Справа № 136/1323/24
провадження № 2/136/314/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.,
за участі секретаря судових засідань Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, шляхом встановлення порядку спілкування з малолітньою дитиною,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), у якому просить суд зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому, ОСОБА_1 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні зі дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний порядок участі батька у вихованні дитини:
- два рази на тиждень у вихідні від роботи дні (відповідно до графіку чергувань) з 9:00 год. ранку першого вихідного дня до 20:00 год., що передує робочому;
- надати можливість ОСОБА_1 забирати дитину ОСОБА_3 з дому, із закладу дошкільної/шкільної освіти особисто у дні побачень;
- необмежене спілкування із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.
Підставність позову позивач обґрунтовує тим, що вони із відповідачам перебували у зареєстрованому шлюбі та мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10.08.2022 рішенням Липовецького районного суду Вінницької області їх шлюб було розірвано, а малолітній син ОСОБА_1 залишився проживати разом із матір`ю.
Ураховуючи те, що їх із відповідачем стосунки загострились, у тому числі щодо прийняття участі його як батька у вихованні дитини, тому відповідач почала створювати штучні перешкоди у спілкуванні із сином.
30.09.2022 рішенням Виконавчого комітету Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області за №126 було затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення способу участі батька ОСОБА_1 , у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утім відповідач на противагу рішенню органу опіки не дозволяє бачитись з дитиною, тому з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідач відзиву не подала.
Інші заяви по суті від учасників не надходили.
Ухвалою суду від 15.07.2024 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом, вирішено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Вирішено повідомлення відповідача ОСОБА_2 здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, а також зобов`язано Орган опіки та піклування Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області надати висновок щодо усунення перешкод в спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення порядку спілкування з малолітнім сином батьку ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.10.2024 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, остання надала до суду письмову заяву, у якій просила про розгляд справи за їх відсутності, при визначені порядку спілкування позивача із дитиною поклались на розсуд суду з урахуванням порядку зазначеного у висновку органу опіки та піклування.
Відповідач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору також у судове засідання не з`явився, направивши до суду висновок та заяву, у якій просили про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Ураховуючи те, що усі учасники справи скористались своїми правами визначеними ч.3 ст.211 ЦПК України, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, при цьому на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 10.08.2022 (а.с.11,12).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10), батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони спору.
Рішенням Виконавчого комітету Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 30.09.2022 за №126, було затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено графік побачень батька із дитиною, роз`яснено сторонам право на звернення до суду у разі порушення встановленого порядку спілкування із дитиною (а.с.13,14).
Із копій скрін-шотів застосунку для дзвінків і обміну повідомленнями "Viber" (а. с. 10-13) судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_2 із проханням побачитись із сином ОСОБА_3 , зі змісту даної переписки встановлено, що сторони мирним шляхом не можуть вирішити питання про визначення порядку спілкування з дитиною, згідно графіку визначеного органом опіки та піклування.
Відповідно положень до ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України).
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участі дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно приписів ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.
Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Хант проти України" від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі "Johansen v. Norway" від 07 серпня 1996 року).
Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини.
Зібрані у справі докази не містять обставин, які б вказували , що спілкування позивача з дитиною буде перешкоджати її нормальному життю та розвитку.
Суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дітей з батьками, а батьків - з своїми дітьми - служить задоволенню життєво важливих потреб дітей. Крім того, діти для повного і гармонійного розвитку їх особистості потребують любові і розуміння. Вони мають, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить їх виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Отже, суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивачем, а насамперед буде повністю відповідати інтересам дитини.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, судом встановлено, що в межах даного спору є доведеним порушення прав позивача, як батька, на спілкування з дитиною, про що свідчить його звернення до суду за захистом цього права.
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі виникли непорозуміння, які носять особистий характер, у зв`язку з даними обставинами загострились взаємовідносини між сторонами, така ситуація в їх особистих відносинах не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну із сторін по справі, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку, в межах заявлених позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захистити право на спілкування та виховання дитини визначений сімейним законодавством у разі порушення його з боку іншого з батьків дитини.
Зважаючи на викладене, з урахуванням інтересів дитини, її віку, поведінки батьків, між якими є певні непорозуміння, що може негативно вплинути на розвиток дитини, суд вважає за можливе визначити позивачу способи його участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, враховуючи як найперше інтереси малолітньої дитини.
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування про встановлення порядку спілкування батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з малолітнім сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 27.09.2024 № 241, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити такі способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : два рази на тиждень у вихідні від роботи дні (відповідно до графіку чергувань) з 09.00 год. ранку першого вихідного дня до 20.00 год., що передує робочому, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 . За місцем проживання батька без присутності матері за умови: дотримання режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку; задовільного стану здоров`я дитини; попередження за добу матір про можливість спілкування з дитиною та повідомлення про місце знаходження дитини. За попереднім погодженням з матір`ю дитини ОСОБА_2 , в узгоджений з нею час, батько ОСОБА_1 може бачитись з дитиною ОСОБА_3 на дні народження, святкові дні. Надати можливість ОСОБА_1 забирати дитину з дому, з закладу дошкільної/шкільної освіти особисто у дні побачень. В разі неможливості побачень з дитиною у визначений день, батько ОСОБА_1 повідомляє матір ОСОБА_2 про дані зміни. В разі відсутності повідомлення та в разі його неявки на побачення, мати самостійно планує перебування дитини. Під час спілкування з дитиною, батько зобов`язаний створити належні умови для перебування дитини з ним, такі, що не шкодять життю, здоров`ю та моральному стану дитини. В окремих випадках (хвороба дитини, незадовільні погодні умови, інше) допускається перенесення зустрічей батька з дитиною за взаємною згодою батьків. Звернути увагу батьків на недопустимість їх перебування в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, вчинення сварок в присутності дитини.
Суд, при вирішенні питання щодо участі батька у спілкуванні з дитиною, враховує вік дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є малолітнім, його прив`язаність більше до матері з якою він постійно проживає, що презюмується, необхідність дотримання розпорядку дня та відпочинку для малолітньої дитини, режиму дня та харчування, тому суд також враховує рівні права батьків на участь у вихованні дитини, інтереси дитини під час встановлення часу зустрічей з батьком, бере за основу висновок органу опіки та піклування, за виключенням частоти днів у тижні та вважає, що вказані способи участі в даний період з урахуванням фактичних обставин, відповідатимуть принципу «найкращих інтересів дитини», який є пріоритетним при вирішенні цієї справи, що у подальшому може бути змінений за зверненням заінтересованих осіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 82, 89, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування в особі: Служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, шляхом встановлення порядку спілкування з малолітнім сином, - задовольнити частково.
Визначити такі способи участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
1. Один раз на тиждень у вихідний від роботи день (відповідно до графіку чергувань (субота чи неділя) з 09:00 год. до 17:00 год., за попередньою домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_2 в телефонному режимі, без урахування часу для того щоб забрати дитину особисто у дні побачень з дому та її повернути додому, що становить не більше 30 хвилин, без присутності матері та обов`язкового дотримання наступних умов:
- режиму харчування, відпочинку, правил безпеки, установлених для дітей даного віку;
- задовільного стану здоров`я дитини;
- попередження за добу матір про можливість спілкування з дитиною та повідомлення про місце знаходження дитини.
2. У разі неможливості побачень батька з дитиною у визначений та узгоджений заздалегідь із матір`ю вихідний день, батько ОСОБА_1 повідомляє матір ОСОБА_2 про дані зміни в телефонному режимі чи в інший спосіб, у зв`язку із чим такі дні побачень батька з дитиною переносяться на інші вихідні дні з дотриманням порядку визначеного у п.1. У разі відсутності повідомлення та неявки батька на побачення, мати самостійно планує день дитини.
3. У окремих випадках (хвороба дитини, незадовільні погодні умови, інше) допускається перенесення зустрічей батька з дитиною за взаємною згодою батьків на інші вихідні дні з дотриманням порядку визначеного у п.1.
4. Батько ОСОБА_1 може бачитись додатково з дитиною ОСОБА_3 кожного року у день його народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), святкові дні ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за попереднім погодженням з матір`ю дитини ОСОБА_2 в телефонному режимі, в узгоджений період часу.
5. Під час спілкування з дитиною, батько зобов`язаний створити належні умови для перебування дитини з ним, такі, що не шкодять життю, здоров`ю та моральному стану дитини.
6. Звернути увагу батьків на недопустимість їх перебування в стані алкогольного, наркотичного сп`яніння, вчинення сварок в присутності дитини.
У решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суд.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 );
Орган опіки та піклування в особі: Служби у справах дітей Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 44, смт Турбів, Вінницький р-н., Вінницька обл., ЄДРПОУ - 43913318).
Суддя Світлана ШПОРТУН
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124543329 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Шпортун С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні