Рішення

від 21.10.2024 по справі 683/1878/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1878/24

2/683/872/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Кутасевич О.Г.

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,

представника позивача Істоміної В.Л.,

представника відповідачки адвоката Гіппіуса О.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/1878/24, 2/683/872/2024 за позовом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором за договором безвідсоткової позики №1037/15 від 02 липня 2021 року в розмірі 83300 грн, яка складається з 2100 грн. боргу та 80745 грн штрафу та 455 грн інфляційних витрат, а також судових витрат в розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позову вказувало, що 02 липня 2021 року між позивачем та відповідачкою укладений вказаний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала безвідсоткову позику в розмірі 7000 грн., яку зобов`язалась повернути у строк до 06 квітня 2022 року включно шляхом внесення щомісячних платежів до каси позивача починаючи з липня 2021 року до повного погашення. Однак з 24 січня 2021 року відповідачка прострочила своє зобов`язання, внаслідок чого сума заборгованості склала 2100 грн.

Згідно п.3.1 Договору передбачено, що у разі неповернення суми позики у строк, передбаченої Договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 5% від суми позики за кожен день прострочення до дня її повернення, та станом на 06 червня 2024 року заборгованість склала 83300 грн., з яких 2100 заборгованість за основною сумою боргу, 455 грн. інфляційних витрат та штраф 80 745 грн. за період з 30 квітня 2022 до 06 червня 2024 року.

У судовому засіданні представник ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» ОСОБА_2 просила позов задовольнити в повному обсязі з наведених у позові підстав.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Гіппіус О.Б. позов визнав частково на суму основного боргу 2100 грн. Зазначив, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором через настання форс-мажорних обставин, зокрема введення в Україні воєнного стану, що відповідно до вимог 4.1 Договору звільняє її від відповідальності у виді штрафу.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані ними докази, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч.1ст.1048 цього ж Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першоюст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1ст.598 ЦК Українизобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1ст.612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 02 липня 2021 року між ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» та ОСОБА_1 укладений договір безвідсоткової позики №1037/15, відповідно до умов якого остання отримала безвідсоткову позику в розмірі 7000 грн., яку зобов`язалась повернути у строк до 30 квітня 2022 року.

Відповідно до вимог п.2.2 Договору повернення суми позики має відбуватись щомісячним погашенням шляхом внесення Позичальником 700 грн. готівки до каси Позикодавця починаючи з липня 2021 року до повного погашення суми позики.

Відповідно до вимог п.3.1 Договору у випадку неповернення зазначеної в п.1 суми позики в зазначений у п.2.1 строк позичальник сплачує штраф в розмірі 5% від суми позики за кожен день прострочення до дня її повернення Позикодавцю.

Згідно з виписки з картки рахунку № НОМЕР_1 за період з 09 липня 2021 року до 24 січня 2022 року ОСОБА_1 на погашення заборгованості внесено 4900 грн., востаннє платіж в сумі 700 грн. внесено 24 січня 2022 року.

Станом на день розгляду справи борг в розмірі 2100 грн. відповідачкою не сплачено, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні позовних вимог про стягнення штрафу відповідно до вимог 3.1 вказаного Договору та інфляційних витрат, суд виходить з наступного.

Як установлено судом та убачається зі змісту зазначеного договору позики, повернення суми боргу має відбуватись щомісячним погашенням шляхом внесення позичальником 700 грн. готівки до каси позикодавця починаючи з липня 2021 року до повного погашення суми позики, останній платіж відповідачкою було внесено 24 січня 2021 року.

Тобто наступний платіж мав бути внесений до 28 лютого 2022 року і саме з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 уважається такою, що прострочила зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 рокув Україні введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року , який триває і на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення"Цивільного кодексу Українипунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ураховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 80 745 грн. за прострочення виконання зобов`язання з 24 лютого 2022 року і до 06 червня 2024 року, а також інфляційні витрати в сумі 455 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем заявлено позовні вимоги на суму 83300 грн та задоволено судом на суму 2100 грн., з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 76 грн 30 коп.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» заборгованість за договором безвідсоткової позики №1037/15 від 02 липня 2021 року в розмірі 2100 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» 76 грн 30 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» місцезнаходження: вул. Святошинська, 2, м.Київ, 03115, код ЄДРПОУ 32595752.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Суддя