Рішення

від 19.12.2024 по справі 359/7825/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/7825/24

Провадження № 2-2164/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» через свого представника - адвоката Халупка Сергія В`ячеславовича, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ID4336160 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача як №ID7849716) у розмірі 5 247 грн., з яких: 3400 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 419 грн. - заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості, 1 428 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується у порядку післяплати та суму заборгованості за Кредитним договором №IU9294116 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача за №IU6134013) у розмірі 17 815 грн., у тому числі: 9 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором, 3 905 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості, 4 410 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. та 3 459 грн. 30 коп.

Позов обґрунтований тим, що 06.11.2021 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (дистанційних засобів) укладено електронний договір кредитної лінії/позики за №ID4336160 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача як №ID7849716), додатки та додаткові угоди до якого є його невід`ємними частинами та є обов`язковими для виконання їх сторонами.

Також 22.09.2021 року між позивачем та відповідачкою за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (дистанційних засобів) укладено ще один електронний договір кредитної лінії/позики за №IU9294116 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача за №IU6134013), додатки та додаткові угоди до якого є його невід`ємними частинами та є обов`язковими для виконання їх сторонами.

У відповідності до умов кредитних договорів, позивач надав, а відповідач прийняла у власне користування грошові кошти (кредит), який відповідачка зобов`язалася повернути у строки, визначені у кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, які передбачені кредитними договорами, однак, грошові кошти відповідачем не повернено, проценти та інші платежі не сплачено, а тому позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнала частково, а саме просила стягнути заборгованість за тілом кредиту та здійснювати стягнення окремими платежами.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вислухавши відповідача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

06.11.2021 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (дистанційних засобів) укладено електронний договір кредитної лінії/позики за №ID4336160 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача як №ID7849716), додатки та додаткові угоди до якого є його невід`ємними частинами та є обов`язковими для виконання їх сторонами.

22.09.2021 року між позивачем та відповідачкою за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (дистанційних засобів) укладено ще один електронний договір кредитної лінії/позики за №IU9294116 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача за №IU6134013), додатки та додаткові угоди до якого є його невід`ємними частинами та є обов`язковими для виконання їх сторонами.

Укладення кредитного договору на отримання грошових коштів відповідачем не оспорюється.

Згідно з п. 2.1.1 вказаних договорів кредитної лінії, на порталі позичальник заповнює заяву шляхом вибору необхідної суми кредиту та строку оплати, а також вводить чи завантажує інші дані та документи, якщо такі вимагаються кредитодавцем. Також, у відповідному полі заявки позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки, на яку бажає отримати Кредит.

Кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику в межах ліміту кредитної лінії, на основі заяви позичальника та за умови їх схвалення, і позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня строку оплати. (п.3.1 договору).

За користування сумами, які надаються в якості кредиту за договором та в межах ліміту кредитної лінії, позичальник повинен сплачувати кредитодавцю проценти за кредитом за процентною ставкою, визначеною в спеціальних умовах кредиту. Оплата процентів за кредитом здійснюється до останнього дня строку оплати. (п.4.1.1 договору).

Згідно п 5.2 договору, якщо дату оплати або дату повного погашення було змінено (продовжено строк оплати), позичальник повинен сплатити кредитодавцю лише плату за організацію продовження, якщо вона ще не була сплачена у порядку попередньої оплати. Погашення суми наданого кредиту та відповідні договірні компенсації протягом періоду продовження не вважаються простроченими.

ТОВ «Інстафінанс» надало довідки про ідентифікацію в яких підтверджено, що ОСОБА_1 перераховано кошти за договорами кредитної лінії.

Зарахування коштів підтверджується листами АТ «Таскомбанк», що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 64 від 30.03.2020 року банком було дійсно здійснено перекази коштів на рахунок одержувача.

Згідно з наданим ТОВ «Інстафінанс» детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №ID4336160 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача як №ID7849716), сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 5 247 грн., з яких: 3400 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 419 грн. - заборгованість за процентами для початково зазначеної тривалості, 1 428 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується у порядку післяплати.

Згідно з наданим ТОВ «Інстафінанс» детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №IU9294116 (обліковується в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача за №IU6134013), сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 17 815 грн., у тому числі: 9 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором, 3 905 грн. - заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості, 4 410 грн. - заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача ТОВ «Інстафінанс» заборгованість за кредитним договором №ID4336160 від 06.11.2021 року у розмірі 5247 грн. 00 коп., заборгованість за кредитним договором № IU9294116 від 22.09.2021 року у розмірі 17815 грн. 00 коп.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо розстрочення сплати заборгованості, суд зазначає наступне.

У свою чергу, ч. 1ст. 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч.ч. 3, 4ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Однак, відповідачем не наведено обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення, а тому залишення вказане клопотання відповідача без задоволення.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

У позовній заяві, представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. та 3 459 грн. 30 коп.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано рахунок на оплату №26 від 16.07.2024 року, надані послуги: подача та супроводження однієї позовної заяви до суду по боржнику ОСОБА_1 за кредитними договорами №ID4336160, № IU9294116; платіжна інструкція №12040 від 17.07.2024 року, на суму 1 500 гривень.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 2 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованість за кредитним договором № ID4336160 від 06.11.2021 року у розмірі 5247 грн. 00 коп., заборгованість за кредитним договором № IU9294116 від 22.09.2021 року у розмірі 17815 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г. Сташків