Рішення

від 20.01.2025 по справі 509/7356/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/7356/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення факт, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ :

18 грудня 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з вищеназваним позовом, в якому просила суд, встановити факт, що має юридичне значення в тому, що вона є донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на різницю в написанні її дівочого прізвища « ОСОБА_1 » у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 23.11.2024 р. та у свідоцтві про смерть її батька серії НОМЕР_2 від 23.02.2023 р., де прізвище померлого вказане як « ОСОБА_1 », на що вказала нотаріус у своєму листі-роз?ясненні № 723/01-16 від 12.12.2024 р. та визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею нотаріусу заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи пропуск звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини тим, що в період з 09.11.2018 р. по 15.11.2024 р. вона відбувала покарання в ДУ «Кам?янська ВК № 34», що підтверджується довідкою про звільнення серії ДНП № 15352 від 15.11.2024 р., і про смерть батька дізналась після звільнення з місць позбавлення волі з огляду на те, що вони з батьком не спілкувались на протязі її перебування в місцях позбавлення волі, а інших родичів, які могли повідомити її про смерть батька немає. Про пропущення нею строку для прийняття спадщини вказала нотаріус у вищевказаному листі-роз?ясненні № 723/01-16 від 12.12.2024 р.

У визначений ухвалою суду від 19.12.2024 р., згідно з якою, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали та матеріалів позову з додатками в порядку ст. 178 ЦПК України, представник відповідачів відзиву на позов, письмових пояснень, заперечень чи зустрічного позову не надав, хоча вказані матеріали позову та ухвала суду у відповідності до вимог ст.ст. 130,131 ЦПК України, направлялись за юридичною адресою місцезнаходження юридично особи Маяківської сільради Одеського району Одеської області, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою про вручення матеріалів справи та ухвали суду уповноваженій особі (а.с. 26).

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку в підготовчому судовому засіданні, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ст.ст. 191,281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до умов ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у ч. 2 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню - не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - встановлено, що відповідно до п. 4 ст.273 ЦПК - суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. При чому - суддя не вправі відмовити у прийнятті заяви, а суд - закрити провадження у справі з тих підстав, що органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у відновленні запису про реєстрацію акту у зв`язку з відсутністю даного запису у книгах реєстрації відповідних записів, що збереглись. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Статтею 1217 ЦК України передбачено - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Умови статті 1268 ЦК України передбачають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається в часу відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець, після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини - має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після цього вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд з`ясував і це підтверджується матеріалами цивільної справи, що спадкодавець ОСОБА_2 , який є батьком позивачки, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00048340719 від 06.12.2024 р. - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 23.02.2023 р., і після смерті якого залишилось спадкове майно у виді 2-х земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою : АДРЕСА_1 , та 14/2, а також житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_2 (а.с. 13-19).

В період з 09.11.2018 р. по 15.11.2024 р. позивачка відбувала покарання в ДУ «Кам?янська ВК № 34» за вироком Овідіопольського райсуду Одеської області від 04.04.2018 р., яким була засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі, звідки була звільнена умовно-достроково за ухвалою Заводського райсуду м. Дніпродзержинська від 08.11.2024 р. на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк 2 м. 20 днів зі прямуванням до місця проживання : Одеська область, Одеський район, с. Йосипівка, що підтверджується довідкою про звільнення серії ДНП № 15352 від 15.11.2024 р. (а.с. 9).

Звернувшись до Овідіопольського ВДРАЦС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про видачу повторного свідоцтва про народження - отримала письмову відмову через розбіжності в написанні прізвища в актовому записі про народження № 15 від 15.04.1987 р. « ОСОБА_1 » та пред?явленому свідоцтві про шлюб « ОСОБА_1 » (а.с. 20).

Звернувшись до приватного нотаріуса з відповідною заявою про відкриття спадкової справи після смерті батька та видасчу свідоцтва про право на спадщину, позивачка отримала письмовий лист-роз?яснення нотаріуса від 12.12.2024 р. № 723/01-16 про відмову у вчиненні вказаних нотаріальних дій у зв?язку з різниею в написанні її дівочого прізвища « ОСОБА_1 » у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 23.11.2024 р. та у свідоцтві про смерть її батька серії НОМЕР_2 від 23.02.2023 р., де прізвище померлого вказане як « ОСОБА_1 », а також, через пропуск нею строків на прийняття спадщини (а.с. 22).

В позові пояснюється пропуск звернення позивачки, як спадкоємиці першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини тим, що в період з 09.11.2018 р. по 15.11.2024 р. позивачка відбувала покарання в ДУ «Кам?янська ВК № 34» за вироком Овідіопольського райсуду Одеської області від 04.04.2018 р., яким була засуджена за ч. 1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі, звідки була звільнена умовно-достроково за ухвалою Заводського райсуду м. Дніпродзержинська від 08.11.2024 р. на підставі ст. 81 КК України на невідбутий строк 2 м. 20 днів зі прямуванням до місця проживання : Одеська область, Одеський район, с. Йосипівка, що підтверджується довідкою про звільнення серії ДНП № 15352 від 15.11.2024 р., і про смерть батька дізналась після звільнення з місць позбавлення волі з огляду на те, що вони з батьком не спілкувались на протязі її перебування в місцях позбавлення волі, а інших родичів, які могли повідомити її про смерть батька немає.

Як встановив суд, і це вбачається зі змісту позовної заяви, що позивачка не відмовлялась від спадщини, беручи до уваги відсутність інших спадкоємців.

З позову вбачається, що позивачкою був пропущений, встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини з поважних, причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, та істотними труднощами і збігом обставин для спадкоємиці на вчинення нею дій, пов`язаних з прийняттям спадщини з підстав, описаних вище.

З урахуванням викладеного, суд вважає документально доведеним юридичний факт родинних відносин між позивачкою та померлим батьком, яка виникла через помилку у написанні її прізвища в одну літеру та причини пропуску позивачкою для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - об`єктивними і поважними, а тому вважає за можливе, визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю 2 місяці з дня набранням рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,141,174,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273,293,315,319,280-283 ЦПК України, ст.ст. 1270,1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ :

1.Позов ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про встановлення факт, що має юридичне значення та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити ;

2.Встановити юридичний факт родинних відносин в тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП : НОМЕР_3 ) є рідною донькою ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3.Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання нею заяви нотаріусу про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - тривалістю 2 (два) місяці з дня набранням рішення суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.01.2025 р.

Cуддя Д.М. Гандзій