Ухвала

від 20.01.2025 по справі 491/808/24

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/808/24

УХВАЛА

20 січня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Гула О.Р.,

за участю сторін у справі:

представника позивача Голубович М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення, залишку виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення, залишку виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту.

Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.

Представник позивача Голубович М.В., який діє на підставі довіреності №27 від 02 січня 2025 року, в судовому засіданні 20 січня 2025 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання 20 січня 2025 року не з`явився, до суду не надійшли відомості про те, що відповідач вчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

З позовної заяви вбачається, що згідно наказу 3 СЦШР ДСНС України від 19.06.2023 року № 118 Про кадрові питання відповідач призначений на посаду водія автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків аварії аварійно-рятувального загону. Із відповідачем був укладений контракт про проходження служби цивільного захисту №71/23 від 19.06.2023 року строком на 5 (п`ять) років. Згідно з укладеним контрактом відповідач взяв на себе зобов`язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов`язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки, також він був ознайомлений з функціональними обов`язками, грошовим та пенсійним забезпеченням. Крім того, відповідач був проінформований про основні вимоги, які висуваються до співробітників ДСНС України, їх ділових та моральних якостей, характеру та умов служби. Наказом 3 СЦШР ДСНС України від 10.07.2024 року №НС-221 створена комісія та призначено службове розслідування за фактом відсутності на службі ОСОБА_1 з 17.05.2024 року по 10.07.2024 року. Висновком службового розслідування від 12.07.2024 року №03-69/548 встановлено, що перебуваючи на посаді водія автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону ухилявся від проходження служби цивільного захисту 3 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України, знаходячись на лікарняному з 22.04.2024 року по його закінченні, а саме 17.05.2024 року, повинен був приступити до виконання службових обов`язків, але шляхом обману, завірив своїх безпосередніх начальників у перебуванні на лікарняному в м. Одесі, що не знайшло свого підтвердження (до 3 СЦШР ДСНС України не було надано підтверджувальних документів виданих лікувальними закладами), та до 12.07.2024 року був відсутній на службі без поважних причин, чим порушив пункт 58 Закону України «Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05 березня 2009 року №1068-VI невихід на службу без поважних причин, що призвело до безпідставного нарахування та виплаті грошового забезпечення за вище вказаний період в сумі 26942,94 грн., залишку одноразової грошової допомоги (перший контракт) в сумі 6835,87 грн., а також вартості речового майна на суму 1712,15 грн., на загальну суму 35490,96 грн.. Наказом 3 СЦШР від 12.07.2024 року №120 водія автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону ОСОБА_1 12.07.2024 року звільнено зі служби цивільного захисту за пп.6 п.176 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593. Таким чином відповідач у період з 17.05.2024 року по 10.07.2024 року був відсутній на службі без поважних причин (прогул), тому виплата йому грошового забезпечення у період з 17.05.2024 року по 10.07.2024 року здійснена без правових підстав. Також за час проходження служби відповідач отримав на речовому складі 3 СЦШР ДСНС України предмети речового майна на загальну суму 3673,72 грн.. Отримання відповідачем матеріальних цінностей відображено в картці обліку матеріальних цінностей особистого користування №347, що ведеться на кожну особу рядового і начальницького складу у відділі матеріально-технічного забезпечення. Відповідно до довідки-розрахунку вартості речового майна на утримання №284 від 12.07.2024, строки експлуатації (носіння) виданих відповідачу предметів речового майна, встановлені нормами забезпечення форменим одягом осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які затверджені постановою КМУ від 14.02.2018 №81, не завершилися, у зв`язку з чим виникла необхідність утримання їх вартості з урахуванням строку перебування їх у носінні. Відповідно вказаної довідки-розрахунку, загальна сума утримання складає 1712,15 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить задовольнити позовні вимоги.

Ознайомившись з матеріали справи, суд доходить висновку, про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти закриття провадження у справі та зазначив, що наполягає на позовних вимогах. Зазначив, що у них була схожа справа у 2022 році, яка розглядалась іншим районним судом у цивільному судочинстві, крім того розгляду у адміністративному судочинстві підпадають справи до органів державної влади, а 3 спеціальний центр швидкого реагування це не орган державної влади. В матеріалах справи є виписка, відповідно до якої 3 спеціальний центр швидкого реагування ДСНС є заснованою ДСНС державною організацією, усі контракти укладаються на місці. Контракт підписувався начальником центру і ОСОБА_1 .. Водій автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків аварії аварійно-рятувального загону ОСОБА_1 відноситься до рядового складу.

Заслухавши представника позивача та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до витягу з наказу начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №118 від 19 червня 2023 року солдат запасу ОСОБА_1 прийнятий на службу цивільного захисту із зарахуванням до кадрів ДСНС України з 19 червня 2023 року із зарахуванням до списків особового складу центру на всі види забезпечення, призначений до виконання обов`язків за вакантною посадою водія автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону, з присвоєнням йому спеціального звання «рядовий служби цивільного захисту» (в порядку переатестації), зі встановленням посадового окладу в розмірі 2470 гривень та виплатою з 19 червня 2023 року окладу за спеціальне звання в розмірі 530 гривень. Відповідно до п.47 Положення «про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу» укласти з ОСОБА_1 контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 5 (п`ять) року з 19 червня 2023 року по 18 червня 2028 року (а.с. 13).

19 червня 2023 року між відповідачем та ДСНС в особі начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій було укладено контракт на проходження служби цивільного захисту №71/23 строком на 5 (п`ять) років, та у п.13 цього контракту містяться відомості про те, що 12 липня 2024 року дія цього контракту припинена у зв`язку з звільненням ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту за п.176 п.п.6 (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту), наказ т.в.о. начальника 3 СЦШР ДСНС України №120 від 12 липня 2024 року (а.с.14-15).

Наказом т.в.о начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №НС-221/83 від 10 липня 2024 року призначено комісію для проведення службового розслідування з метою визначення причин не виходу на службу ОСОБА_1 та наказано комісії провести службове розслідування та надати відповідний висновок (а.с.16-17).

Згідно висновку службового розслідування №03-69/548 від 12 липня 2024 року ОСОБА_1 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності та звернутися до суду для відшкодування надмірно виплаченого грошового забезпечення на загальну суму 35490,96 грн. (а.с.18-22).

Наказом т.в.о начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №120 від 12 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнено за служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту, позбавлено премії за червень місяць у повному обсязі (а.с.23).

У подальшому, наказом т.в.о начальника 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій №120 від 12 липня 2024 року, за допущені невиходи на службу без поважних причин, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія автотранспортного відділення групи забезпечення аварійно-рятувальних робіт аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій аварійно-рятувального загону притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту (а.с.23).

19 липня 2024 року ОСОБА_1 направлено попередження про необхідність сплатити залишок виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту та безпідставно виплачене грошове забезпечення у розмірі 33778 гривень 81 копійка, та вартість отриманого речового майна в сумі 1712 гривень 15 копійок, складає загальну суму 35490 гривень 96 копійок (а.с.24).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом ст.4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача; адміністративний договір - спільний правовий акт суб`єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону; публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів.

Відповідно до ст.101 Кодексу цивільного захисту України Служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

З наведених норм убачається, що ОСОБА_1 перебував на посаді, що відноситься до публічної служби.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року №818/1688/16 зазначено, що з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, виходячи з таких міркувань. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Так, у постановах Верховного Суду від 24 березня 2023 року №948/285/22, №520/9392/23 від 19 вересня 2024 року зазначено, що встановивши, що позов пред`явлено з приводу спору щодо проходження відповідачем служби цивільного захисту на підставі контракту з ГУ ДСНС України відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, врахувавши суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склалися між ними, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є публічно-правовими, у зв`язку з чим справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, та правильно закрив провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України. Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), в якій зазначено, що спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби. З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 відступила від висновків, викладених у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, про те, що спори за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18) викладено висновок про те, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

В той час, як у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, виходячи зі встановлених обставин справи та зазначених норм закону, суд дійшов висновку, що провадження у цій цивільній справі потрібно закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Позивачем за подання позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок, що підтверджується квитанцією №215116289 від 19 вересня 2024 року, що зарахований на р/р UA258999980313141206000015634, код отримувача 37607526, отримувач Казначейство України (ел.адм.податок).

При цьому представником позивача не заявлено клопотання про повернення сплаченого позивачем судового збору за подання вказаного позову до суду, у зв`язку з чим питання щодо повернення позивачу судового збору судом не вирішувалось

На підставі наведеного, керуючись ст.19, п.4 ч.1 ст.255, 256, ст.ст.260, 354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 про стягнення зайво виплаченого грошового забезпечення, залишку виплаченої одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту закрити.

Роз`яснити, що позивач має право звернутися до суду зі вказаним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Ананьївський районний суд Одеської області.

Головуючий суддя: Надєр Л.М.

Ухвала набула законної сили «___»