Постанова

від 28.11.2024 по справі 521/8155/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2502/24

Номер справи місцевого суду: 521/8155/24

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Подуст Т.П., представника Одеської митниці Кептене Д.А., представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Соловей Л.В., розглянувши апеляційну скаргу представника Одеської митниці Тисячної О.В. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2024, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату вчинення правопорушення керівник ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 43224526, України, 03040, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд 70, корп. 2, офіс 612), РНКОПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2024 провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за протоколами про порушення митних правил №0305/50000/24, №0306/50000/24, №0307/50000/24 від 13 березня 2024 року за ознаками вчинення правопорушень, що передбачені ч. 1 ст. 483 МК України - закрито, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до протоколу про порушення митних №0305/50000/24 від 13.03.2024р., ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», в особі гр. ОСОБА_1 , були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 1 097 577,99грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи вищевказані обставини, Одеською митницею було зазначено, що 25.10.2019р., між ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» та компанією «SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TIC.LTD.STI.» укладено контракт №SOM/UA19 щодо поставок товарів в Україну.

У межах такого зовнішньоекономічного контракту, до Одеської митниці з Туреччини на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_2 / НОМЕР_3 прибув контейнер CAIU4632506 з вантажем «Замазки для ущільнення: піна монтажна, поліурітанова, в металевих аерозольних балонах, не містить озоноруйнівних речовин та силіконовий герметик».

Особою, уповноваженою на декларування, від імені ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», - гр. України ОСОБА_2 , підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація, яка була прийнята та зареєстрована за номером типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500090/2019/020890 від 10.11.2019р.

Підставою для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення слугували, серед іншого, наступні товаросупровідні документи, що були надані до митного органу, а саме: інвойс №131114 від 29.10.2019р., пакувальний лист №131114 від 29.10.2019р., контракт №SOM/UA19 від 25.10.2019р., CMR №131114, коносамент №AD1901107183.

Відповідно до інформації, зазначеної у митній декларації та товаросупровідних документах, продавцем та відправником товару була компанія «SOMA KOZMETIK SANAYI VE DIS TIC.LTD.STI.» (HADIMKOY MAH.ARPASLAN SOK., NO:10, ARNAVUTKOY ISTANBUL/TURKEY), а одержувачем - ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ: 43224526, Україна, 03040, м. Київ, пр- т. Голосіївський, буд. 70, корп. 2, офіс 612).

Згідно граф митної декларації №UA500090/2019/020890 заявлено 1 найменування товару: «Замазки для ущільнення: піна монтажна, поліуртанова, в металевих аерозольних балонах, не містить озоноруйнівних речовин та силіконовий герметик в асортименті» у кількості 2303 місця, загальна вага брутто 25488,05 кг./ нетто 24350,8 кг. Умови поставки CFR Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складала 36 699,72 доларів США.

10.11.2019р., товар за митною декларацією №UA500090/2019/020890 було випущено у вільний обіг на митну територію України.

На підставі ст.320, п.8 ч.1 ст.336 Митного кодексу України, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на товари, митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0306/50000/24 від 13.03.2024р., ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», в особі гр. ОСОБА_1 , були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 975 282,23грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи вищевказані обставини, Одеською митницею було зазначено, що 04.10.2019р., між ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» та компанією «Korolevskiу Vkus Limited» укладено контракт №ZR21/3 щодо поставок товарів в Україну.

У межах такого зовнішньоекономічного контракту, до Одеської митниці з Туреччини на вантажному автомобілі р/н НОМЕР_4 / НОМЕР_5 прибув контейнер GESU4445180 з вантажем «Радіатори зі сталі, котли для центрального опалення, механічні пристрої спеціального призначення».

Особою, уповноваженою на декларування, від імені ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», - гр. України ОСОБА_2 , підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація, яка була прийнята та зареєстрована за номером типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500090/2019/020234 від 02.11.2019р.

Підставою для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення слугували, серед іншого, наступні товаросупровідні документи, що були надані до митного органу, а саме: інвойс №129583 від 14.10.2019р., пакувальний лист №61508 від 10.05.2018р., контракт №ZR21/3 від 04.10.2019р., CMR №129583, коносамент №KTLIST1910168.

Відповідно до інформації, зазначеної у митній декларації та товаросупровідних документах, продавцем товару була компанія «Korolevskiy Vkus Limited» (Mediterranean St. The Village, stj 1870 St. Julians, Villa Malitah, Malta), відправником товару - компанія «ELEKS DIS TICARET A.S..» (KEMERALTI CADDESI UMMEHAN NO.17/4 34425 KARAKOY ISTANBUL TURKEY), а одержувачем - ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ: 43224526, Україна, 03040, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 70, корп. 2, офіс 612).

Згідно граф митної декларації №UA500090/2019/020234 заявлено 3 найменування товару «Радіатори зі сталі, котли для центрального опалення, механічні пристрої спеціального призначення» у кількості 78 місць загальною вагою брутто 21203 кг./ нетто 20605 кг. Умови поставки CFR Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складала 39638,64 доларів США.

02.11.2019р., товар за митною декларацією №UA500090/2019/020234 було випущено у вільний обіг.

На підставі ст.320, п.8 ч.1 ст.336 Митного кодексу України, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на товари, митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0307/50000/24 від 13.03.2024р., ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», в особі гр. ОСОБА_1 , були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на загальну вартість 2 519 274,70грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, отримувача та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Обґрунтовуючи вищевказані обставини, Одеською митницею було зазначено, що 04.10.2019р., між ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» та компанією «Korolevskiу Vkus Limited» укладено контракт №ZR21/3 щодо поставок товарів в Україну.

У межах такого зовнішньоекономічного контракту, до Одеської митниці з Туреччини на вантажних автомобілях р/н НОМЕР_6 / НОМЕР_7 та BH5267AC/BH2458XP прибули контейнера SEGU4362250 та ADMU5002166 з вантажем «товари народного споживання в асортименті».

Особою, уповноваженою на декларування, від імені ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК», - гр. України ОСОБА_2 , підготовлені та подані до Одеської митниці митні декларації, які були прийняті та зареєстровані за номерами типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500090/2019/020421 та №UA500090/2019/020368 від 04.11.2019р.

Підставою для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення слугували, серед іншого, наступні товаросупровідні документи, що були надані до митного органу, а саме: інвойси №129172 від 25.10.2019р., №13025 від 25.10.2019р., пакувальні листи №129172 від 25.10.2019р., №13025 від 25.10.2019р., контракт №ZR21/3 від 04.10.2019р., CMR №129172, №130325, коносаменти №GCL/MRD/ODS/190774, №GCL/MRD/ODS/190773.

Відповідно до інформації, зазначеної у митних деклараціях та товаросупровідних документах, продавцем товару була компанія «Korolevskiy Vkus Limited» (Mediterranean St. The Village, stj 1870 St. Julians, Villa Malitah, Malta), відправником товару - компанія «FIRAT PLASTIK KAUCUK SANAYI VE TICARET A.S» (TURKOBA MAH.FIRAT PLASTIK CAD. NO: 23 BUYUKCEKMECE - ISTANBUL/TURKEY), а одержувачем - ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ: 43224526, Україна, 03040, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 70, корп. 2, офіс 612).

Згідно граф митної декларації №UA500090/2019/020421 заявлено 12 найменувань товару «труби з пластмаси, фітинги для труб, арматура, вироби будівельні, робочий одяг, кулькові ручки та блокноти паперові» у кількості 1037 місць загальною вагою брутто 15800 кг./ нетто 14883,7 кг. Умови поставки CFR Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складала 28653,17 доларів США.

Згідно граф митної декларації №UA500090/2019/020368 заявлено 7 найменувань товару «труби з пластмаси, фітинги для труб, арматура, вироби будівельні, обладнання для фільтрування води» у кількості 1208 місць загальною вагою брутто 24140 кг. Умови поставки CFR Одеса, фактурна вартість заявлених товарів складала 47617,54 доларів США.

У загальному, по митних деклараціях №UA500090/2019/020421 та №UA500090/2019/020368, заявлено 19 найменувань товарів у кількості 2245 місць загальною вагою брутто 39940 кг. Умови поставки СРТ Одеса, загальна фактурна вартість заявлених товарів складала 76270,71 доларів США.

04.11.2019р., товари за митними деклараціями №UA500090/2019/020421 та №UA500090/2019/020368 було випущено у вільний обіг.

На підставі ст.320, п.8 ч.1 ст.336 Митного кодексу України, з метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на товари, митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Підтверджуючи вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України, внаслідок яких Одеською митницею і складено протоколи про порушення митних правил №0305/50000/24, №0306/50000/24, №0307/50000/24 від 13 березня 2024 року, митний орган покликається до листа-відповіді митних органів Турецької Республіки від 29.01.2024р. №29980007-724.01.03/UA-89586577-92985805-93386772, що отриманий на запит української сторони.

Разом із таким листом, митним органом Турецької Республіки, було надіслано Держмитслужбі копії документів, котрі були надані при експорті товарів та зареєстровані в митних органах Туреччини, а саме:

1.митна декларація ЕХ3 від 30.10.2019 №19343100EX265131 та інвойс від 30.10.2019 №SOM2019000000554, з котрих слідує, що в контейнері CAIU4632506 переміщувався з Туреччини до України в адресу «UKRTORGACTIV LLC» (UKRAINE 03124, KIEV, MYKOLY VASYLENKA STR., UKRAYNA) товар у кількості 2303 місця на умовах поставки EXW Istanbul вартістю 44770,20 доларів США (1 097 577,99грн. згідно курсу валют на день оформлення митної декларації);

2.митна декларація ЕХЗ ввід 22.10.2019 №19351900ЕХ139496 та інвойс від 21.10.2019 №ЕЕ02019000001133, з котрих слідує, що у контейнері GESU4445180 переміщувався з Туреччини до України в адресу «LUXURY CAPITAL COMPANY LTD» (04073, KURENIVSKA, 14B, KIEV-UKRAINE) у кількості 78 місць на умовах поставки FOB Izmir вартістю 39295,65 доларів США (975 282,23грн. згідно курсу валют на день оформлення митної декларації);

3.митна декларація ЕХ3 від 24.10.2019 №19343100EX261149 та інвойс від 23.10.2019 №FRT20190000018217, з котрих слідує, що у контейнерах SEGU4362250 та ADMUS002166 переміщувався з Туреччини до України в адресу «LUXURY CAPITAL COMPANY LTD» (04073, KURENIVSKA, 14B, KIEV-UKRAINE) товар у кількості 2245 місць на умовах поставки EXW Istanbul вартістю 101 837,66 доларів США (2 519 274,70 грн. згідно курсу валют на день оформлення митних декларацій).

Таким чином, Одеська митниця стверджує, що за результатом вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті з Туреччини, було виявлено розбіжності, зокрема, у даних щодо відправника, отримувача та вартості товарів, що були ввезені на митну територію України за митними деклараціями: №UA500090/2019/020890 від 10.11.2019р.; №UA500090/2019/020234 від 02.11.2019р.; №UA500090/2019/020421 та №UA500090/2019/020368 від 04.11.2019р.

На підставі вищевказаних обставин посадовою особою митниці було складено протоколи про порушення митних правил №0306/50000/24, №0307/50000/24, №0305/50000/24 від 13 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник Одеськоїмитниці ТисячнаО.В.подалаапеляційну скаргу.

Доводи обґрунтовує тим, що дата виявлення порушення митних правил 15.02.2024, матеріали надійшли в суд 21.05.2024 року, тобто між датами пройшло 3 місяці та 6 днів, що в межах строку передбаченого ст. 467 МК України.

В доповненнях до апеляційної скарги представник Одеської митниці Тисячна О.В. зазначила, що суб`єктом правопорушення є саме ОСОБА_1 , який перебуваючи на посаді директора ТОВ «СПЕЦ СІТІБУД ЛОГІСТИК» виступав одержувачем товару, який як керівник підприємства координує діяльність підприємства та є посадовою особою цього підприємства, а особа уповноважена на декларування, надає послуги декларування на підставі документів, які надані ОСОБА_1 .

Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Соловей Л.В. подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням вимог ст. 245 КУпАП та ст. 486 МК України, а митним органом протилежного не доведено та не наведено в апеляційній скарзі.

Перевіривши доводиапеляційної скаргита матеріалисправи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника Одеської митниці Кептене Д.А., який підтримав апеляційну скаргу, представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Соловей Л.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що митний орган здійснив митний контроль у формі запиту до органів іноземних держав відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 336 МК України.

У той же час, відповідно до Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, що затверджений Наказом Державної митної служби від 06.07.2005 року №639, він застосовується при потребі здійснення запитів до митних служб іноземних держав лише у визначених випадках:

а) здійснення митним органом України провадження в справі про порушення митних правил, у ході якого з`ясовано, що потрібну інформацію можна отримати лише від митної служби іноземної держави;

б) наявності в митного органу України обґрунтованої підозри в можливості вчинення порушення митних правил, яку можна підтвердити або спростувати лише шляхом отримання інформації від митної служби іноземної держави;

в) потреби отримання, підтвердження або спростування з метою забезпечення дотримання митного законодавства України даних, зазначених у поданих митному органу України документах про товари (їх кількість, вартість, походження тощо), переміщувані через митний кордон України, для проведення їх митного оформлення;

г) наявності в митного органу України інформації про вчинення або підготовку суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності митного правопорушення за кордоном.

До того ж, у випадках, зазначених у підпунктах «а», «б», «в», до митної служби іноземної держави направляються запити, в іншому разі (підпункт «г») - інформація з питання.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що дотримуючись принципу доказування «поза будь-яких розумним сумнівом», не можливо дійти до чіткого та однозначного висновку щодо наявності чи відсутності правових підстав для направлення Держмитслужбою запиту (реферальний номер Держмитслужби 26/26-04/11/1873 від 27.07.2023), адже копія самого запиту державною мовою разом із додатками до такого відсутні при матеріалах справи.

Відповідно до ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться, з-поміж іншого, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу, документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів, стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (п. 2 ч .2 ст. 351 МК України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу (ч. 3 ст. 351 МК України).

Документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (ч. 4 ст. 351 МК України).

Відтак, після одержання відповідні від органів іноземних держав закон зобов`язував провести митний орган документальну невиїзну перевірку, однак, доказів того, що така перевірка була проведена матеріали справи не містять та суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Одночасно відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Разом з цим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не був декларантом за відповідними митними деклараціями, відомостей до митного органу не подавав, доказів вчинення ним активних дій, котрі б розкривали суб`єктивну сторону вчиненого не надано.

Враховуючи вищенаведене, встановивши фактичні обставини справи та надавши зібраним доказам правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції, кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції встановлено те, що ОСОБА_1 не мав наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на приховування товару від митного контролю, що свідчить про відсутність прямого умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої слід залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Тисячної О.В. - залишити без задоволення.

Постановусудді Малиновського районного суду м. Одеси від 19.09.2024, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов