Постанова

від 17.12.2024 по справі 522/14120/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5880/24

Справа № 522/14120/22

Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Комлевої О.С.,

Сєвєрової Є.С.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

представника ОСОБА_1 адвоката Кірчева І.І.,

представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Павельченка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 адвоката Кірчева Ігоря Івановича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2022 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діком Інвест» про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

02.11.2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Діком Інвест» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання недійсним правочинів та про визнання права власності на нерухоме майно.

04.11.2022 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Павельченко І.В. звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на квартири за номерами: АДРЕСА_1 , 3, 4, 6, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 тана паркомісця на першому рівні дворівневого паркінгу за номерами: 3,4,6,10,11, що розташовані за адресою: АДРЕСА_59 ;

заборониТОВ «Діком Інвест» та іншим особам, що діють в його інтересах або за цивільними угодами з ним, вчиняти будь-які дії по відчуженню і розпорядженню квартирами та/або майновими правами на них за номерами: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 12, 15, 16, 21, 24, 27, 28, 32, 39, 40, 43, 45, 46, 47, 54, 55, 58, 61, АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , 92, 96, 97, АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , 120, 121, 122, 124, 125, 126, 128, 131, 134, 139, 144, 146, 147 тапаркомісцямита/або майновими правами на нихна першому рівні дворівневого паркінгу за номерами: 3,4,6,10,11, що розташовані за адресою: АДРЕСА_59 ;

заборони відповідним органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартир за номерами: АДРЕСА_60 , 2, 3, АДРЕСА_61 , АДРЕСА_62 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_42 , АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 , АДРЕСА_48 , АДРЕСА_49 , АДРЕСА_50 , АДРЕСА_51 , АДРЕСА_52 , АДРЕСА_53 , АДРЕСА_54 , АДРЕСА_55 , АДРЕСА_56 , АДРЕСА_57 , АДРЕСА_58 тапаркомісць на першому рівні дворівневого паркінгу за номерами: 3,4,6,10,11, що розташовані за адресою: АДРЕСА_63 .

Заява була обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду про визнання недійсними договорів та ускладнить можливість поновлення порушених інтересів позивача ОСОБА_2 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2022 року заяву представника ОСОБА_2 адвоката Павельченка І.В. було задоволено частково.

Накладено арешт на квартири за номерами: АДРЕСА_1 , 3, 4, 6, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_34 тапаркомісця на першому рівні дворівневого паркінгу за номерами: 3,4,6,10,11, що розташовані за адресою: АДРЕСА_64 .

ЗабороненоТОВ «Діком Інвест» та іншим особам, що діють в його інтересах або за цивільними угодами з ним, вчиняти будь-які дії по відчуженню і розпорядженню квартирами за номерами: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 12, 15, 21, 24, 27, 28, 32, 61, 62, 66, 68, 74, 76, 78, 82, АДРЕСА_34 тапаркінгу за номерами: 3,4,6,10,11та/або майновими правами них вдвосекційному житлово-готельному комплексі з апартаментами та офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_65 .

Заборонено органамдержавної реєстраціїправ нанерухоме майно,органам МіністерстваЮстиції України,державним таприватним нотаріусам,державним реєстраторамправ нанерухоме майно,державним реєстратораморганів місцевогосамоврядування,у томучислі особам,які виконуютьфункції державногореєстратора правна нерухомемайно вчинятибудь-якіреєстраційні дії(реєстраціюправ власності,скасування реєстраціїправа власностіта іншихречових прав,у томучислі реєстраціюправочинів щодовідчуження,передачі уволодіння такористування третімособам будь-якогоіншого обтяженнята інше)щодо квартирза номерами:1,2,3,4,6,7,12,15,21,24,27,28,32,61,62,66,68,74,76,78,82,92тапаркомісць напершому рівнідворівневого паркінгуза номерами:3,4,6,10,11,що розташованіза адресою: АДРЕСА_64 (т.2,а.с.100-103).

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 адвоката Кірчев І.І. ставлять питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2022 року, в частині накладення арешту на кв. АДРЕСА_66 та ухвалення в цій частині нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви, в частині накладення арешту на вказані квартири, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.107-109,136-141).

Відзив на апеляційні скарги не надійшов.

Вирішуючи питанняпро слуханнясправи увідкритому судовомузасіданні,за участюпредставника ОСОБА_1 адвокатаКірчева І.І.,а також представника ОСОБА_2 -адвоката ПавельченкаІ.В., у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.2, а.с.188-190, 193, 195-196, 203).

Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція направлялась апелянту ОСОБА_3 за зареєстрованим місцем її проживання, що підтверджується Витягом № 967342 від 13.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання апелянта: АДРЕСА_67 (а.с.203). Однак, поштова кореспонденція на вказану адресу повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.195-196). Крім того, поштова кореспонденція на адресу відповідача ТОВ «Діком Інвест» також надсилалася на адресу за місцем його знаходження: АДРЕСА_68 (а.с.183). Проте, поштова кореспонденція також повернулася до суду із зазначенням «адресат відсутній за адресою» (а.с.197-198), що у відповідності до вимог, передбачених ч.1 ст. 131 ЦПК України вважається їхнім належним сповіщеннями.

У зв`язку з цим, колегія суддів зазначає, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що всвоїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу у відкритому судовому засіданні, за участі з`явившихся учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору між сторонами є невиконання умов договору про спільну діяльність щодо здійснення розрахунків та визнання права власності на об`єкт (його складові частини) -двосекційний житлово-готельний комплекс з апартаментами та офісними приміщеннями на першому поверсі і підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_69 .

Однак, повністю з таким висновком суду погодитись не можливо, з огляду на наступні обставини.

Так, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1-4, 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Розглядаючи питання про забезпечення позову, суд керується тим, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 4постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Враховуючи викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із апеляційних скарг ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 адвоката Кірчева І.І. майнові права на квартири АДРЕСА_66 належать саме їм, відповідно, однак вони не були залучені до участі у справі в якості відповідачів за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Діком Інвест» про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності на нерухоме майно, що також підтверджується належними у справі доказами (т.2, а.с.110-119, 146-149).

За таких обставин, враховуючи, що апелянти є власниками майнових прав квартир АДРЕСА_70 та не є учасниками у даній справі (відповідачами), суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про накладення арешту на спірні об`єкти нерухомості.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційних скарг надали суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів своїх апеляційних скарг.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, доводи апеляційних скарг її спростовують, оскільки ухвала прийнята не у повній відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду скасувати, в частині накладення арешту на квартири АДРЕСА_8 та АДРЕСА_71 , та накладення заборони ТОВ «Діком Інвест», органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, органам Міністерства Юстиції України, державним та приватним нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії по відчуженню і розпорядженню, вчиняти реєстраційні дії стосовно квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_72 .

В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2022 року про забезпечення позову слід залишити без змін.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Діком Інвест» на користь апелянтів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційних скарг, у сумі - по 605,60 грн. кожному.

Керуючись ст.ст.141,367,368, п.2 ч.1 ст.374, п. 4 ч.1 ст.376, ст.ст.381 - 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_1 адвоката Кірчева Ігоря Івановича задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2022 року, в частині накладення арешту на квартири АДРЕСА_8 та АДРЕСА_71 , скасувати.

Скасувати заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Діком Інвест»,код ЄДРПОУ:41339988,та іншим особам, що діють в його інтересах або за цивільними угодами з ним, вчиняти будь-які дії по відчуженню і розпорядженню квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_72 .

Скасувати заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, органам Міністерства Юстиції України, державним та приватним нотаріусам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам будь-якого іншого обтяження та інше) щодо квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_73 .

В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2022 року про забезпечення позову з врахуванням постанови Одеського апеляційного суду від 18.03.2024 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Через відпустку суддів Комлевої О.С. та Сегеди С.М., повне судове рішення складено 20.01.2025 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

О.С. Комлева

Є.С. Сєвєрова