Ухвала

від 16.01.2025 по справі 496/2998/22

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2998/22

Провадження № 4-с/496/3/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області скаргу ОСОБА_1 на дії, рішення Кодимського відділу державної виконавчої служби в Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач: ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2024 року ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою на дії Кодимського відділу державної виконавчої служби в Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд: визнати протиправними дії Кодимського відділу державної виконавчої служби в Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відрахування аліментів з додаткової винагороди скаржника, яка передбачена постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та виплачується на період дії воєнного стану; зобов`язати Кодимський відділдержавної виконавчоїслужби вПодільському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)відрахування аліментів зі скаржника здійснювати без урахування додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та виплачується на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у період дії воєнного стану.

Свої скаргу обґрунтовує тим, що Судовим наказом Біляївського районного суду Одеської області від 02.08.2022 року по справі № 496/2998/22 наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , малолітнього, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не більше десять прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 та до досягнення повноліття донькою, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дня подачі заяви до суду. Кодимським відділом державноївиконавчої службив Подільськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)було відкритевиконавче провадження№ 70222664про стягненняаліментів.Скаржник євійськовослужбовцем.Починаючи зберезня 2023року,на підставіпостанови,постановленої врамках виконавчогопровадження №70222664,військовою частиноюздійснюється відрахуванняаліментів згрошового забезпеченнята здодаткової грошовоївинагороди скаржника,яка виплачуєтьсяу періоддії воєнногостану.На думкускаржника,з березня2023року знього протиправностягуються аліментиу розмірі1/3грошового забезпечення додатковоївинагороди,яка виплачуєтьсяна періоддії воєнногостану,оскільки вказанавинагорода невідноситься догрошового забезпечення,що маєпостійний характерта відноситьсядо одноразовихвидів грошовогозабезпечення.У зв`язку з вищенаведеним скаржник вважає дії Кодимського відділудержавної виконавчоїслужби вПодільському районіОдеської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)щодо стягнення аліментів з додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 неправомірними, а тому підлягають оскарженню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024 року справа була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.12.2024 року скаргу прийнято до провадження і призначено до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Від скаржника надійшло до суду клопотання про розгляд скарги без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.ст. 55, 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 17.09.2020 року на ім`я ОСОБА_1 , 30.08.1978 року був виданий військовий квиток серії НОМЕР_1 . Також 27.05.2021 року скаржнику було Управлінням персоналу штабу в/ч НОМЕР_2 видане Посвідчення серії НОМЕР_3 . Відповідно до копії довідки № 3670, виданої 10.08.2024 року в/ч НОМЕР_4 , молодший сержант ОСОБА_1 , перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 по теперішній час. Судовим наказом Біляївського районного суду Одеської області від 02.08.2022 року по справі № 496/2998/22, наказано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , малолітнього, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , малолітньої, ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття сином, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та до досягнення повноліття донькою, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 22.07.2022 року. Згідно копії довідки № 1917, виданої 18.08.2024 року військовою частиною НОМЕР_4 , з березня 2023 року, з доходів ОСОБА_1 почалися відрахування.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції, яка діє на час звернення заявника зі скаргою, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Гарантією прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

При розгляді скарги на дії державного виконавця, суд врахувує, що на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України виніс постанову від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), редакція якої неодноразово змінювалася.

Пунктом 1 вказаної Постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплату додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

На виконання ст. 9 ЗУ № 2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Міністерство оборони України видало наказ від 07.06.2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197, яким затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), редакція якого змінювалася (зміни внесені 31.03.2023 року шляхом доповнення Порядку № 260 розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану»).

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Отже, додаткова винагорода на період дії воєнного стану входить до складу одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України № 1263 від 11.11.2022року були внесені зміни до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року №146, доповнивши його після слів «з усіх видів грошового забезпечення» словами «, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану».

Таким чином, з п. 8 Переліку з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Отже, законодавством чітко визначено, що утримання аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України провадиться з додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану. Тому доводи скаржника, що вказана додаткова винагорода військовослужбовця не може враховуватися у загальний розмір грошового забезпечення, з якого відбувається стягнення аліментів, оскільки вона не має постійного характеру і нараховується виключно на підставі наказу командирів за наявності передбачених Постановою № 168 підстав, не обґрунтовані та судом не враховуються. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду викладеною в постанові від 28.02.2024 року по справі № 209/3260/13-ц (провадження № 61-11541св23).

З огляду на викладене, враховуючи, що нарахування аліментів державним виконавцем проведено відповідно до норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-77, 89, 258-261, 352, 353, 447-453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 надії,рішення Кодимськоговідділу державноївиконавчої службив Подільськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса),та зобов`язаннявчинити певнідії,стягувач: ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які не були присутні при проголошенні ухвали можуть її оскаржити протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена 16.01.2025 року.

Суддя О.П. Портна