Рішення

від 23.12.2024 по справі 308/18074/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/18074/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Середнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Савчин Наталія Іванівна про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

встановив:

07.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Середнянської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Савчин Наталія Іванівна, в якому просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два календарних місяці, з дати набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . За життя, а саме 06.11.2007 року, ОСОБА_2 залишила заповіт, відповідно до якого заповідає усе своє майно, що буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого не складалося, а також все те, на що по закону буде мати право - правнуку ОСОБА_1 . На момент складання заповіту йому виповнилося 16 років, а відтак він не був обізнаний про його існування, та взагалі про процес спадкування в цілому, оскільки був неповнолітнім. Після смерті спадкодавця позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки не є родичем першої лінії споріднення, і відповідно вважав, що у нього відсутній обов`язок приймати спадщину, зважаючи на наявність інших спадкоємців ближчої лінії споріднення. Про існування заповіту ОСОБА_1 відомо не було. У жовтні 2024 року, перебуваючи у будинку батьків за адресою: АДРЕСА_1 (де і зареєстрований позивач), ОСОБА_1 знайшов оригінал заповіту ОСОБА_2 , і довідався про те, що його прабабуся заповіла усе своє майно останньому. Він не міг знати про існування заповіту, і не міг віднайти його раніше, оскільки проживає у АДРЕСА_2 , а не за адресою реєстрації. Після цього він звернувся до приватного нотаріуса Савчин Наталії Іванівни із заявою про прийняття спадщини. Однак 28.10.2024 року приватний нотаріус Савчин Н.І. надала відповідь №83/02-14, у якій вказала, що заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подав, а факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини можна встановити виключно в судовому порядку, нотаріус рекомендує звернутися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, або визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. Інші спадкоємці, які могли прийняти спадщину або заявити про свої спадкові права після смерті відсутні. З огляду на вищенаведене, з метою реалізації своїх прав на спадкове майно, він вимушений звертатися до суду із цією позовною заявою, оскільки відсутні інші шляхи вирішення цього питання.

В судове засідання 23.12.2024 року позивач та його представник не з`явились, однак представник позивача подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу в їх відсутність.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, про причини відсутності не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

На підставі ст.280ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що виконавчим комітетом Худлівської сільської ради Ужгородського району закарпатської області зроблено актовий запис №07.

Згідно заповіту від 06.11.2007 року №280 посвідченого секретарем Худлівської сільської ради Повхан Анна Юріївна,що мешкає с. анта ловці, АДРЕСА_3 , усе своє майно, що буде їй належати на день смерті заповіла правнуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із відповіді нотаріуса Савчин Н.І. №83/02-14 від 28.10.2024 року видно, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та роз`яснено порядок визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

Згідно довідки №528 від 19.08.2024 року Середнянської селищної ради ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована та проживала: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 мешкає АДРЕСА_1 ,

Із відповіді нотаріуса Савчин Н.І. №83/02-14 від 28.10.2024 року видно, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, та роз`яснено порядок визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини.

З огляду на те, що позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року № 6-1320цс17.З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 позивачем було пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини з тих підстав, що на момент смерті спадкодавці позивач проживав за іншою адресою та не знав про існування заповіту.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, те, що позивач не знав про існування заповіту, який лишила ОСОБА_2 є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані, в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід визнати поважними, а подану ОСОБА_1 позовну заяву про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини за померлою ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2,7,10-13,18,43,44,49,76-83,133,141,174,175,179,187,258,263,265,268,280-284 ЦПК України, ст. ст.1270,1272 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два календарних місяці, з дати набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов