Ухвала

від 13.01.2025 по справі 314/2087/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/2087/24

Провадження № 6/314/26/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Свідунович Н.М.,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця через свого представника звернулась до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду. Заяву обгрунтовано тим, що рішенням Вільнянського районного суду від 26.07.2024 у справі № 314/2087/24 позов Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства заборгованість із постачання теплової енергії у розмірі 39566,94 грн. та судовий збір. Відкрито виконавче провадження, накладено арешти на усі рахунки боржниці, стягнуто 16254,73 грн. Заявниця зазначає, що заборгованість утворилась за час хвороби її матері, розлучена, на утриманні заявниці перебуває її неповнолітня дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своїм батьком, який є пенсіонером, працює не повний робочий день у Державній установі «Софіївська випрана колонія (№ 55)». Із заявниці стягнуто суму заборгованості у розмірі 16254,73 грн., бажає добровільно сплатити борг, однак не в змозі сплатити суму залишку одноразово. Просить розстрочити виконання рішення Вільнянського районного суду від 26.07.2024 у справі № 314/2087/24 у розмірі 25734,61 грн. на 12 місяців, починаючи із січня 2025 року.

Ухвалою суду від 20.12.2024 відкрито провадження у справі.

У судове засідання заявниця, її представник не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

26.12.2024 у системі «Електронний суд» представником Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства подано заяву, у якій зазначає, що на рахунок стягувача надійшли кошти у розмірі 13730,77 грн. За таких обставин, заявниця перед ОВУЖКГ має заборгованість у розмірі 28258,57 грн., а не 25734,61 грн. В іншій частині заяви щодо розстрочення заборгованості представник Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства, не заперечує.

За таких обставин, на підставі ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 435 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності учасників справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов таких висновків.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.07.2024 у справі № 314/2087/24, позов Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства заборгованість із постачання теплової енергії у розмірі 39566,94 грн., та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно дост. 129-1 Конституції України,суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконання судового рішення відповідно до змістурішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. У розумінні практики Європейського суду ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Проте, чинний ЦПК України надає сторонам право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України,за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим . Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд також враховує: 1)ступінь винивідповідача увиникненні спору; 2)щодо фізичноїособи -тяжке захворюванняїї самоїабо членівїї сім`ї,її матеріальнийстан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить із міркувань доцільності та об`єктивності, необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами, що кореспондується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного суду від 18.02.2020 у справі № 922/2191/12 та від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочення виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку. Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому. Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, а також суд враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За приписами ч. 5ст. 435 ЦПК України,розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Відтак, відстрочення виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

За таких обставин суд не може не дійти висновку, що розстрочка, виходячи з положень вказаної статті є наданням боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом, тобто це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи доводи заявниці, викладені у заяві, її бажання виконати рішення суду, наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, зокрема скрутне матеріальне становище, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, беручи до уваги той факт, що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дняухвалення цього рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців. При цьому, суд враховує, що на виконання рішення суду на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства було стягнуто суму у розмірі 13730,77 грн., залишок заборгованості складає 28258,57 грн., відтак саме ця сума підлягає розстроченню.

Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.07.2024 у цивільній справі № 314/2087/24 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства залишку заборгованості із постачання теплової енергії у розмірі 28258,57 грн. шляхом погашення боргу рівними платежами щомісяця по 2354,88 грн. протягом 12 (дванадцять) місяців, починаючи з дати набрання ухвали щодо розстрочення виконання рішення законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду-якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Свідунович

13.01.2025