Рішення

від 16.01.2025 по справі 510/2171/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2171/24

Провадження №2/510/563/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.25 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Лабановой С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивачі на задоволенні позову наполягали, просили про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 із ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія довідки старости Долинського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 11.06.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день смерті; копія державного акту від 16.04.2010р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 0,1034 га із кадастровим номером 5124180500:02:001:0234, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія державного акту серії ОД №018047 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0166, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія державного акту серії ЯЖ №719096 від 16.07.2009р. на право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0361, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія архівного витягу від 11.09.2024р. №Г-229 з рішення 16-ої сесії ХХІІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 31.01.1994р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами с. Долинське» - земельної ділянки площею 0,40 га; копія заповіту ОСОБА_4 від 18.12.2006р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія звіту експерта від 07.10.2024р. про проведення експертної оцінки вартості присадибної ділянки; копія заповіту ОСОБА_4 від 28.07.2020р., оформленого на ім`я ОСОБА_2 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.10.2024р.; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 08.01.2025р.; копія заяви ОСОБА_2 від 16.11.2020р. про прийняття спадщини за заповітом; копія заяви ОСОБА_1 від 16.11.2020р. про прийняття спадщини за заповітом; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 08.01.2025р. (дата заведення спадкової справи 31.12.2020р.).

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі (син та онука) у справі були призначені спадкоємцями за заповітами ОСОБА_4 , відповідач є онуком нині померлого.

За життя ОСОБА_4 належало майно:

-земельна ділянка площею 0,1034 га із кадастровим номером 5124180500:02:001:0234, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту від 16.04.2010р. на право власності на земельну ділянку;

-земельна ділянка площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0166, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД №018047 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку;

-земельна ділянка площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0361, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЖ №719096 від 16.07.2009р. на право власності на земельну ділянку;

-земельна ділянка площею 0,40 га, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (за межами), виділена для ведення особистого селянського господарства, - згідно рішення 16-ої сесії ХХІІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 31.01.1994р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами с. Долинське».

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 18.12.2006р. склав заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 (щодо всього належного спадкодавцю майна), 28.07.2020р. склав заповіт на ім`я позивачки ОСОБА_2 (щодо земельної ділянки площею 2,33 га), ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачі звернулись до нотаріальної контори із заявами про її прийняття за заповітами. Про це свідчать їхні заяви від 16.11.2020р. про прийняття спадщини, подані нотаріусу. Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачів за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в них відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач у справі спадщину не прийняв, на неї не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачі.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтв про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, про що 04.10.2024р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачі надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючого документу - при видачі свідоцтва про право на спадщину. На копіях (фотокопіях) правовстановлюючого документу проставляється відповідна відмітка «згідно з оригіналом» із зазначенням дати та підпису нотаріуса.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємцями за заповітами.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначили позивачі, після смерті ОСОБА_4 у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачі також не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину юридично, оскільки їхня воля, як спадкоємців за заповітами, була виражена у подачі ними заяв про прийняття спадщини, їхніх діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подали заяви про прийняття спадщини, прийняли її за заповітами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітами в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їхні вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-земельну ділянку площею 0,1034 га із кадастровим номером 5124180500:02:001:0234, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту від 16.04.2010р. на право власності на земельну ділянку;

-земельну ділянку площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0361, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЖ №719096 від 16.07.2009р. на право власності на земельну ділянку;

-земельну ділянку площею 0,40 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (за межами), виділену для ведення особистого селянського господарства, - згідно рішення 16-ої сесії ХХІІ скликання Долинської сільської ради народних депутатів від 31.01.1994р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства за межами с. Долинське»,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-земельну ділянку площею 2,33 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0166, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД №018047 від 18.01.2006р. на право власності на земельну ділянку,

що належала ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК