Вирок

від 21.01.2025 по справі 951/18/25

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/18/25

Провадження №1-кп/951/21/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Криве Козівського району Тернопільської області, який зареєстрований у встановленому законом порядку й проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не депутат, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України

у с т а н о в и в:

15.11.2024 року близько 11:00 у ОСОБА_4 , який перебував за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерева у кварталі 43 виділі 8 лісових насаджень Козівського лісництва філії «Бережанське лісомисливське господарство» Державного підприємства «Ліси України», що є заказником місцевого значення «Ішківський» на території Ішківського старостинського округу Купчинецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 15.11.2024 близько 11:00 ОСОБА_4 , попередньо взявши із собою металеву сокиру з дерев`яною рукояткою, направився у напрямку згаданих лісових угідь. Прибувши близько 15:00 15.11.2024 у квартал 43 виділ 8 вищевказаного лісництва у природно-заповідному фонді загальнозоологічного заказника місцевого значення «Ішківський» ОСОБА_4 в порушення ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст. ст. 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 10, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою металевої сокири з дерев`яною рукояткою, яку приніс із собою, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив незаконну порубку одного дерева породи «Ліщина» діаметром пня у корені 6,5 х 7 см.

Внаслідок протиправного діяння, відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» ОСОБА_4 заподіяв екологічний збиток державі в особі Купчинецької територіальної громади на суму 2 385, 77 гривень.

Тож ОСОБА_4 своїми діями, що виразились у незаконній порубці дерева на території природно-заповідного фонду, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.

Згідно зстатей 468,469,472 КПКУкраїни між сторонами кримінального провадження та в присутності захисника 08.01.2025 укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину, погодився понести покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалість якого буде визначено судом. Покласти на ОСОБА_4 обов`язки згідно з ст. 76 КК України, які будить визначені судом.

Прокурор Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 під час підготовчого судового засідання просила затвердити угоду про визнання винуватості від 08.01.2025 й призначити узгоджене сторонами покарання і пояснила, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473КПК України. Долучено письмову промову.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим повністю, відмовився від здійснення прав, передбачених абз. 1 і 4 п. 1 ч. 4ст. 474 КПК України, просив затвердити угоду про визнання винуватості. Пояснив, що розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання у разі затвердження угоди.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила суд затвердити угоду про визнання винуватості від 08.01.2025.

Представник потерпілого - ОСОБА_6 щодо затвердження угоди не заперечив.

До матеріалів справи долучено письмову згоду на укладення вказаної угоди від 08.01.2025.

На підставі повного визнання вини обвинуваченим, матеріалів досудового розслідування, об`єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду не оспорюється, суд вважає доведеним факт вчинення кримінального правопорушення й винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинних дій.

Відповідно дост.468КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4 ст.469КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з ч. 5ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як видно з матеріалів справи 08.01.2025 між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості в присутності захисника.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України й зобов`язався беззастережно визнати вину в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 246 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк тривалістю, який буде визначено судом.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, що на підставі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав беззастережно.

Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, судом не встановлено.

Пом`якшуючими вину обвинуваченого ОСОБА_4 обставинами, передбачені ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди, в порядку передбаченомустаттями 468-475 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогамст. 472 КПК України.

Суд також переконаний в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При укладенні угоди прокурором враховано обставини, передбаченіст. 470 КПК України.

Тож, вивчивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, переконавшись в тому, що укладення такої є добровільним, а взяті на себе зобов`язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК Україний ч. 3 ст.246КК України, іншим положенням закону України про кримінальну відповідальність, встановивши, що підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, роз`яснивши прокурору та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши обвинуваченому наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України, суд затверджує угоду про визнання винуватості, укладену сторонами кримінального провадження 08.01.2025, ухвалює обвинувальний вирок.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 19.11.2024 накладено арешт на стовбур дерева породи "Ліщина" довжиною 7, 71 м та сокиру з дерев`яною рукояткою, які 15.11.2024 було виявлено та вилучено під час огляду місця події з метою забезпечення збереження речового доказу та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження.

Тож ураховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України зазначений арешт слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 314, 368, 370,371, 374,468, 469,475КПК України

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 08 січня 2025 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024211050000299 від 16.11.2024.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвали слідчого судді Бережанського районного суду Тернопільської області від 19.11.2024 на стовбур дерева породи "Ліщина" довжиною 7, 71 м та сокиру з дерев`яною рукояткою, які 15.11.2024 було виявлено та вилучено під час огляду місця події.

Речові докази:

- сокиру з дерев`яною рукояткою та стовбур дерева породи "Ліщина" довжиною 7, 71 м конфіскувати та звернути на користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1