Рішення

від 21.01.2025 по справі 302/1863/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/1863/24

Провадження № 2/302/88/25

Номер рядка звіту 61

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Рішко Сергій Іванович до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування вимог якої представник зазначив, що 15 травня 1984 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_4 .

В шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 023810, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою Закарпатської області, матері чоловіка позивачки ОСОБА_6 належали земельні ділянки загальною площею 0,6017 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Біля хати» площею 0,0650 га; в урочищі «Дворище» площею 0,2372 га; в урочищі «Дворище» площею 0,0540 га; в урочищі «Дворище» площею 0,1047 га; в урочищі «Дворище» площею 0,1408 га.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №040909, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою Закарпатської області, ОСОБА_6 належали земельні ділянки загальною площею 1,2854 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Дворище» площею 0,2654 га; в урочищі «Голиця» площею 0,3000 га; в урочищі «Верх» площею 0,7200 га.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК №023782, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою Закарпатської області, чоловікові позивачки ОСОБА_4 належали земельні ділянки загальною площею 0,6029 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Загорода» площею 0,3290 га; в урочищі «Затінь» площею 0,1461 га; в урочищі «Затінь» площею 0,1278 га.

У січні 2021 року на підставі заяви ОСОБА_4 , Державного акту № 023782 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_7 , у Державному земельному кадастрі було проведено державну реєстрацію наступних земельних ділянок з кадастровими номерами 2122485200:04:001:0023 площею 0,3290 га та 2122485200:10:008:0030 площею 0,1279 га, розташованих в урочищі «Загорода» та урочищі «Затінь» відповідно в с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області, призначені для ведення особистого селянського господарства.

22 листопада 2002 року секретарем виконкому Пилипецької сільради було посвідчено заповіт ОСОБА_6 , яким вона заповідала своєму онуку ОСОБА_2 належні їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,60 га, згідно Державного акту № 023810.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Померла ОСОБА_6 була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті в даному будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлої; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - невістка померлої; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - онук померлої; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - онука померлої; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - онук померлої; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - правнучка померлої.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки, зазначені у Державних актах № 023810 та № 040909.

Шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на день смерті у спадкові права до майна померлої ОСОБА_6 вступили: ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом у частині спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельних ділянок, зазначених у Держакті № 023810; ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом у частині спадкування земельних ділянок, зазначених у Держакті № 040909.

11 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу, у рамках якої ОСОБА_2 вправі буде оформити спадкове майно ОСОБА_6 , яке остання йому заповідала згідно заповіту від 22.11.2002, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки зазначені у Держакті № 023810.

Натомість ОСОБА_4 за життя не встиг оформити свої спадкові права на майно померлої ОСОБА_6 . Як наслідок, ці права увійшли до складу спадкової маси після його смерті.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 . Померлий ОСОБА_4 був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом із ним на день його смерті в даному будинку проживала та була зареєстрована лише його дружина ОСОБА_1 . Натомість у цьому будинку були зареєстровані, але не проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - син померлого; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - невістка померлого; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син померлого.

На час смерті батька ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично проживали у Одеській області.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповітів не складав, станом на 11.04.2024 спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, земельні ділянки, зазначені у Держакті № 023782, та земельні ділянки, зазначені у Держакті № 040909, які у цілому успадкувала позивачка шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

11 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю. М. із заявою про відкриття спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу № 47/2024.

Постановою від 11.12.2024 приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у цілому на спадкове майно померлого ОСОБА_4 , вважаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рівні із ОСОБА_1 успадкували по 1/3 (одній третій) частині такого майна.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом, в якому висловлені прохання визнати за позивачкою право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 2122485200:04:001:0023 площею 0,3290 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Загорода», з кадастровим номером 2122485200:10:008:0030 площею 0,1279 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Затінь», з кадастровим номером 2122485200:10:008:0031 площею 0,1461 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Затінь», а також земельні ділянки: площею 0,2654 га, розташовану в урочищі «Дворище» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909; площею 0,3000 га, розташовану в урочищі «Голиця» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909; площею 0,7200 га, розташовану в урочищі «Верх» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909, в порядку спадкування за законом до майна померлого чоловіка.

Ухвалою суду від 26.12.2024 по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2025 справу призначено до судового розгляду.

Представник позивачки адвокат Рішко С. І. подав заяву з проханням розглядати справу без його участі та участі його довірительки. Висловив позицію про підтримання заявлених у позовній заяві вимог.

Від Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява з проханням розглядати справу без участі представника сільради. Висловлено позицію за якою сільська рада визнає вимоги позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких висловили позицію про визнання вимог позовної заяви підтвердивши дійсність наведених у ній обставин та просили розглянути справу без їх участі.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що 15 травня 1984 року виконкомом Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (далі Пилипецька сільрада) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було складено актовий запис № 3, в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_13 » (а.с. 14).

У подружжя ОСОБА_13 у шлюбі народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 55-61).

17 листопада 2007 року відділом РАЦС Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було складено актовий запис № 53, в результаті чого дружина змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_15 » (а.с. 62).

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с. 16).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 023810, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 430 (далі Держакт № 023810), ОСОБА_6 належали земельні ділянки загальною площею 0,6017 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Біля хати» площею 0,0650 га; в урочищі «Дворище» площею 0,2372 га; в урочищі «Дворище» площею 0,0540 га; в урочищі «Дворище» площею 0,1047 га; в урочищі «Дворище» площею 0,1408 га (а.с. 54).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1836 № 90 (далі Держакт № 040909), ОСОБА_6 належали земельні ділянки загальною площею 1,2854 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Дворище» площею 0,2654 га; в урочищі «Голиця» площею 0,3000 га; в урочищі «Верх» площею 0,7200 га (а.с. 53).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЗК № 023782, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільрадою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 429 (далі Держакт № 023782), ОСОБА_4 належали земельні ділянки загальною площею 0,6029 га призначені для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Пилипецької сільради в с. Подобовець Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, а саме: в урочищі «Загорода» площею 0,3290 га; в урочищі «Затінь» площею 0,1461 га; в урочищі «Затінь» площею 0,1278 га (а.с. 22).

У січні 2021 року на підставі заяви ОСОБА_4 , Держакту № 023782 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_7 , у Державному земельному кадастрі було проведено державну реєстрацію наступних земельних ділянок:

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:04:001:0023 площею 0,3290 га, розташована в урочищі «Загорода» в с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області, призначена для ведення особистого селянського господарства;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:10:008:0030 площею 0,1279 га, розташована в урочищі «Затінь» в с. Подобовець Міжгірського для ведення особистого селянського господарства;

-земельна ділянка з кадастровим номером 2122485200:10:008:0031 площею 0,1461 га, розташована в урочищі «Затінь» в с. Подобовець Міжгірського району Закарпатської області, призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. 23-40).

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , помер ІНФОРМАЦІЯ_15 в АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.02.2021 (а.с. 41).

Згідно довідки Пилипецької сільради від 01.03.2021 № 257, померлий ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , був постійним мешканцем АДРЕСА_2 (після перенумерації № 17) Міжгірського району Закарпатської області. Разом із ним на день його смерті в даному будинку проживали та були зареєстровані:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , - дружина померлого;

- ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , - дочка померлого;

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлого (а.с. 42).

На випадок своєї смерті ОСОБА_16 заповітів не складав, спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 11.12.2024 № 79499741 та № 79499784 (а.с. 43, 44).

22 листопада 2002 року секретарем виконкому Пилипецької сільради було посвідчено заповіт ОСОБА_6 , зареєстрований в реєстрі за № 34, яким вона заповідала своєму онуку ОСОБА_2 належні їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,60 га, згідно Держакту № 023810 (а.с. 47).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Подобовець, 17 Міжгірського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.08.2009 (а.с. 45).

Згідно довідки Пилипецької сільради від 10.10.2023 № 860, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , була постійною мешканкою АДРЕСА_1 . Разом із нею на день її смерті в даному будинку проживали та були зареєстровані:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син померлої;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - невістка померлої;

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - онук померлої;

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - онука померлої;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - онук померлої;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - правнучка померлої (а.с. 48).

Як свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 76583139 від 11.04.2024, заповіт ОСОБА_6 від 22.11.2002 № 34 зареєстрований у реєстрі за № 44335686 є чинним (а.с. 49).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , земельні ділянки, зазначені у Держакті № 023810, та земельні ділянки, зазначені у Держакті № 040909.

11 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю. М. із заявою про відкриття спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу № 46/2024 (а.с. 52).

У рамках спадкової справи № 46/2024 ОСОБА_2 вправі буде оформити спадкове майно ОСОБА_6 , яке остання йому заповідала згідно заповіту від 22.11.2002 № 34, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки зазначені у Держакті № 023810.

ОСОБА_4 за життя не встиг оформити свої спадкові права на майно померлої ОСОБА_6 . Як наслідок, ці права увійшли до складу спадкової маси після його смерті.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 14.07.2023 (а.с. 15).

Згідно довідки Пилипецької сільради від 03.08.2023 № 704, померлий ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був постійним мешканцем АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в даному будинку проживала та була зареєстрована лише його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Натомість у цьому будинку були зареєстровані, але не проживали:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - син померлого;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , - невістка померлого;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - син померлого (а.с. 17).

На час смерті батька ОСОБА_3 та ОСОБА_2 фактично проживали у Одеській області, що підтверджено змістом поданих ними відзивами на позов.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповітів не складав, станом на 11.04.2024 спадкові справи до його майна не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкового реєстру від 11.04.2024 № 76583143 та № 76583142 (а.с. 18, 19).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема, земельні ділянки, зазначені у Держакті № 023782, та земельні ділянки, зазначені у Держакті № 040909, які у цілому успадкувала позивачка у відповідності до вимог частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

11 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Дунаєва Ю. М. із заявою про відкриття спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якої було зареєстровано спадкову справу № 47/2024 (номер у Спадковому реєстрі 72291077) (а.с. 20).

11 грудня 2024 року в інтересах ОСОБА_1 його представник звернувся до приватного нотаріуса Дунаєва Ю. М. із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , а саме у цілих частках на земельні ділянки, зазначені у Держакті № 040909, та на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:04:001:0023, 2122485200:10:008:0030, 2122485200:10:008:0031.

Як було встановлено нотаріусом, ОСОБА_1 прийняла спадщину за ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги за законом шляхом постійного спільного проживання. З посиланням на норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту від 22.02.2012 № 296/5, нотаріусом було встановлено, що спадкоємцями померлого ОСОБА_4 є також відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову у від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався, рішення суду щодо продовження строку для прийняття спадщини за майном померлого ОСОБА_4 до приватного нотаріуса не надходили.

Постановою від 11.12.2024 № 272/02-31 приватний нотаріус Дунаєв Ю. М., відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у цілому на спадкове майно померлого ОСОБА_4 , вважаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рівні із ОСОБА_1 успадкували по 1/3 (одній третій) частині такого майна (а.с. 21).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Виходячи з вимог статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1 статті 1221 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно положень статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.

В пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Статтею 29 ЦК України в редакції, чинній на час відкриття спадщини, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції положень Закону, що діяли на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією (254к/96-ВР), законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд Касаційний цивільний суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) та у постанові від 28.04.2021 у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20).

У постанові від 29.01.2024 у справі № 369/7921/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виснував наступне:

Існує ієрархія між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі). У статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див.: рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див.: постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20)).

Ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів(як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини.

Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року в справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22)).

Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом (частина п`ята статті 4 ЦК України).

Відповідно до підпунктів 3.19, 3.20 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до пункту 4.19 глави 10 розділу ІІ Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Отже, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були лише зареєстровані разом із ОСОБА_4 над день його смерті у будинку в АДРЕСА_1 , а фактично проживали у АДРЕСА_3 та у АДРЕСА_4 відповідно, про що свідчить зміст поданих останніми відзивів, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, вони не подавали заяв про прийняття спадщини, то ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважаються такими, що не прийняли її. Спадкоємцем, що належним чином прийняла спадщину до майна померлого ОСОБА_4 є лише позивачка ОСОБА_1 . Відповідно приватний нотаріус Дунаєв Ю. М. необґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_4 у цілому.

За таких обставин, після смерті ОСОБА_6 у відповідності до частини 3 статті 1268 ЦК України у спадкові права до належного їй майна, неохопленого заповітом 22.11.2002 № 34, вступив її син ОСОБА_4 , а саме на земельні ділянки, право власності на які посвідчувалися Держактом № НОМЕР_4 . Відповідно після смерті ОСОБА_4 права на все його спадкове майно, в т.ч. на земельні ділянки, зазначені в Держакті № 040909, та на земельні ділянки з кадастровими номерами 2122485200:04:001:0023, 2122485200:10:008:0030, 2122485200:10:008:0031 перейшли до позивачки як його спадкоємиці за законом.

У зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не оформив свої права на спадкове майно після смерті його матері ОСОБА_6 та відповідно відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки, зазначені у Держакті № 040909, оформлені на ім`я ОСОБА_4 , позивачка позбавлена можливості оформити свої майнові та спадкові права в позасудовому порядку, а тому змушена звертатися до суду за захистом, обираючи передбачений пунктом першим частини 2 статті 16 ЦК України спосіб захисту свого права у вигляді визнання права.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, визнання позову відповідачами, те, що прийняттям спадщини позивачкою права інших осіб не порушуються, суд вважає необхідним задовольнити вимоги заявлені в позовній заяві.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 206, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:04:001:0023 площею 0,3290 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Загорода», в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:10:008:0030 площею 0,1279 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Затінь», в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:10:008:0031 площею 0,1461 га з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський (на даний час Хустський) район, с. Подобовець, ур. «Затінь», в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,2654 га, розташовану в урочищі «Дворище» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1836 № 90, в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,3000 га, розташовану в урочищі «Голиця» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1836 № 90, в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на земельну ділянку площею 0,7200 га, розташовану в урочищі «Верх» с. Подобовець Пилипецької сільської ради Міжгірського (на даний час Хустського) району Закарпатської області, призначену для ведення особистого селянського господарства, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК № 040909, виданого 10.06.2003 Пилипецькою сільською радою Міжгірського району Закарпатської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1836 № 90, в порядку спадкування за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя Пухальський С. В.