Постанова від 21.01.2025 по справі 442/10381/24

Справа № 442/10381/24

Провадження №3/442/46/2025

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 січня 2025 року

Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Дрогобицького відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

10.12.2024 року, о 01.08 год., в м.Дрогобичі, по вул.Тарнавського, 48, правопорушник ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі, що підтверджується Висновком лікаря від 10.12.2024р., тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В судове засідання правопорушник не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.277КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.

Аналізуючи матеріали справи, подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

У діях ОСОБА_1 вбачаю склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Разом з тим, вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема, протоколом серії ЕПР1 від 192835 від 10.12.2024р.

Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень.

Адміністративні стягнення це матеріалізований вияв адміністративної відповідальності, негативний правовий наслідок неправомірної поведінки особи, яка вчинила адміністративний проступок і повинна відповісти за свій протиправний вчинок та понести за це відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального та фізичного впливу.

Згідно з ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння регламентоване Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженою Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 (далі Порядок), та ст.266 КУпАП.

Усі вищенаведені нормативно правові акти, у разі незгоди водія із результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, передбачають обов`язок поліцейського забезпечити проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.6 Порядок, Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а оскільки правопорушник виявив бажання пройти медичний огляд з метою виявлення алкогольного сп`яніння у медичному закладі та відповідно до Висновку від 10.12.2024р. встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що свідчить про належні і допустимі докази та про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З врахуванням наведеного, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Вивчивши матеріали справи, беручи до уваги вищенаведене, враховуючи особу винного, ступінь його вини, характер та обставини вчиненого правопорушення, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя

П ОС ТА НО ВИ ЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Стягнути зОСОБА_1 -605,60 гривень судового збору в дохід держави.

У відповідності до ст.308 КУпАП України, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцемзнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.

Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Гарасимків Л.І.