Рішення

від 04.12.2024 по справі 362/3586/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3586/23

Провадження № 2/362/376/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

представника позивача Латчук Ж.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

Начальник Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради Гаркавенко В. звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Через безпосередню загрозу для життя і здоров`я малолітніх дітей, рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради №528 від 29.11.2019 малолітніх дітей було відібрано у батьків. Дітей було обстежено у лікарні та влаштовано до Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціальний обласний будинок дитини в м. Боярка», а старший син ОСОБА_7 - до спеціального закладу освіти. У період з 23.01.2020 року діти перебували на лікуванні з наступними діагнозами: ОСОБА_3 - сімейний тубконтакт, туберкульоз легень, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 - сімейний тубконтакт, туберкульоз внутрігрудних лімфовузлів. Вказана обставина свідчить про безвідповідальне ставлення батьків до здоров`я своїх дітей. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2020, дітей відібрано від батьків без позбавлення батьківських прав. Даним рішенням суду встановлено неналежне виконання відповідачами своїх обов`язків по утриманню та вихованню дітей, незабезпеченні належного догляду, умов для проживання, фізичного та розумового розвитку. Наразі діти мають статус дітей, позбавлених батьківського піклування, повністю перебувають на державному утриманні, забезпечені усім необхідним для навчання, виховання та розвитку. У червні 2021 року відповідачі звернулись з позовом до суду про повернення відібраних дітей. Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 навчаються у Великополовецькій спеціальній школі І-ІІ ступенів. Малолітні діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 перебувають у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка». Діти перебувають на державному утриманні, забезпечені усім необхідним для навчання, виховання та розвитку. Відповідачі лише тричі відвідували малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , матеріальної допомоги на утримання дітей не надавали, одягом, взуттям та предметами особистої гігієни не забезпечували. Інших малолітніх дітей відповідачі не відвідували, життям та здоров`ям дітей у адміністрації закладу не цікавились, матеріальну допомогу не надавали. Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2022, у задоволенні позову про повернення дітей відмовлено. На даний час ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 навчаються у Великополовецькій спеціальній школі. Впродовж 2022-2023 років дітей лише 1 раз відвідував батько. Малолітні діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з 05.12.2019 року по даний час перебувають у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка». У період з 24.01.2021 року по 18.01.2022 року відповідачі дітей не відвідували, листування не вели. Після ведення воєнного стану малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 евакуйовані до Польської Республіки, де перебувають по даний час. Батьки здоров`ям та життям дітей не цікавляться, телефонні дзвінки, листування не здійснюють. Служба у справах дітей та сім`ї міської ради обстежила умови проживання відповідачів та встановила, що належних умов для проживання дітей, забезпеченням усім необхідним для навчання, виховання, розвитку, батьками не створено. Рішенням Васильківської міської ради від 27.02.2023 року продовжено цілодобове перебування терміном на 6 місяців малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка», а малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - в Комунальному закладі Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа».

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.11.2023 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 50).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 66-67).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, зазначив, що вживає заходів для покращення фінансового становища родини, багато працює, з дітьми спілкується, висловлював бажання, щоб діти проводили шкільні канікули вдома з батьками, запевняв в тому, що буде їх забезпечувати, просив не позбавляти його батьківських прав.

ОСОБА_1 проти позову заперечувала, зазначила, що має роботу, отримує заробітну плату, висловлювала бажання, щоб дітей відпускали на шкільні канікули додому, просила не позбавляти її батьківських прав та відмовити у задоволенні позову.

Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні зазначив, що навчається в 9 класі Великополовецької спеціальної школи. З батьками має нормальні відносини, вони його не ображали, хоче повернутись додому до тата та мами, сумує за ними та не хоче, щоб батьків позбавляли батьківських прав.

Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в судовому засіданні зазначила, що з батьками жила нормально, її не ображали, мама готувала їжу, доглядала за нею. Батьків дуже любить та хоче повернутись до тата та мами, щоб більше часу проводити з ними.

Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні зазначила, що батьки її не ображали, але сварились, батьків любить, мама доглядала за нею, готувала їжу. У школі у неї є друзі, батьки її провідували, привозили солодощі.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи пояснення відповідачів, думки малолітніх дітей, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та відмовити у позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Васильківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11).

Рішенням Васильківського районного суду Київської області від 25.03.2020 року в справі № 362/7389/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2020 року, задоволено позовні вимоги Служби у справах дітей Васильківської міської ради Київської області, вирішено відібрати у батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав (а.с.15-21).

Вказаними рішеннями встановлено, що відповідачі неналежним чином виконують свої обов`язки по утриманню та вихованню дітей, не здійснюють належного догляду за ними, не створюють належних умов для їхнього проживання, фізичного та розумового розвитку, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №169, №170, №171, №172, №173 від 27.04.2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 7-11 зворотня сторона).

Рішенням Васильківського районного суду Київської області від 22.11.2021 року у справі №362/2914/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.12.2023 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про повернення раніше відібраних дітей (а.с. 22-32).

Вказаний рішенням суду встановлено, що малолітні діти перебувають на повному державному утриманню, забезпечені усім необхідним для навчання, виховання та розвитку. Батьки матеріальної допомоги на утримання дітей не надавали, предметами першої необхідності не забезпечували, здоров`ям дітей не цікавились, не відвідували дітей в начальних закладах. Умови проживання батьків, їх матеріальний стан не покращились, належні умови для проживання дітей не створені.

Відповідно до довідки Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» №157 від 07.04.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в даній школі у 2 класі з 16.02.2021 року по даний час, знаходиться на повному державному утриманні (а.с. 33).

Відповідно до довідки Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» №158 від 07.04.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається в даній школі у 1 класі з 30.08.2021 року по даний час, знаходиться на повному державному утриманні (а.с. 33).

Відповідно до довідки Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» №156 від 07.04.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в даній школі у 7 класі з 13.10.2020 року по даний час, знаходиться на повному державному утриманні (а.с. 33 зворотня сторона).

Листом Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок м. Боярка» від 18.01.2022 року повідомлено, що малолітні діти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з 05.12.2019 року знаходяться в даному закладі. З 24.01.2021 року дітей батьки не відвідували, листування не вели, дзвінки не здійснювали, станом здоров`я, розвитком дітей не цікавляться, участі в утриманні дітей не приймали, просили вирішити питання про позбавлення батьківських прав (а.с. 35).

Листом Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» №138 від 31.08.2023 року повідомлено, що протягом 2022 року -2023 року малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 один раз 08.03.2023 року відвідав батько ОСОБА_2 , привіз дітям гостинці. Батьки матеріальної допомоги на утримання малолітніх дітей не надавали, одягом, взуттям, предметами особистої гігієни за весь час перебування дітей у навчальному закладі не забезпечували (а.с. 34).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 9-го класу, складеноїКомунальним закладом Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» зазначено, що поведінка учня є нестабільна, періодично спостерігаються раптові зміни настрою, в більшій мірі спровоковані зовнішніми чинниками. Наявні певні проблеми із висловлюванням власної думки, може плутатися, затинатися, впадати у легкий відчай, якщо не зможе підібрати слова, особливо таке спостерігається при потраплянні у незвичну обстановку. Рівень працездатності середній, при достатній мотивації учень здатний досить довго притримуватись стабільного темпу роботи. Емоційно-вольова сфера нестабільна, особистість знаходиться в стані формування (а.с. 129).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 4-го класу, складеноїКомунальним закладом Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» зазначено, що поведінка учениці є нестабільною, спостерігаються періодичні зміни настрою, спровоковані як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Під час потрапляння в незнайому ситуацію губиться і відчуває себе дискомфортно. Низький рівень працездатності, період активності швидко змінюється станом втоми із відповідною втратою цікавості до діагностичного процесу. Наявна схильність до девіантної поведінки. Вербальна та візуальна пам`ять розвинена недостатньо. Низький рівень концентрації та переключення уваги. Спостерігаються певні проблеми із висловлюванням власної думки. Навички самообслуговування сформовані достатньо (а.с. 130).

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учениці 3-го класу, складеноїКомунальним закладом Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа» зазначено, що поведінка позитивна, контрольована. На контакт іде добре, проте в певних випадках може закриватися, повністю уникати співпраці. Може плутатися під час висловлювання власної думки та почуттів. Рівень працездатності нижче середнього, період активності швидко змінюється станом втоми із подальшою втратою інтересу до процесу діагностики. Рівень розвитку пам`яті нижче середнього. Вміє встановлювати причинно-наслідкові зв`язки та робити висновки, припускаючись незначних помилок (а.с. 131).

Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №68, №69 від 27.02.2023 року вирішено продовжити цілодобове перебування малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціальний обласний будинок дитини в м. Боярка» терміном на 6 місяців (а.с. 36, 37).

Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №70, №71, 72 від 27.02.2023 року вирішено продовжити цілодобове перебування малолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 у Комунальному закладі Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів» терміном на 6 місяців (а.с. 38, 39, 40).

Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області №255 від 31.07.2023 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.61-62).

З метою обстеження умов проживання відповідачів, складено акт №159 від 25.10.2024, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 житло складається з двох кімнат, умови проживання задовільні та не відповідають нормі житлової площі. У спільній кімнаті знаходиться двоповерхове ліжко, телевізор, одяг та взуття по сезону, продукти харчування, іграшки. За вказаною адресою, проживають та мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їхня донька ОСОБА_8 , невістка та її син. Умови проживання не відповідають нормам, відсутні окремі кімнати для старшого хлопчика та дівчаток (а.с. 103).

Згідно із частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини сьомої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюПостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення вищезазначеної норми матеріального права дозволяє зробити висновок, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Цей висновок узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2019 року за результатом розгляду справи № 459/1736/16-ц, від 29 липня 2021 року у справі №686/16892/20.

При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків (указані правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 686/16892/20, від 11.09.2020 у справі № 357/12295/18, від 29.04.2020 у справі № 522/10703/18, від 13.04.2020 у справі № 760/468/18, від 11.03.2020 у справі № 638/16622/17, від 06.09.2023 у справі № 545/560/21.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 180/1954/19, від 13.11.2020 року у справі № 760/6835/18, від 09.11.2020 року у справі № 753/9433/17, від 02.11.2020 року у справі № 552/2947/19, від 24.04.2019 року у справі № 300/908/17, від 12.09.2023 року у справі № 213/2822/21.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58 рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини вказав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Судом встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2020 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відібрано п`ятеро малолітніх дітей, без позбавлення батьківських прав. Відповідачі, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, подали апеляційну скаргу. Проте, постановою Київського апеляційного суду від 09.09.2020 року залишено без змін рішення суду першої інстанції від 25.03.2020 року. У подальшому, відповідачі звертались до суду з позовом про повернення раніше відібраних дітей. За результатом розгляду справи, батькам було відмовлено у задоволенні позову.

Зазначені вище дії відповідачів судом оцінюється як підтвердження обставини того, що батьками не втрачено інтерес до своїх малолітніх дітей та свідчить про намір і бажання піклуватися про дітей.

Крім того, під час розгляду даної справи відповідачі брали активну участь в судовому розгляді, як особисто так і через представника, відвідували судові засіданні, проти позбавлення батьківських прав заперечували, зазначили, що вони люблять своїх дітей, в міру своїх можливостей намагаються покращити матеріальний стан та умови проживання для дітей. Зокрема, ОСОБА_2 повідомив, що він багато працює, ОСОБА_1 наразі також працевлаштована, отримує заробітну плату.

Також судом з`ясовано думку малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо доцільності позбавлення батьків батьківських прав, які повідомили, що своїх батьків люблять, хочуть більше часу проводити з ними та разом проживати, просили не позбавляти тата, маму батьківських прав.

Вказані обставини свідчать про відсутність винної поведінки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , свідомого нехтування ними своїми обов`язками по відношенню до дітей, батьківські права не здійснюються всупереч інтересам дітей.

Судом не встановлено достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька ОСОБА_2 та матері ОСОБА_1 , як особи, що становлять реальну загрозу для дітей, їх здоров`я та психічного розвитку. Позбавлення батьківських прав, всупереч інтересам, бажанням дітей, матиме негативний вплив на свідомість дітей. Інтересам дітей найкраще відповідає збереження їх зв`язків із сім`єю.

Позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей, шляхом позбавлення батька та матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення ними від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час подання позовної заяви до суду, а у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 7, 150, 152, 155, 164, 166 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволені позову Служби у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Васильківської міської ради, адреса: 08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, 15/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко