Ухвала

від 13.01.2025 по справі 455/11/25

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/11/25

Провадження № 2-о/455/30/2025

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

13 січня 2025 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Клімченко М.І.,

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2025 заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеною заявою та просять визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним та встановити над ним опіку, призначити опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Крім того, заявниками у вказаній заяві зазначено, що згідно пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Вивчивши матеріали заяви, приходжу до висновку про необхідність залишення заяви без руху за наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно частини 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

01.09.2015 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», відповідно до якого виключено пункт 9 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно якого судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати пов`язані із розглядом справи.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить положення про пільги щодо сплати судового збору за подання заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Разом з тим, пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільгу у вигляді звільнення від сплати судового збору для осіб, які є законними представниками недієздатних осіб з інвалідністю, тобто таких, які вже мають статус опікуна.

Згідно статті 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Отже, законним представником недієздатної особи може бути її опікун.

Враховуючи, що питання щодо визнання заявника ОСОБА_2 опікуном над ОСОБА_3 є предметом розгляду та не вирішено судом, тому відсутні підстави вважати заявника законним представником недієздатної особи та, як наслідок, відсутні підстави для застосування до заявника пільги щодо сплати судового збору, встановленої пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір».

Згідно вимог частини 1 статті 4 цього Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум, зокрема, для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Згідно вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату звернення з цією заявою до суду становить 605,60 гривень.

Зважаючи на зазначені вимоги закону щодо порядку сплати судового збору, заявникам слід сплатити судовий збір, та долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору, або копії документів, які свідчать про наявність підстав звільнення від сплати судового збору, визначені чинним законодавством.

При цьому суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).

Залишення позову без руху із зазначеної вище підстави не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що заяву слід залишити без руху, надавши заявникам строк для усунення недоліку, зазначеного в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 2, 175, 177, 185, 258-260, 296-297 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_3 , про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, - залишити без руху.

Надати заявникам строк для усунення недоліку заяви, вказаного у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявникам, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заява буде вважатися не поданою та повернутий зі всіма доданими до неї документами заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Клімченко