Ухвала

від 21.01.2025 по справі 466/9589/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9589/24

УХВАЛА

про повернення заяви

21 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюка А. І., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення, про визнання особи безвісно відсутньою,

встановив:

Рух справи.

Уповноважений представник заявника ОСОБА_1 адвокат Грабовець С. В., 23.09.2024 року (вх.№ 25148) звернувся у Шевченківський районний суд м. Львова із письмовою заявою у якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Білінську Г. Б.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 24.09.2024 зазначену заяву постановлено передати на розгляд до Залізничного районного суду м. Львова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Кирилюка А. І.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2024 року заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками.

На усунення недоліків заявнику надавався п`ятиденний строк.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення, а також Довідки про причини повернення/досилання, що міститься у матеріалах справи, лист із копією зазначеної ухвали, які скеровувались, були повернуті відділенням пошти, із вказанням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно,ухвала прозалишення позовноїзаяви безруху не була виконана.

Щодо неусунення недоліків позову.

У справах «Осман протиСполученого королівства» та «Креуз протиПольщі» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов протиУкраїни» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішенняЄСПЛ усправі «ЮніонАліментарія СандерсС.А.проти Іспанії» від 07.07.1989року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).

Відповідно, ухвала про залишення позовної заяви без руху станом на 21.01.2025 року не була виконана, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі, будь-яких заяв чи клопотань не надходило, що може свідчити про втрату правового інтересу до цієї справи.

Підсумки.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед деРада Каваніллеспроти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколанота іншіпроти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що заявник не усунула вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що заяву слід повернути заявнику.

На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , Заінтересована особа: Департамент соціального захисту населення, про визнанняособи безвісновідсутньою вважати неподаною та повернути заявнику разом з усіма доданими до неї документами.

Копію заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч.1ст.355ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: