (об`єкт № 4), зокрема будинком АДРЕСА_1 . Згідно додаткової угоди від 11.11.2013 року до вказаного договору, термін його дії з 01.04.2013 року - безстроково. Відповідно договору від 19.12.2018 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладеного між ТОВ «Житлокомцентр» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , ТОВ «Житлокомцентр» було визначено управителем даного будинку з 01.01.2019 року по теперішній час. Вказаний договір від 19.12.2018 року щороку продовжується відповідно до пункту 38, оскільки сторонами за місяць до закінчення його дії не заявлено письмово про його відмову.

Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.10.2024 року вбачається, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі .

ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» нараховував щомісяця з 12.03.2017 року по 30.09.2024 року відповідачам плату за надані житлові послуги з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак відповідачі не сплачували кошти за вказану послугу, внаслідок чого виникла заборгованість за надані послуги ТОВ «Житлокомцентр» в за період з 12.03.2017 року по 30.11.2022 року в сумі 13 239 грн.27 коп., яка складається з послуг утримання багатоквартирним будинком, та за період з 01.12.2022 року по 30.09.2024 року за послугу з управління багатоквартирним будинком в розмірі 5098 грн.36 коп., що підтверджується розрахунком.

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.

Згідно ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється управителем на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Пунктом 1ст.12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають в себе витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.

Згідно до Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, наймачі, орендарі та власники житлових або нежитлових приміщень в житловому будинку зобов`язані брати участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Статтею 179 Житлового кодексу України передбачено, що користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, управителем, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 частини 1статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та /або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком належить до житлової послуги. Учасниками правовідносин є споживач та управитель -ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги ».

Згідно зі ст. 1 вказаного Закону: Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа-підприємець або юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором з співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична чи юридична особа, яка є власником нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальних послуг;

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов`язок споживача здійснювати оплату житлово-комунальних послуг щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно до ч. 4 ст.319, ч. 1 ст.322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує, тому власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином суд погоджується із розрахунками представника позивача щодо боргу та нарахованих на таку заборгованість сум три відсотка річних та втрат від інфляції за ч. 2ст. 625 ЦК.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України(висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, що складає за період з 12.03.2017 року по 30.11.2022 року суму інфляційних витрат 8039 грн.18 коп. та три відсотки річних в сумі 1713 грн.04 коп., та за період з 01.12.2022 року по 30.09.2024 року сума інфляційних витрат 236 грн.10 коп. та три відсотки річних в сумі 78 грн.69 коп.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з визначеним позивачем розміром нарахувань 3 % річних та втрат від інфляції, який в свою чергу не спростований відповідачем у суді.

Згідно із ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно зі статтею 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду із вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину." Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) на території України встановлено карантин з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року. Отже, відлік строку давності в період карантину починається з 12.03.2017 року. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану (п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України). Який введений з 24.02.2022 року та триває до тепер.

Врахувавши наведені норми, за заявленими позовними вимогами ТОВ «Житлокомцентр» до відповідачів за період з 12.03.2017 року до 30.09.2024 року не минули строки позовної давності, заявлена сума боргу є в межах строків давнини.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ТОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за адресою : АДРЕСА_1 , солідарно, за період з 12.03.2017 року по 30.11.2022 року, у сумі 13 239 грн. 27 коп., 3% річних в сумі - 1713 грн.04 коп., втрат від інфляції в розмірі - 8039 грн.18 коп. та з ОСОБА_1 за період з 01.12.2022 року по 30.09.2024 року за послугу управління багатоквартирним будинком у сумі 5 098 грн.36 коп., 3% річних в сумі - 78 грн.69 коп., втрат від інфляції в розмірі - 236 грн.10 коп. , слід задовольнити повністю.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом було встановлено, що 17 жовтня 2024 року між ТОВ «Житлокомцентр» та адвокатом Зарівною С. В. було укладено договір №43 про надання правничої допомоги, за яким за надані клієнту послуги адвокату передбачено гонорар за складання, оформлення та направлення до суду позовної заяви в розмірі 3000 грн., який сплачується після набуття рішенням законної сили.

При цьому фактично надані адвокатом Зарівною С. В. послуги з правничої допомоги ТОВ «Житлокомцентр» підтверджуються долученими нею актом прийому-передачі від 16.01.2025 року, підписаний сторонами, наданих адвокатом Зарівною С.В. послуг на суму 3000 грн. по вказаній справі, що підтверджується ордером адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що позивачем отримано правову допомогу, а адвокатом С.В.Зарівною надано правничу допомогу в розмірі 3000 грн., що підтверджено матеріалами справи.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 3000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Таким чином, оскільки суд задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «Житлокомцентр», то витрати останнього на професійну правничу допомогу адвоката Зарівної С.В. у розмірі 3000,00 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК з відповідачів підлягає також стягненню на користь ТОВ «Житлокомцентр» понесені позивачем витрати з оплати судового збору при зверненні до суду із таким позовом в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.526,610,625 ЦК України,ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст.4,5,13,19,76-81,89,133,137,141,258-259,263,265 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» заборгованість за період з 12.03.2017 року по 30.11.2022 року за адресою : АДРЕСА_1 , у сумі 13 239 грн. 27 коп., 3% річних в сумі - 1713 грн.04 коп., втрат від інфляції в розмірі - 8039 грн.18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» заборгованість за період за період з 01.12.2022 року по 30.09.2024 року за послугу управління багатоквартирним будинком у сумі 5098 грн.36 коп., 3% річних в сумі - 78 грн.69 коп., втрат від інфляції в розмірі- 236 грн.10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень), по 1514,00 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 3000,00 грн. (три тисячі гривень), з кожного по 1500,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР», ЄДРПОУ: 37665038, розташоване в м. Кривий Ріг по вул. Руденка 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення буде складено 21 січня 2025року.

Суддя: Р. В. Дехта